Справа № 346/1454/25
Провадження № 2-а/346/62/25
28 квітня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі : судді Васильковського В.В.,
за у частю секретаря Максим'юк М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
24.03.2025 року, позивач, звернувшись до суду із даним позовом, в якому посилається на те, що 14.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , було винесено постанову №351/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 17000 грн. Вважає, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП протиправною, так як відповідачем не доведено наявність складу адміністративного правопорушення, а саме події адміністративного правопорушення, вини особи, яка б підтверджувалася сукупністю належних і допустимих доказів та порушено порядок притягнення до адміністративної відповідальності. 03.03.2025 року його прийнято на роботу у критично важливе підприємство у сфері оборонно-промислового комплексу, а саме ТОВ «СКБ ОВТ». У зв'язку з цим для бронювання було необхідно пройти медичний огляд військово-лікарської комісії. Для проходження ВЛК в додатку «Резерв+», ним 11.03.2025 року було подано Запит на направлення на ВЛК. 12.03.2025 року він отримав направлення №2913824 про проходження ВЛК 13.03.2025 року, за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Під час формування 11.03.2025 року запиту на ВЛК через додаток «Резерв+», йому стало відомо про наявність у нього повідомлення про порушення правил військового обліку та перебування в розшуку. 13.03.2025 року позивач прибув на проходження ВЛК за адресою, яка була вказана в направленні, а саме: АДРЕСА_1 , до КНП «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради Івано-Франківської області. 13-14.03.2025 року я проходив ВЛК, що підтверджується Карткою обстеження та медичного огляду та Актом №51/3 дослідження стану здоров'я від 14.03.2025 року. Після проходження ВЛК 14.03.2025 року він самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_2 , для з'ясування причин порушення мною правил військового обліку та перебування у розшуку. Юрист ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відповідальний за питання порушення правил військового обліку повідомив, що 25.01.2024 року на 09.00 год., він не прибув з метою уточнення даних по повістці №1995251, яка була 15.01.2025 року надіслана засобами поштового зв'язку, а згідно трекінгу АТ «Укрпошта» поштове відправлення 28.02.2025 року було повернуте у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Про початок розгляду справи юрист позивача не повідомив, про те що справу буде розглядати він теж не повідомив, протокол про адміністративне правопорушення не складав, пояснення не відбирав, зробив копію паспорта і вручив оскаржувану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності з підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який участі у розгляді справи не брав. Його усні пояснення юристу про те, що він постійно проживає і працює в м. Івано-Франківськ, адреса за якою була надіслана повістка є адресою реєстрації, в період з 24.01.2025 по 03.03.2025 року він проходив профілактичний огляд у зв'язку з захворюванням, жодних порушень правил військового обліку в частині уточнення даних не вчиняв, оскільки згідно відомостей «Реєстру+» дані ним уточнені вчасно (дата уточнення даних 11.06.2024 року) ніде не фіксувалися та були повністю проігноровані. Для уточнення яких саме даних по повістці мене викликали так ніхто і не пояснив. Для обґрунтування законних підстав вчиненого порушення у постанові зазначено аб. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 та цілий Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року, які жодним чином не стосуються вчиненого мною правопорушення, так як медичний огляд він проходив у 2023 році за викликом до військкомату, облікові дані уточнено вчасно 11.06.2024 року, де видно, що він знаходиться на обліку, де повністю сформований обліковий документ і де вказані усі відомості про нього як про військовозобов'язаного (номер в реєстрі Оберіг 160620219309623200009). Таким чином, враховуючи те, що він перебуває на військовому обліку, всі свої персональні дані уточнені вчасно, повістка про виклик мене до територіального центру комплектування та соціальної підтримки взагалі не повинна була видаватися та направлятися йому. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. В адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. За наведених обставин, єдиним доказом вчинення ним адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення позивачем ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові, оскільки суперечить стандартам доказування «поза розумним сумнівом», (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки відомості, зазначені в постанові, не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011). Враховуючи вищезазначене, і той факт, що справа про адміністративне правопорушення розглядалася не уповноваженою посадовою особою, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 283 КУпАП, відсутність передбачених ст. 251 КУпАП доказів по справі, а саме протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень особи, що притягається до адміністративної відповідальності, відсутність події адміністративного