Справа № 346/1875/25
Провадження № 1-в/346/171/25
28 квітня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
представника адміністрації колонії ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання начальника Державної установи «Коломийська виправна колонія (№ 41)» в порядку п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку щодо засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , із середньою освітою, громадянина України, судимого
07.03.2024 року Бережанським районним судом Тернопільської області за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці,
ухвалою вказаного суду від 09.05.2024 року замінено призначене покарання на покарання у виді пробаційного нагляду на строк 4 місяці,
засудженого 18.06.2024 року Бережанським районним судом Тернопільської області за ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1 КК України, на підставі чч.1, 4 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі на строк 5 років 4 місяці,
ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2025 року звільненого від відбування покарання, призначеного вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 18.06.2024 року за ч. 4 ст.185 КК України, у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння -
представник колонії звернувся до суду з вказаним клопотанням, в якому вказав, що засджений ОСОБА_5 відбває покарання в Коломийській виправній колонії (№41) за вироком Бережанського районного суду Тернопільської області за ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1 КК України, на підставі ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 4 місяці. Строк відбування покарання - з часу затримання 07 березня 2024 року. Вирок набрав законної сили 19 липня 2024 року.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2025 року (справа № 346/243/25) ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 18.06.2024 року за ч. 4 ст.185 КК України, на підставі Закону України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна), у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння.
Разом з тим вказаною ухвалою Коломийського міськрайонного суду не вирішено питання про визначення засудженому ОСОБА_5 остаточного покарання з врахуванням його звільнення від відбування покарання за ч. 4 ст. 185 КК україни.
Просить на підставі п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України привести покарання засудженого ОСОБА_5 привести у відповідність до чинного законодавста.
Представник адміністрації виправної колонії в судовому засіданні подання підтримав із вказаних підстав.
Засуджений в судовому засіданні також підтримав вказане подання, послугами захисника під час його розгляду скористатись не бажає.
Прокурор вважає, що наявні підстави для задоволення вказаного подання.
Вивчивши матеріали, які наявні в особовій справі засудженого, заслухавши пояснення вказаних учасників, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Судом встановлено, що вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 18.06.2024 року ОСОБА_5 засуджено за ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1 КК України до покарання: за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць; за ч.1 ст. 263-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць; на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за цим вироком та за вирком Бережанського районного суду Тернопільської області від 07.03.2024 року, яким з урахуванням ухвали вказаного суду від 09.05.2024 року, ОСОБА_5 засуджено до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 4 місяці, визначено останньому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць; за ч.1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за новим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання у виді 1 року 4 місяців позбавлення волі на попереднім вироком і призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 4 місяці (а.с. 6-10, арк. особ. справи № 27-31).
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2025 року (справа № 346/243/25) ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 18.06.2024 року за ч. 4 ст.185 КК України, на підставі Закону України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна), у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
При вирішенні клопотання суд звертає увагу на роз'яснення, викладені в п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків», з яких вбачається, що не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст.411 КПК України (на сьогодні ст. 537 КПК України), питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.
Суд зазначає, що після винесення Коломийським міскрайонним судом Івано-Франківської області 22 січня 2025 року ухвали про звільнення засудженого ОСОБА_5 від призначеного покарання за ч. 4 ст. 185 КК України виникли сумніви щодо визначення йому остаточного покарання за вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 18 червня 2024 року, оскільки визначене за цим вироком остаточне покарання включало в себе також покарання за ч. 4 ст. 185 КК України.
Усунення таких сумнівів і протиріч не зачіпає суті вироку та не погіршить становище засудженого, а покликане визначити остаточне покарння у відповідності до вимог закону.
З врахуванням наведеного, ОСОБА_5 слід вважати засудженим за вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 18 червня 2024 року за ч.1 ст. 263-1 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. Посилання у вироку на призначення покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України виключити. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за цим вироком та за вироком Бережанського районного суду від 07 березня 2024 року, яким з урахуванням ухвали Бережанського районного суду від 09 травня 2024 року ОСОБА_5 засуджено до 4 (чотирьох) місяців пробаційного нагляду, вважати ОСОБА_5 засдженим до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. За ч.1 ст.263 КК України ОСОБА_5 вважати засудженим до 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання у виді 1 (одного) року 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі за попереднім вироком і вважати ОСОБА_5 остаточно засудженим до 5 (п'яти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
Керуючись ст.ст. 336, 537, 539 КПК України, суд,-
клопотання задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 18 червня 2024 року за ч.1 ст. 263-1 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Посилання у вироку на призначення покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України виключити.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за цим вироком та за вироком Бережанського районного суду від 07 березня 2024 року, яким з урахуванням ухвали Бережанського районного суду від 09 травня 2024 року ОСОБА_5 засуджено до 4 (чотирьох) місяців пробаційного нагляду, вважати ОСОБА_5 засдженим до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
За ч.1 ст.263 КК України ОСОБА_5 вважати засудженим до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання у виді 1 (одного) року 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі за попереднім вироком і вважати ОСОБА_5 остаточно засудженим до 5 (п'яти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_1