Справа № 347/47/25
Провадження № 2-а/347/4/25
28.04.2025 м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі :
головуючої - судді: Крилюк М.І.,
секретаря: Лазорик Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департамент патрульної поліції, поліцейського 1-го взводу 1 роти УПП бат.БПП з обслуговування Кам"янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП рядового поліції Пальчинського Назара Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1-го взводу 1 роти УПП бат.БПП з обслуговування Кам"янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП рядового поліції Пальчинського Назара Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення мотивуючи свої вимоги тим, що Постановою рядового поліції по обслуговуванню Кам'янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_2 серії ЕНА № 3669963 від 16.12.2024 року його визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення,передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та стосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн.
Підставою для притягнення мене до адміністративної відповідальності за даною постановою є керування ним транспортним засобом з-за відсутності права на таке корування.
Вважає таку постанову незаконною виходячи із наступного: на розгляді по суті в Косівському районому суді знаходився протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення,передбаченого ч.І ст.130 КУпАП.В зв'язку з вилученням в нього посвідчення водія при складанні протоколу за ніби-то вчинення ним адмінправопорушення, передбаченого ч.І ст. 130 КУпАП, йому було надано тимчасове посвідчнення на право керування транспортними засобами на час розгляду даного протоколу.
Так як його робота є перевезення вантажів по території України, він вже більше трьох місяців користувався тимчасовим посвідченням на право керування транспортним засобом. Ніхто з цього приводу не ставив до нього будь-яких притензій. На початку грудня 2024 року він випадково виявив відсутність в нього тимчасового посвідчення на право керування транспортним засобом у місці де він його звичайно зберігав. Цим посвідченням він тривалий час не користувався, так як було достатньо показати на його мобільному телефоні в застосунку «Дія» відомості про розгляд судом відносно нього адміпротоколу за ч.І ст.130 КУпАП.
Коли він виявив відсутність тимчасового посвідчення, звернувся до поліцейського Косівського ВП з проханням видати йому повторне тимчасове посвідчення, так як трьохмісячний термін його дії вже вийшов, в чому йому було відмовлено.
16 грудня 2024 року з-за обставин, зазначених у постанові його було обвинувачено у керуванні транспортним засобом без права на таке керування. На його пояснення поліцейський взагалі не звертав уваги.
Так як фактично ним було втрачене тимчасове посвічення, а точну дату втрати він не знає , поліцейським який вилучав в нього посвідчення подія відмовлено у видачі повторного, незважаючи, що трьохмісячний термін дії його підходив до закінчення.
Саме тому він не міг отримати таке тимчасове посвідчення, так як працівниками поліції було порушено право на його отримання, передбачене ст.265-1 КУпАП та Порядком тимчасового вилучення посвідчення водія. За наведених підстав просить позов задоволити.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав в повному обмсязі заявлений адміністративний позов який просив задоволити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав відзив на позовну заяву в якому вимоги позову не визнає та просить в ньому відмовити за безпідставністю.
Суд, вислухавши позивача та вивчивши матеріали справи, вважає, що в адміністративному позові слід відмовити із наступних підстав:
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності і ін.
Як вбачається із постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3669963 від 16 грудня 2024 року о близько 02 год. 06 хв., поліцейським взводу 1 роти 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП рядовим поліції Пальчинським Н.І. на дорожньому стаціонарному посту патрульної поліції (ДСП ПП) «Довжок», який розташований на автомобільній дорозі Н-03 «Житомир -Чернівці» на 291км 300м, було виявлено, що позивач керував транспортним засобом DACHIA LOGAN н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування таким ТЗ, чим порушив п.2.1 (а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначено відповідними статтями КУпАП, а процедура оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначена Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 (надалі - Інструкція).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, фактично відбувається у скороченому провадженні.
Так відповідно до ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Інспектором було прийнято оскаржувану позивачем постанову від 16.12.2024 серії ЕНА№3669963 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., що передбачено санкцією вказаної статті.
Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 2.4. «а» ПДР України передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Згідно п. 2.1. «а; б; ґ» ПДР України - водій механічного транспортного засобу зобов'язаний мати при собі, зокрема, посвідчення водія відповідної категорії.
Відповідно до п. 1.10. ПДР України: водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Аналогічні обов'язки водіїв зазначено в ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Як вбачається з диспозиції ч.2 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким ТЗ, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким ТЗ.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у такій формі: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Згідно ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Тож, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
В даному випадку позивач керував ТЗ без відповідного права, оскільки посвідчення водія було вилучено на підставі ст.265-1 КУпАП, а тимчасового дозволу на право управління ТЗ позивач пред'явити поліцейським не зміг (з його слів у зв'язку з втратою із власної необережності). Крім цього відповідний дозвіл не був поновлений після сплину строку його дії, що стверджує і сам позивач.
Позивач в поданому на розгляд суду адміністративному позові сам посилається на той факт, що він 16.12.2024 року керував транспортним засобом марки DACHIA LOGAN н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія та без тимчасового дозволу на право управління ТЗ.
Відповідно до ст. 265-1 КУпАП та п. 5 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 №1086 до винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом строком не більше ніж на три місяці з дати вилучення посвідчення. Форма зазначеного тимчасового дозволу затверджується МВС.
У разі вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа має право після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, якщо судом не прийнято рішення про позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справу про адміністративне правопорушення не розглянуто в установлений законом строк, звернутися до підрозділу поліції за місцем розгляду справи щодо продовження строку тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами на новий тримісячний строк.
При цьому відомості з приводу видачі та продовження дії тимчасового дозволу на право керування ТЗ не вносяться до баз даних відповідача та інших державних інформаційних систем, вказане тимчасове посвідчення видається в одному екземплярі, який видається особі, має бланкову форму з серією та номером (бланк сурової звітності) та заповнюється особисто уповноваженою особою, якою здійснено вилучення посвідчення водія. Таким самим чином відбувається продовження дії тимчасового дозволу на право керування ТЗ (на тому же бланку).
Проте, у позивача ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки DACHIA LOGAN н.з. НОМЕР_1 , було відсутнє право керування, оскільки таке право було надане до 21.09.2024, але позивач його не продовжив (не продовжив строк дії тимчасового дозволу на право керування), що підтверджується позивачем в позові. Разом з цим, позивач ОСОБА_1 не заперечує факту відсутності у останнього посвідчення водія відповідної категорії (яке вилучено) та тимчасового дозволу на право керування ТЗ (дія якого закінчилася).
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на вищенаведене, в судовому засіданні було встановлено, що дії відповідача, під час винесення постанови ЕНА № 3669963 від 16.12.2024 р у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП були обґрунтованими, законними та правомірними. А тому, в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що обставини викладені в позовній заяві є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9,72,73,77,192,211,241,245,246 286 КАС України, ст.ст.268, 293 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департамент патрульної поліції, поліцейського 1-го взводу 1 роти УПП бат.БПП з обслуговування Кам"янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП рядового поліції Пальчинського Назара Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ЕНА № 3669963 від 16.12.2024 р- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: М.І. Крилюк