Справа № 396/595/25
Провадження № 1-кп/396/146/25
24.04.2025 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , неповнолітнього ОСОБА_4 , законного представника неповнолітнього- ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , представника служби у справах дітей ОСОБА_7 , представника ювенальної превенції ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка Кіровоградської області, клопотання про застосування до малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , освіта початкова, учень 9-го класу Рівнянського ліцею №2 Рівнянської сільської ради, раніше не судимий, примусові заходи виховного характеру не застосовувались, примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12024121080000260 від 03.07.2024 року за ознаками у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
До Новоукраїнського районного суду надійшло клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру в кримінальному провадженні 12024121080000260 від 03.07.2024 року відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Судом встановлено, що 02.07.2024 близько 19 год. у світлу пору доби, суху погоду, водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порушення вимог пункту 2.1. а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України), не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії керував технічно справним мотоциклом марки «Spark», моделі SP200R-28 з ідентифікаційним номером: НОМЕР_1 , чорного кольору та рухався ним по проїзній частині вул. Святкова в с.Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області навпроти будинку №12, в напрямку вул. Конторська.
У той час попереду, у попутному напрямку, керуючи двоколісним велосипедом, рухався водій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перевозив пасажира - брата ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3
В подальшому водій мотоцикла «Spark» ОСОБА_4 , в порушення вимог п.п. 2.3(б, д), 13.1 та 13.3.Правил дорожнього руху, згідно яких: п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п.13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу; п.13.3. Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, маючи об'єктивну можливість своїми односторонніми діями забезпечити безпеку дорожнього руху, маючи об'єктивну можливість своїми односторонніми діями забезпечити безпеку дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не впевнився, що його дії будуть безпечними та не створять небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, під час руху, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного інтервалу руху, внаслідок чого під час випередження, ліктем своєї лівої руки зачепив пасажира велосипеда - ОСОБА_10 , що рухався по ліву сторону від мотоцикла, в попутному напрямку.
У результаті порушення ОСОБА_4 ПДР України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої ОСОБА_10 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого поперечного перелому правої плечової кістки у нижній третині діафізу зі зміщенням уламків, яке утворилось внаслідок травматичного контакту з тупим (ми) предметом (ами) у термін, вказаний в постанові як час спричинення ушкоджень та відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я.
Своїми умисними протиправними діями малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру у виді передачі під нагляд матері, вважаючи, що саме такий вид примусових заходів є достатнім та необхідним для попередження вчинення неповнолітнім нового кримінального правопорушення.
Неповнолітній ОСОБА_4 визнав себе винним у вчиненні вищезазначеного суспільно небезпечного діяння, підтвердивши всі обставини, вказані в клопотанні про застосування примусових заходів виховного характеру. У скоєному щиро розкаюється.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні вважав за можливе застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього ОСОБА_4 у вигляді передання його під нагляд матері.
В судовому засіданні законний представник неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_5 підтримала клопотання, та просила суд застосувати відносно її сина примусові заходи виховного характеру, запевняючи суд, що подібного випадку більше не повториться.
Законний представник малолітнього потерпілого в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та застосування примусових заходів виховного характеру до ОСОБА_4 .
Представники служби у справах дітей Рівнянської сільської ради та ювенальної превенції заперечень по суті клопотання не мали.
Суд приходить до висновку, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
Оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеним вчинення неповнолітнім ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Крім того, під час розгляду клопотання судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження та докази, що характеризують особу неповнолітнього і його сім'ї.
Так, неповнолітній ОСОБА_4 за місцем навчання характеризується позитивно, стосунки в сім'ї доброзичливі, умови для виховання та розвитку дитини у сім'ї створені. Виховується матір'ю. На ОСОБА_11 обліку у психіатра та нарколога не перебуває, що підтверджено дослідженими актами обстеження умов проживання неповнолітнього та довідками.
Мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, уродженка м. Новоукраїнка Кіровоградської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання характеризується позитивно, має виховний вплив на дитину, займається його вихованням.
Також судом досліджено Звіт про неповнолітнього обвинуваченого у кримінальному провадженні, затверджений начальником служби у справах дітей, зазначено що найбільш доцільним заходом виховного характеру щодо неповнолітнього ОСОБА_4 є передача на поруки матері.
Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 , на час вчинення суспільно- небезпечних дій 02.07.2024 року, не досяг віку кримінальної відповідальності, передбаченого ст.22 КК України.
Згідно до ст. 498 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
За загальними правилами та особливостями, визначеними нормами кримінального права, метою застосування заходів виховного характеру щодо неповнолітніх та малолітніх, перш за все, має бути забезпечення інтересів самого неповнолітнього.
Відповідно до ч. 2 ст. 484 КПК України під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов'язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз'яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.501 КПК України, під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує, чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру якщо слід, то який саме.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого особливою частиною цього Кодексу.
Заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, законного представника неповнолітнього ОСОБА_12 - ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_13 , законного представника малолітнього потерпілого, які не заперечували проти застосування до неповнолітнього примусового заходу виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд батьків (матері), суд вважає за можливе задовольнити дане клопотання.
При вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_12 , суд враховує особу неповнолітнього, який характеризується позитивно, на момент вчинення суспільно- небезпечного діяння не досяг 16 років і таким чином не досяг віку, з якого можлива кримінальна відповідальність за скоєне діяння. Вчинив суспільно небезпечне діяння вперше, розкаявся у вчиненому, в зв'язку з цим до нього можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батька.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати за проведення експертиз необхідно стягнути на користь держави з матері неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на користь держави.
Питання про речові докази суд вважає необхідно вирішити в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 22, 97, 105 КК України, ст.ст. 318, 322, 342-376, 498-501 КПК України, суд
Клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР № 12024121080000260 від 03.07.2024 року, за ознаками суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.
Визнати неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Застосувати відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи виховного характеру, передавши його під нагляд матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Строк примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_4 встановити 6 місяців.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати по справі: за проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 (Дослідження технічного стану транспортних засобів) за №СЕ-19/112-24/9577-ІТ від 23.07.2024 - 2650,48 грн.;
- за проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 (Транспортно-трасологічні дослідження) за №СЕ-19/112-24/11847-ІТ від 01.10.2024 - 1989,75 грн.;
- за проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 (Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод) за №СЕ-19/112-25/2343-ІТ від 27.02.2025 - 1591,8 грн.
Речові докази, після набрання вироком законної сили: велосипед радянського виробництва синього кольору, який зберігається на території подвір'я Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, повернути ОСОБА_9 ; мотоцикл торгової марки «Spark», моделі SP200R-28 з ідентифікаційним номером: НОМЕР_1 , чорного кольору, який передано під зберігальну розписку власнику, залишити власнику; рентгенівські знімки ОСОБА_10 в кількості 7 шт., оригінал медичної карти стаціонарного хворого №5536 на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 7 арк. та оригінал медичної карти стаціонарного хворого №6951 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 30 арк., які зберігаються в камері речових доказів Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, повернути до закладу охорони здоров'я КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради».
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 28.04.2025 року.
Суддя: ОСОБА_1