Справа № 953/6899/20
н/п 1-кп/953/163/25
"25" квітня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12020220490000164 від 14.01.2020 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, вдови, не працюючої, інваліда 3-ї групи, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, -
В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 342 КК України.
Згідно обвинувального акту, 13.01.2020 у нічний час, ОСОБА_4 знаходячись у стані алкогольного сп'яніння на ринковому майданчику, тобто у громадському місці за адресою: м. Харків, вул. Саперна, 34/6, не звертаючи увагу на присутніх громадян, висловлювалась нецензурною лайкою. На зауваження громадянки ОСОБА_6 , з цього приводу ОСОБА_4 розпочала з нею словесний конфлікт і в період часу з 13.00 годин до 14:00 годин ображала її нецензурною лайкою, намагалась схопити за волосся, чим порушувала громадський порядок, у зв'язку з чим перехожі викликали наряд поліції. За викликом громадян за вказаною адресою прибув екіпаж Департаменту Управління патрульної поліції в Харківській області «КУПОЛ-1103», у складі інспектора ОСОБА_7 , інспектора ОСОБА_8 , інспектора ОСОБА_9 , і відповідно до графіку несення служби особовим складом Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП несли службу на території Шевченківського та Київського районів м. Харкова. Зазначені працівники провели бесіду з ОСОБА_4 з метою припинення нею протиправних дій, вгамування агресивної поведінки, встановивши факт наявності в її власності автомобіля марки ВАЗ 2115 д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився поруч, повідомили їй про заборону керуванням автомобілем в стані алкогольного оп'яніння, ризики та відповідальність, на що ОСОБА_4 погодилась, пообіцявши більше не конфліктувати та не керувати автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, в якому вона знаходилась. Однак після того, як працівники патрульної поліції залишили її, ОСОБА_4 ігноруючи законні вимоги працівників поліції, Правила дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння сіла за кермо свого автомобіля марки ВАЗ 2115 д.н.з. НОМЕР_2 , розпочала рух та здійснила наїзд на перешкоду у вигляді електроопори, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Саперна, 34/6 тим самим порушила вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху України». Протиправні дії ОСОБА_4 та дорожньо-транспортну пригоду за їй участю, помітив вищезазначений екіпаж патрульної поліції, у складі інспектора ОСОБА_7 інспектора ОСОБА_8 , інспектора ОСОБА_9 , що знаходився неподалік і які метою недопущення подальшого руху автомобіля під керуванням ОСОБА_4 , надання їй в разі необхідності першочергової медичної допомоги та з метою фіксування правопорушення підбігли до автомобіля ВАЗ 2115 д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому знаходячись у форменому одязі поліцейських, перебуваючи при виконанні своїх службових обов'язків і діючи правомірно, згідно закону України про «Національну поліцію». Проте ОСОБА_4 усвідомлюючи, що перед нею знаходяться працівники правоохоронного органу - патрульної поліції, які дійснюють свої службові повноваження по охороні громадського порядку, захисту життя та здоров'я громадян, в період часу з 14.10 годин до 15.38 годин на законні вимоги та зауваження поліцейських не реагувала, висловлювалась на їх адресу нецензурною лайкою, принижувала їх честь та гідність, чинила опір інспектоpy взводу № 1 pоти №1 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП лейтенанту поліції ОСОБА_9 , на його вимогу не виходила з транспортного засобу. В ході своєї протиправної поведінки. ОСОБА_4 , знаходячись за кермом вищевказаного автомобіля, сидячи на сидінні водія, умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень працівнику патрульної поліції, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та те, що він знаходиться при виконанні своїх службових обов'язків, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, через відкриті двері умисно нанесла один удар лівою ногою в область внутрішнього стегна правої ноги поліцейського ОСОБА_9 , а правою ногою нанесла удар в пах останнього, спричинивши йому фізичний біль. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень працівнику патрульної поліції, ОСОБА_4 вийшла з автомобіля на вулицю та почала обома руками відштовхувати поліцейського ОСОБА_9 , в ході чого спричинила потерпілому, згідно висновку судово-медичної експертизи від №09-771/2020 від 20.02.2020 - кровавий дефект нігтьової пластини у ділянці нігтьової фаланги 3-го пальця лівої кисті з наявності множинних точкових крововиливів, що належить до категорії легких тілесних ушкоджень.
