Справа № 953/2504/25
н/п 2/953/1764/25
23 квітня 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Зуба Г.А.
за участю секретаря - Кулікової Т.В.,
розглянувши у відкритому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -
18.03.2025 до Київського районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява КП «Харківські теплові мережі», в якій позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 95563,72 грн., з яких: 92383,79 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.01.19 по 31.01.25 року; 940,80 грн за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.22 по 31.01.25 року; 2239,13 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.22 по 31.01.25 року та суму судового збору в розмірі 2422, 40 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будинків у м.Харкова. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , за якою відкритий обліковий рахунок № НОМЕР_1 , з єдиною централізованою системою опалення та є споживачем послуг з централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати послуг, що надаються позивачем, у відповідачів утворилась заборгованість в загальному розмірі 95563,72 грн., з яких: 92383,79 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.01.19 по 31.01.25 року; 940,80 грн за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.22 по 31.01.25 року; 2239,13 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.22 по 31.01.25 року.
18.03.2025 вказана справа надійшла до суду, та розподілена судді Зубу Г.А.
21.03.2025 судом здійснено електронний запит до Реєстру територіальної громади міста Харкова для встановлення місцеперебування відповідачів, відповідь на який надано до суду 21.03.2025.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 24.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
10.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач просить застосувати строки позовної давності до заявлених вимог позивача. Зазначає, що на період військового стану по теперішній час він в квартирі не проживає, оскільки є ВПО.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, про час, день та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, просила розгляд справи проводити у її відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
За вказаною адресою КП «Харківські теплові мережі» відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно з відомістю про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_2 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість відповідача за період з 01.01.2019 по 31.01.2025 з постачання теплової енергії становить 92383, 79 грн.
Відповідно до відомості про нарахування та оплату за абонентське обслуговування по послузі з постачання теплової енергії, по послузі з постачання гарячої води, складеною за особовому рахунку № НОМЕР_2 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , абонентська плата за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.22 по 31.01.25 року становить 940,80 грн.
Відповідно до відомості про нарахування та оплату за обслуговування ВБС теплопостачання та обслуговування ВБС постачання гарячої води, складеною за особовому рахунку № НОМЕР_2 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , зпборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.22 по 31.01.25 року становить 2239,13 грн.
Відповідно д ост. 25 Закону України «Про теплопостачання»теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а також норм і правил.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача на отримання вчасно та відповідної якості житло-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений п. 5 ч. 2ст. 7 цього Законуобов'язок споживача сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Правилами ст. 5 Закону України «Про житлово комунальні послуги»закріплено, що до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Позивач надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання згідно з положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182, що регулюють відносини між виконавцем послуг (КП «ХТМ») та споживачами, які отримують такі послуги.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
За змістом ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до ч. 5ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
На підставі частини 5статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830(в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року № 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1182(в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року № 1023), на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет було розміщено 31 жовтня 2021 року індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуг з постачання гарячої води.
Зазначені договори є публічними договорами приєднання, які набрали чинності з 01 грудня 2021 року.
Відповідно до п. 4 Індивідуальних договорів фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.
Відповідно до п. 5 Індивідуальних договорів виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.
Згідно з п. 51, 52 Індивідуальних договорів передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний період.
На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186 «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Харкова» КП «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
З 01 липня 2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року.
Відповідно до п. 5 Публічних договорів виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та на умовах, визначених цим договором.
Приписами ст. 67 ЖК України унормовано, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно зі ст. 87 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу.
Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1ст. 611 ЦК України).
З досліджених у судовому засіданні письмових доказів суд встановив, що відповідач належним чином не виконував обов'язок щодо повної та своєчасної оплати послуг, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість.
Як вбачається з наданих позивачем розрахунків у відповідача існує заборгованість 95563,72 грн., з яких: 92383,79 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.01.19 по 31.01.25 року; 940,80 грн за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.22 по 31.01.25 року; 2239,13 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.22 по 31.01.25 року.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Відповідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частина 2 статті 77 ЦПК України.
Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Як вбачається з положень частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, відповідач у відзиві просить застосувати строк позовної давністі до заявлених вимог позивача.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина 2 статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.
Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (п.п.6.43, 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 по справі №911/3681/17).
Разом з цим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 натупного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
В подальшому, 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні».
Відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» неодноразово були внесені зміни щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні та проведення мобілізації.
Відповідно до п. 19 Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що відповідач має заборгованість в межах строків позовної давності.
Посилання відповідача на те, що він є ВПО, а тому не має обов'язку сплачувати заборгованість за надані послуги, суд вважає необгрунтованими, оскільки відповідач офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку, не відмовився від послуг, які надавало йому КП «Харківські теплові мережі», тобто в нього виник обов'язок сплатити ці послуги.
З огляду на вищевикладене, суд задовольняє позов та стягує з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 95563,72 грн., з яких: 92383,79 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.01.19 по 31.01.25 року; 940,80 грн за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.22 по 31.01.25 року; 2239,13 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.22 по 31.01.25 року, та відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про застосування строків позовної давності.
Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог.
У відповідності до ст. 141 ч.1 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати в розмірі 2422, 40 грн.
Керуючись, статтями 12-13, 81, 82, 89, 141, 223, 259, 264-265, 268, 354 ЦПК України суд, -
Позов комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, заборгованість в розмірі 95563 (дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот шістдесят три) грн.,72 коп., з яких: 92383 (дев'яносто дві тисячі триста вісімдесят три) грн.,79 коп. - за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.01.2019 по 31.01.2025 року; 940 (дев'ятсот сорок) грн.,80 коп. - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.01.2025 року; 2239 (дві тисячі двісті тридцять дев'ять) грн.,13 коп. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.01.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн., 40 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», місцезнаходження: 61037, м.Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ: 31557119, р/р НОМЕР_3 в ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 23.04.2025.
СУДДЯ Г.А. ЗУБ