Справа № 404/10022/24
Номер провадження 2-а/404/154/24
15 квітня 2025 року м. Кропивницький
Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі:
головуючої судді - Варакіної Н.Б.
за участю секретаря - Щербини А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
У листопаді 2024 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №246 від 03 червня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, а також закрити справу про адміністративне правопорушення.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що 23 травня 2024 року відносно нього провідним спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №246/246. Згідно цього протоколу позивач нібито вчинив два правопорушення. Суть першого адміністративного правопорушення полягає в тому, що 23.05.2024 року позивач порушив правила військового обліку так як у останнього нібито не було при собі військово-облікового документу і він не зміг його пред'явити представнику ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суть другого правопорушення, який зазначений в протоколі, полягає в тому, що позивач, нібито, 23.05.2024 року о 12 год 14 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса не зазначена) відмовився від отримання повістки на проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеню придатності до військової служби, чим, на думку відповідача, порушив абз.4 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". На підставі цього протоколу 03.06.2024 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийнято постанову від 03.06.2024 №246 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, яка передбачає, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вважає, що вказана постанова є протиправною так як його вина не підтверджена жодними доказами. На підставі викладеного, просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по справі.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2024 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову.
Сторони у судове засідання не з'явились, повідомлялись про день та час розгляду належним чином, причини неявки суду невідомі.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
23.05.2024 року провідним спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №246/246.
В постанові № 246 від 03.06.2024 року зазначено, що ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, а саме 23.05.2024 року не мав при собі військово-обліковий документ та не зміг пред'явити його за вимогою уповноваженого представника другого ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також, 23.05.2024 року о 12 год. 14 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовився від отримання повістки на проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеню придатності до військової служби, чим, на думку відповідача, порушив абз.4 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" під час дії особливого періоду, у зв'язку з чим притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч грн 00 коп).
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом подання доказів.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно відомостей, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-яка інформація про час, місце події, дані посадової особи, яка перевіряла документи, про документ, який уповноважую цю посадову особу перевіряти військово-облікові документи громадян та здійснювати оповіщення, не відомо в який час, в якому місці, за якою адресою від позивача представник ТЦК вимагав пред'явити військово-обліковий документ, що унеможливлює взагалі оцінити правомірність вимог перевірки військово- облікового документу. Так само матеріали справи не містять жодних доказів відмови позивача від отримання повістки на проходження ВЛК, як то відео чи аудіо фіксація, акти відмови тощо.
Також відсутня інформація щодо постановки на військовий облік позивача саме у відповідача, а тому є незрозумілим, яким чином ІНФОРМАЦІЯ_4 може направляти на проходження ВЛК осіб, які не перебувають у нього на військовому обліку, бо перш ніж направити особу на ВЛК, вона має бути поставлена на військовий облік у відповідному ТЦК.
Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. 23. Не можна не звернути увагу на вимоги Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 №560 (в редакції станом на дату події) (надалі - Порядок).
Право на перевірку військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації надається представникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженим вручати повістки (далі - уповноважені представники) (п.50 Порядку).
Перевірка військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років може здійснюватися: у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України - представниками органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби; за місцем проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блокпостах) - уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або поліцейськими (п.51 Порядку).
Саме тому під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.210 КУпАП важливо встановити як час та місце події, а також і посадову особу ТЦК, яка здійснювали дії з перевірки військово-облікових документів, вручення оповіщень та документи, які підтверджують її повноваження на вчинення відповідних дій.
Під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації (п.52 Порядку). Під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським (п.40 Порядку).
Однак жодних фото чи відео доказів відповідачем не надано, тобто процедура вручення повістки та перевірки документів була здійснена з порушеннями.
У разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину (п.47 Порядку). Такий акт також відсутній.
При цьому, частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Крім того у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено два правопорушення і обидва кваліфіковані на ч.2 ст.210 КУпАП, в той час, як оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності за ч.3 чт.210 КУпАП.
Крім того, з протоколу вбачається, що позивач, за версією відповідача, скоїв два правопорушення, які зазначені у протоколі, однак складено лише один протокол про адміністративне правопорушення, що вже є порушенням, про на кожне адміністративне правопорушення складається окремий протокол.
Згідно абз.2 ст.17 Закону України «Про оборону України», громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Згідно ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Постановою КМУ № 563 від 16.05.2024, зокрема Пункт 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів доповнено підпунктом 10-1 такого змісту: «Призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон; уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Аналогічна норма стосовно обов'язку уточнити облікові дані містяться і у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зокрема ч.3 ст.22 цього Закону визначає, що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частина 3 статті 22 зазначеного Закону була викладена в такій редакції з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набув чинності 18.05.2024р.
Крім того матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних належних доказів на підтвердження факту скоєння правопорушення, за яке передбачена відповідальність ст.210 КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).
Тобто, у даному випадку відповідачем в порушення вимог 255 КУпАП не виконано обов'язок щодо збирання доказів, не надано належних і допустимих доказів наявності в діях позивача адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210 КУпАП, що в свою чергу не дає можливості з достатністю встановити його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому дані, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви. До того ж, як вже зазначалося, протокол не містить інформацію стосовного того, що саме порушив позивач, час та місце порушення, тобто відсутній склад правопорушення.
Як роз'яснив Верховний Суд в правовій позиції, що викладена в постанові від 26.06.2019 в справі № 536/1703/17, адміністративне провадження № К/9901/3839/17, при розгляді справ про вчинення адміністративних правопорушень необхідно врахувати, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно з вимогами ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з вимогами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення, забезпечення гарантованого права на захист.
Однак відсутні докази належного повідомлення позивача про розгляд справи 03.06.2024. На час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що істотно впливає на фактичну можливість особи реалізувати передбачені ст.268 КУпАП права з метою всебічного з'ясування обставин справи.
Факт неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є самостійною підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №676/752/17.
За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 за №246 від 03.06.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000 грн, скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , закрити.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду проголошено та складено та 28 .04.2025.
Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна
районного суду
м.Кіровограда