Справа № 953/3786/25
н/п 1-кс/953/3165/25
"25" квітня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника адвоката - ОСОБА_4 , ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023220000000342 від 28.03.2023 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецька, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України, -
встановив :
22.04.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання про обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у провадженні відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів учених організованими групами, злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні №12023220000000342 від 28.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України за підозрою ОСОБА_6
24.05.2012 порушено кримінальну справу №10120018 за фактом торгівлі людьми.
По кримінальній справі №10120018 порушено кримінальне переслідування відносно ОСОБА_6
13.07.2012 винесено постанову про розшук обвинуваченої ОСОБА_6 та матеріали кримінальної справи виділені у кримінальну справу №10120033.
27.08.2012 винесено постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальній справі №10120033 у зв'язку із розшуком обвинуваченої ОСОБА_6
05.03.2014 вказані відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014220000000108.
28.03.2023 винесено постанову про виділення матеріалів досудового розслідування № 42014220000000108 в окреме провадження за №12023220000000342
ОСОБА_6 на початку березня 2012 року, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вчинення незаконних угод щодо людини, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою і в групі з ОСОБА_7 (обвинувальний акт за ч. 2 ст. 149 КК України відносно якого правлено до Київського районного суду) ОСОБА_8 (вироком Київського районного суду м. Харкова від 05.05.2017 визнаний винним за ч. 2 ст. 149 КК України) відправили ОСОБА_9 з метою сексуальної експлуатації в Об'єднанні Арабські Емірати до м. Абу-Дабі за наступних обставинах.
Так, у лютому 2012 року ОСОБА_7 , прагнучі розширити мережу своєї злочинної діяльності і збільшити доходи, одержувані від незаконних угод, об'єктом яких є людина, прийняв рішення про створення каналу відправки дівчат модельної зовнішності з України в далеке зарубіжжя для вступу в сексуальні відносини з заможними чоловіками.
З цією метою ОСОБА_7 вступив у попередню злочинну змову зі ОСОБА_6 - менеджером модельного агентства «JQ», яка вільно володіла англійською мовою і могла організувати переїзд дівчат модельної зовнішності з України в далеке зарубіжжя для вступу в сексуальні стосунки із заможними чоловіками.
Згідно даної змови, ОСОБА_7 повинен був познайомити ОСОБА_6 з ОСОБА_8 , який мав великі зв'язки в модельному бізнесі, і який буде підшукувати дівчат модельної зовнішності та вербувати їх для виїзду за кордон України, з метою надання сексуальних послуг заможним чоловікам, а ОСОБА_6 повинна буде займатися організацією їх переїзду до іноземних країн. При цьому ОСОБА_7 і ОСОБА_6 домовилися про те, що остання буде повідомляти йому про всіх жінок, відправлених в далеке зарубіжжя для надання сексуальних послуг, і виплачувати йому 50% від коштів, які вона отримає від ОСОБА_8 .
Отримавши згоду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 рекомендував її ОСОБА_8 для участі у вчиненні незаконних угод, об'єктом яких є людина.
На початку березня 2012 року ОСОБА_8 , реалізуючи спільний злочинний намір діючи в групі з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , з метою отримання прибутку, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, пов'язаних із здійсненням незаконної угоди щодо людини, підшукав громадянку України ОСОБА_9 , достовірно знаючи про її тяжке матеріальне становищі, яке виражалося у відсутності постійного джерела доходів, використовуючи її уразливий стан, обумовлений зазначеними зовнішніми чинниками, запропонував ОСОБА_9 виїхати до м. Абу-Дабі, Об'єднаних Арабських Еміратів, для роботи по наданню послуг хостес і консумації. При цьому ОСОБА_8 , діючи шляхом обману, не повідомив ОСОБА_9 про те, що в ході даної роботи у неї не буде можливості відмовитися від вступу у статеві відносини. ОСОБА_9 , перебуваючи в уразливому для неї стані, що виразилося у відсутності коштів для існування, і не підозрюючи про необхідність вступу в сексуальні відносини, погодилася на виїзд у м. Абу-Дабі, Об'єднаних Арабських Еміратів, для надання послуг хостес і консумації.
Здійснивши вербування ОСОБА_9 для виїзду у м. Абу-Дабі, Об'єднаних Арабських Еміратів, ОСОБА_8 повідомив про це ОСОБА_6 для організації виїзду ОСОБА_9 в м. Абу-Дабі Об'єднаних Арабських Еміратів.
Виконуючи свою функцію відповідно до злочинного плану, ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою незаконного збагачення шляхом вчинення незаконних угод, об'єктом яких є людина, переміщення і передачі людини, скоєні з метою експлуатації, з використанням обману і уразливого стану особи, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_9 виїжджає для надання чоловікам сексуальних послуг, підготувала для неї необхідні документи для виїзду до м. Абу-Дабі, Об'єднаних Арабських Еміратів, при цьому повідомивши їй, що по поверненню в Україну ОСОБА_9 необхідно буде віддати модельному агентству «JQ» 30% від зароблених коштів.