правопорушення та його вини у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, оскільки облікові дані уточнено вчасно 11.06.2024 року і з військово-облікового документу Реєстр+ видно, що він знаходиться на обліку, де вказані усі відомості про нього як про військовозобов'язаного (номер в реєстрі Оберіг 160620219309623200009), не було підстави для видачі повістки про виклик саме для уточнення даних, ігнорування під час розгляду пояснень про те, що йому не було відомо про отримання повістки оскільки, він постійно проживає і працює в м. Івано-Франківськ, адреса за якою була надіслана повістка є адресою реєстрації, а в період з 24.01.2025 по 03.03.2025 року він проходив профілактичний огляд у зв'язку з захворюванням, необґрунтованість в постанові законних підстав для притягнення до відповідальності, вважає постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності протиправною і такою, що підлягає скасуванню. Тому, просить визнати протиправною та скасувати постанову №351/25 від 14.03.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу 17 000 грн.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Суд, дослідивши докази по справі, доходить висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що постановою № 351/25 від 14.03.2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та призначено штраф у розмірі - 17 000 грн. (а.с. 17).
Згідно з копією військово-облікового документу з «Резерв+», сформованого 12.03.2025 року, ОСОБА_1 , 11.06.2024 року уточнено дані, відповідно до якого встановлено, що він знаходиться на обліку, та повністю сформований обліковий документ і де вказані усі відомості про нього як про військовозобов'язаного, номер в реєстрі Оберіг: 160620219309623200009 (а.с. 6).
Відповідно до копії Листа № 09/03 від 04.03.2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ ОВТ», направленого до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «СКБ ОВТ» звернулося з проханням допустити до проходження медичного огляду та уточнення військово-облікових даних працівника - ОСОБА_1 , 1980 року народження. ТОВ «СКБ ОВТ» гарантує, що вищевказаний працівник, після уточнення військово-облікових даних, одразу буде поданий на бронювання. Також, звертають увагу на те, що відповідно до наказу Мінстратегпрому від 25.02.2025 року № 374-КВ, ТОВ «СКБ ОВТ», визначене критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу. ТОВ «СКБ ОВТ» має дозвіл на бронювання більше 50 % військовозобов'язаних, в тому числі на бронювання військовозобов'язаних, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності (а.с. 8).
Згідно з копією направляння № 2913824 від 12.03.2025 року, ОСОБА_1 , направлено до КНП «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради Івано-Франківської області для проходження військово-лікарської комісії (а.с. 9).
Відповідно до копії скриншоту з особистого кабінету пацієнта про відвідування лікарів, ОСОБА_1 , у період з 24.01.2025 по 03.03.2025 року проходив профілактичний огляд, у зв'язку із захворюванням (а.с. 18-20).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі.
Підпунктами 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, порушення яких також ставиться у вину позивачу, встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;) звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб?єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб?єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб?єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб?єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч.1. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року.
Відповідно до п.28 вказаного Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Згідно п.31 Порядку, повістки мають право вручати, зокрема представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Відповідно до п.36 Порядку, за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов'язані можуть бути оповіщені: представниками районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Пунктом 41 Порядку №560 передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем, в порушення вимог ст. 77 КАС України, не доведено обставин вчинення позивачем складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідачем не доведено, що позивачу вручено повістку і у нього виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 і що від виконання цього обов'язку ОСОБА_1 , ухилився. Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача про відсутність у нього умислу на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
За вищевикладених обставин, суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.
З урахуванням вищенаведеного, вина ОСОБА_1 , яка полягала у порушенні абз. 1 ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 2 п.1 ст. 1 Правил військового обліку, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року, не доведена належними та достатніми доказами, а відтак, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 255, 2565, 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 4, 12, 46, 72, 77, 229, 241-256, 257, 286 КАС України, суддя,
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №351/25 від 14.03.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 .
Суддя: Васильковський В. В.