Справа № 953/3912/25
н/п 1-кс/953/3241/25
"24" квітня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221130000738 від 23.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -
встановив :
24 квітня 2025 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221130000738 від 23.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, в якому просить накласти арешт на майно, належне ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене в ході огляду предмету від 23.04.2025, а саме: костюм зеленого кольору в комплекті, сорочка та штани, без бирок, зі слів потерпілої розмір костюму «L»; сумка блакитного кольору, порожня усередині, з ремішком для носіння на плечі, усередині наявна бирка з написом : «Sinsay INDEX: 3950K-05X-ONE».
Арештоване майно прокурор просила передати на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Прокурор в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд клопотання без її участі.
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд клопотання за її відсутністю, проти задоволення клопотання не заперечувала.
Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З матеріалів клопотання вбачається, що 23.04.2025 в період часу з 17:20 год. по 17:30 год. слідчим СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49, проведено огляд предметів, добровільно виданих ОСОБА_4 працівникам поліції, на яке прокурор просить накласти арешт.
Клопотання про арешт майна подано прокурором через канцелярію суду 24.04.2025, тобто наступного робочого дня після вилучення майна.
Отже, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна подано прокурором у строки, визначені ч.5 ст.171 КПК України.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповіднодо вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідноп. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
З матеріалів клопотання вбачається, що Харківським районним управлінням поліції №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221130000738 від 23.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за фактом того, що до ЧЧ ХРУП № 1 надійшло повідомлення від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо розбійного нападу з погрозою застосування пістолету та нанесенням тілесних ушкоджень з метою заволодіння її особистим майном. (ЖЄО №13430 від 22.04.2025)
22.04.2025 року проведено огляд предмету за участю потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого остання добровільно надала співробітникам поліції наступні речі: костюм зеленого кольору в комплекті, сорочка та штани, без бирок, зі слів потерпілої розмір костюму «L»; сумку блакитного кольору, порожню усередині, з ремішком для носіння на плечі, усередині наявна бирка з написом : «Sinsay INDEX: 3950K-05X-ONE».
Вилучені в ході проведення вищевказаного огляду речі 23.04.2025 визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України, вказане у клопотанні майно має ознаки речового доказу, тобто є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберігло на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, перетворення, вилученого майна, суд вважає за необхідне накласти на нього арешт.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Прокурором доведено, що вилучене 23.04.2025 у ОСОБА_4 майно, добровільно надане останньою працівникам поліції, а саме: костюм зеленого кольору в комплекті, сорочка та штани, без бирок, зі слів потерпілої розмір костюму «L»; сумка блакитного кольору, порожня усередині, з ремішком для носіння на плечі, усередині наявна бирка з написом : «Sinsay INDEX: 3950K-05X-ONE», має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що вилучені речі містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за №12025221130000738 від 23.04.2025 року, за наявності достатніх підстав вважати, що майно заявлене у клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучене майно підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Отже, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді про необхідність у арешті майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.173 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити відчуження, користування та розпорядження костюмом зеленого кольору в комплекті, сорочкою та штанами, без бирок, зі слів потерпілої розмір костюму «L»; сумкою блакитного кольору, порожньою усередині, з ремішком для носіння на плечі, усередині наявна бирка з написом : «Sinsay INDEX: 3950K-05X-ONE», до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження на майно вилучене 23.04.2025 у ОСОБА_4 , в ході проведення огляду предмету за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49, а саме: костюм зеленого кольору в комплекті, сорочку та штани, без бирок, зі слів потерпілої розмір костюму «L»; сумку блакитного кольору, порожню усередині, з ремішком для носіння на плечі, усередині наявна бирка з написом: «Sinsay INDEX: 3950K-05X-ONE».
Арештоване майно передати ОСОБА_4 на відповідальне зберігання.
Попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1