06.03.2012 року ОСОБА_9 , діючи згідно з вказівками ОСОБА_8 , виїхала в м. Абу-Дабі Об'єднаних Арабських Еміратів, де її зустріли невстановлені в ході досудового розслідування особи, які поселили на яхті «Дельма». Згодом ОСОБА_9 , перебуваючи в уразливому для неї стані, в іноземній країні, незнайомому місті, і маючи матеріальні труднощі, змушена була надавати платні сексуальні послуги невстановленому чоловіку на ім'я ОСОБА_10 .
Крім того, ОСОБА_8 , перебуваючи в м. Дубаї, Об'єднаних Арабських Еміратів, не бажаючи припиняти спільну з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 злочинну діяльність, діючи умисно, з метою незаконного збагачення шляхом вчинення незаконних угод, об'єктом яких є людина, використовуючи уразливий стан ОСОБА_9 , запросив її в гості до невстановленої особи на ім'я ОСОБА_11 на віллу в м. Дубаї, Об'єднаних Арабських Еміратів, де ОСОБА_9 була піддана сексуальної експлуатації з боку невстановленої особи на ім'я ОСОБА_11 .
Грошові кошти в сумі 4000 доларів США, отримані ОСОБА_8 від невстановленої особи на ім'я ОСОБА_11 за сексуальну експлуатацію ОСОБА_9 , були розподілені в заздалегідь обговорених частках між ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_6 .
Крім того, ОСОБА_6 в кінці березня 2012 року, діючи повторно, продовжуючи реалізацію спільно розроблений зі ОСОБА_8 (вироком Київського районного суду м. Харкова від 05.05.2017 визнаний винним за ч. 2 ст. 149 КК України) та ОСОБА_7 (обвинувальний акт за ч. 2 ст. 149 КК України відносно якого правлено до Київського районного суду) злочинний плану, спрямованого на здійснення незаконної угоди відносно людини, діючи умисно, всупереч суспільним відносинам, які гарантують право кожної людини на фізичну свободу (волю), особисту недоторканність і захищають його честь, з корисливих мотивів, за попередньою змовою і в групі з ОСОБА_8 і ОСОБА_7 відправили на острів Мае, Республіки Сейшельські острови ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 та п'ять невстановлених в ході досудового розслідування осіб жіночої статі - громадянок України при наступних обставинах.
В кінці березня 2012 року ОСОБА_8 , діючи повторно, реалізуючи спільний злочинний намір з ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , з метою отримання прибутку, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, пов'язаних із здійсненням незаконної угоди щодо людини, підшукав громадянок України ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 і п'ять невстановлених в ході слідства дівчат, яким запропонував виїхати в Республіку Сейшельські острови для роботи по наданню послуг хостес і консумації. При цьому ОСОБА_8 , діючи шляхом обману, не повідомив дівчатам про про можливість вступу в сексуальні стосунки.
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 і п'ять невстановлених в ході слідства дівчат, не підозрюючи про необхідність вступу в сексуальні відносини, погодилися на виїзд до Республіки Сейшельські острови для надання послуг хостес і консумації.
Зробивши вербування ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 і п'ять невстановлених в ході слідства дівчат для виїзду до Республіку Сейшельські острови, ОСОБА_8 повідомив про це ОСОБА_6 для організації виїзду дівчат.
Виконуючи відповідно до злочинного плану свою функцію, ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою незаконного збагачення шляхом вчинення незаконних угод, об'єктом яких є людина, переміщення і передачі людини, скоєні з метою експлуатації, з використанням обману, достовірно знаючи про те, що дівчата виїжджають для надання чоловікам сексуальних послуг, підготувала для них необхідні документи для виїзду до Республіки Сейшельські острови. Про це вона повідомила ОСОБА_7 і пообіцяла передати йому 50% від суми, отриманої від ОСОБА_8 .
29.03.2012 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 і п'ять невстановлених в ході слідства дівчат у супроводі ОСОБА_8 виїхали до Республіки Сейшельські острова на острів Мае.
В подальшому ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 і п'ять невстановлених в ході слідства дівчат, перебуваючи в уразливому для них стані, що виразилося в знаходженні в чужій країні без засобів до існування, змушені були надавати платні сексуальні послуги невстановленим особам.