Крім того, в період часу з 14.10 годин до 15.38 годин ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, сіла за кермо свого автомобіля марки ВАЗ 2115 д.н.з. НОМЕР_2 , розпочала рух та здійснила наїзд на перешкоду у вигляді електроопори, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Саперна, 34/6, тим самим порушила вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху України». Протиправні дії ОСОБА_4 та дорожньо-транспортну пригоду за її участю помітив екіпаж патрульної поліції Департаменту управління патрульної поліції в Харківській області «КУПОЛ-1103», у складі інспектора роти №1, батальйону №2, взводу №1 УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_7 , інспектора роти № 1, батальйону 2, взводу №2 УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_8 , інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_9 , що знаходився неподалік і які з метою недопущення подальшого руху автомобіля під керуванням ОСОБА_4 , надання їй в разі необхідності першочергової медичної допомоги та з метою фіксування правопорушення підбігли до автомобіля ВАЗ 2115 д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому знаходячись у форменому одязі поліцейських, перебуваючи при виконанні своїх службових обов'язав і діючи правомірно, згідно закону України про «Національну поліцію». Проте ОСОБА_4 усвідомлюючи, що перед нею знаходяться працівники правоохоронного органу - патрульної поліції, які здійснюють свої службові повноваження по охороні громадського порядку, захисту життя та здоров'я громадян на законні вимоги останніх назвати своє прізвище, ім'я, по батькові, а також вийти з автомобіля та зауваження поліцейських не реагувала, висловлювалась на їх адресу нецензурною лайкою, принижувала їх честь та гідність, діючи умисно, маючи умисел, спрямований на опір працівникові правоохоронного органу - ОСОБА_9 під час виконання ним службових обов'язків, шляхом активної фізичної протидії здійсненню останнім покладених на нього службових обов'язків, з метою перешкоджання їх виконанню, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді опору працівникові правоохоронного органу, бажаючи їх настання, сидячи на сидінні водія, через відкриті двері умисно нанесла один удар лівою ногою в область внутрішнього стегна правої ноги поліцейського ОСОБА_9 , а правою ногою нанесла удар в пах останнього, спричинивши йому фізичний біль, тим самим активно фізично протидіючи працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, вчиняючи опір. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень працівнику патрульної поліції, ОСОБА_4 вийшла з автомобіля на вулицю та почала обома руками відштовхувати поліцейського ОСОБА_9 , в ході чого спричинила потерпілому згідно висновку судово-медичної експертизи №09-771/2020 від 20.02.2020 - кровавий дефект нігтьової пластини у ділянці нігтьової фаланги 3-го пальця лівої кисті з наявністю множинних точкових крововиливів, що належать до категорії легких тілесних ушкоджень.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 25.04.2025 подала до суду клопотання, у якому просить звільнити ОСОБА_4 обвинувачену у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 342 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49,106 КК України, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №.12020220490000164 від 14.01.2020 від 14.01.2020 - закрити.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 клопотання захисника підтримала, просила закрити кримінальне провадження за її обвинуваченням у зв'язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Зазисник клопотання підтримала, просила про його задоволення.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений судом своєчасно та належним чином.
Суд, вислухавши клопотання захисника та обвинуваченої ОСОБА_4 , думку прокурора, роз'яснивши їм наслідки закриття провадження за вказаних обставин, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: - закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; - відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2,4 ст. 49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: - притягнення особи як обвинуваченого; - згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284, 288 Кримінального процесуального кодексу України).
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України по подіях 13.01.2020 року.
Так, злочини, передбачені ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, згідно ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами.
Згідно ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули п"ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 підтримала свою згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження відносно неї з цих підстав. Така згода викладена нею усно в судовому засіданні.
У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 , а також те, що злочини у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 вчинені 13.01.2020, отже, після вчинення зазначених злочинів до дати вирішення питання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності минуло п'ять років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_10 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а кримінальне провадження № 12020220490000164 від 14.01.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, підлягає закриттю.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Щодо заявленого цивільного позову потерпілим ОСОБА_9 суд зазначає наступне.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.
Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
Так, відповідно до Постанови ВС від 23.06.2022 у справі № 204/2626/21 (провадження № 51-5123км21), вказано, що із системного аналізу КПК та КК слідує, що передбачений ст. 49 КК інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення зі згодою потерпілої на таке звільнення, а також, що у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, а вимоги потерпілої сторони можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.
Таким чином, враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, суд дійшов висновку, цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 залишити без розгляду.
При цьому, суд роз'яснює вимоги положень ч. ч. 1, 5 ст. 128 КПК України, відповідно до яких, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Крім того, положеннями ч. 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 128, 284, 288, 369-372 КПК України, п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, суд,-
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження і звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України в зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 342, ч.2 ст. 345 КК України на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220490000164 від 14.01.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 342, ч.2 ст. 345 КК України - закрити.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 - залишити без розгляду.
Роз'яснити потерпілому ОСОБА_9 право звернення до суду про стягнення заподіяної шкоди в порядку цивільного судочинства.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Речові докази, а саме: CD-R, DVD-R диски з записами подій, які відбулись 13.01.2020 року за участі ОСОБА_9 та ОСОБА_4 - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12020220490000164 від 14.01.2020.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1