За організацію, підбір, вербування, переміщення ОСОБА_8 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 і п'яти невстановлених в ході слідства дівчат, невстановленою особою йому були передані грошові кошти, з яких він кожній дівчині заплатив по 1500 доларів США, 100 доларів заплатив ОСОБА_6 , яка в свою чергу згідно з раніше розробленим планом передала ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 50 доларів США. (за вказаним фактом ОСОБА_8 вироком Київського районного суду м. Харкова від 05.05.2017 визнаний винним, матеріали відносно ОСОБА_6 виділенні в окреме кримінальне провадження).
Крім того, ОСОБА_6 на початку травня 2012 року, діючи повторно, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на незаконну угоду об'єктом якої є людина, діючи умисно, всупереч суспільним відносинам, які гарантують право кожної людини на фізичну свободу (волю), особисту недоторканність і захищають його честь, з корисливих мотивів, за попередньою змовою і з групі із ОСОБА_7 (обвинувальний акт за ч. 2 ст. 149 КК України відносно якого правлено до Київського районного суду) відправили в м. Абу-Дабі Об'єднанні Арабські Емірати, громадянку України ОСОБА_15 при наступних обставинах.
Так, Слободчикова AC, діючи умисно, з метою незаконного збагачення шляхом здійснення незаконних угод, об'єктом яких є людина, вербування, переміщення і передачі людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану особи вступила в попередній злочинну змову з ОСОБА_7 .
Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_16 з метою отримання прибутку, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, пов'язаних із здійсненням незаконної угоди об'єктом якої є людина, на початку травня 2012 року знаходячись в приміщенні модельного агентства «JQ» за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 19, достовірно знаючи про важке матеріальне становище ОСОБА_17 , яке виражалось у відсутності постійного джерела доходів, використовуючи її уразливий стан, які обмежили її можливість керувати своїми діями, запропонувала ОСОБА_18 та невстановленій в ході досудового розслідування дівчини, під приводом роботи хостес і консумацію, виїхати в ОАЄ м. Абу-Дабі, на що дівчата дали своє добровільне згоду.
При цьому ОСОБА_16 , діючи шляхом обману, не повідомила дівчатам про можливість вступу в сексуальні стосунки.
Здійснивши вербування ОСОБА_17 та невстановленої в ході досудового розслідування дівчини, ОСОБА_16 повідомила про це ОСОБА_7 та продовжуючи реалізацію спільно розробленого злочинного плану, достовірно знаючи про те, що дівчата відправляються для надання чоловікам сексуальних послуг, за допомогою мережі Інтернет зв'язалася з невстановленою особою ім'я ОСОБА_19 , жителем м. Абу-Дабі, Об'єднаних Арабських Еміратів, та домовилась з ним про приїзд дівчат, а також оформила візи та інші документи, необхідні для відправки дівчат через кордон. При цьому ОСОБА_16 за вказівкою ОСОБА_7 повинна була віддавати останньому 300 доларів США з 500 доларів США, які вона повинна була отримати від невстановленого в ході досудового розслідування особи на ім'я ОСОБА_19 за вербування, переміщення і передачу ОСОБА_17
07.05.2012, після підготовки ОСОБА_20 всіх необхідних документів для виїзду, ОСОБА_17 виїхала в м. Абу-Дабі, де перебуваючи в уразливому для неї стані, що виразилося в скрутному матеріальному становищі, змушена була надавати платні сексуальні послуги невстановленим особам.
Однак у зв'язку з тим, що ОСОБА_17 вирішила повернутися в Україну раніше обумовленого терміну, невстановлена особа на ім'я ОСОБА_19 відмовився виплачувати ОСОБА_21 грошові кошти за вербування, переміщення і передачу ОСОБА_17 , з метою сексуальної експлуатації.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив обрати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник проти задоволення клопотання заперечував.
Слідчий суддя, вислухавши думки учасників кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.
У провадженні відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів учених організованими групами, злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні №12023220000000342 від 28.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України за підозрою ОСОБА_6
28.03.2023 винесено постанову про виділення матеріалів досудового розслідування № 42014220000000108 в окреме провадження.
28.04.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України.
28.04.2023 винесено постанову про оголошення ОСОБА_6 у державний та міжнародний розшук.
Наданий час місцезнаходження ОСОБА_6 не встановлено.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Наряду з вказаним, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Наявність обґрунтованої підозри у скоєнні ОСОБА_6 злочину передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, повністю підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: протоколами допиту потерпілих: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , протоколами витворення обстановки та обставин події за участю потерпілої ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , протоколом затримання ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, протоколом очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Зазначені докази, на думку слідчого судді, свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, та з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, інкримінованих їй стороною обвинувачення.
Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваної: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Частина 6 статті 193 КПК України містить імперативну норму, з якої слідує, що слідчий суддя обирає запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу.
Враховуючи наявність ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній в разі визнання винуватою у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання на строк до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої, те що підозрювана оголошена у міжнародний розшук та буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому слідчий суддя обирає підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 2, 176-178, 183, 184, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1