Справа № 344/7201/25
Провадження № 1-кс/344/3222/25
25 квітня 2025 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження, внесеного 11 вересня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023096010000794,-
Слідчий слідчого відділу Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області лейтенант поліції ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 звернувся до суду з даним клопотанням.
Досудовим розслідуванням встановлено, що слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023096010000794 від 11 вересня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України.
11 вересня 2023 року до чергової частини Івано-Франківського РУП надійшла заява ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи неподалік будинку №27А по вул. Св. Луки у м. Івано-Франківську, наніс ОСОБА_7 тілесні ушкодження.
Так, 11 вересня 2023 року приблизно о 12 годині 20 хвилин ОСОБА_5 перебував поблизу входу до Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу, що знаходиться по вул. Карпатська, 15, в
м. Івано-Франківську, де очікував свою знайому ОСОБА_7 .
Після того, як ОСОБА_7 вийшла на вулицю з Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу та направилася за адресою свого проживання, а ОСОБА_5 пішов слідом за нею. Рухаючись по вулиці Надрічна, в напрямку вулиці Церковна, ОСОБА_5 йшов поряд із ОСОБА_7 та запитував у неї про їх взаємовідносини. У відповідь ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_5 про те, що між ними жодних відносин не може бути і щоб ОСОБА_5 залишив її у спокої.
У цей час у ОСОБА_5 , на ґрунті негативних емоцій, які викликали слова ОСОБА_7 , виник неправомірний умисел на заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , перебуваючи поряд із будинком
№ 27А, по вул. Святого Луки в м. Івано-Франківську, сповільнив темп ходьби та дістав із свого рюкзака ніж. Надалі ОСОБА_5 , діючи умисно, рукояткою вказаного ножа наніс декілька ударів ОСОБА_7 в праву бічну ділянку голови, після чого силою повалив потерпілу на землю.
У цей час ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що потерпіла ОСОБА_7 лежить на землі та не чинить йому жодного супротиву, діючи умисно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і свідомо бажаючи настання таких негативних наслідків, лезом ножа почав хаотично наносити порізи по обличчю ОСОБА_7 .
У результаті протиправних дій ОСОБА_5 , потерпілій
ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа без зміщення та без порушення функції носового дихання, рани в ділянках голови, грудної клітки справа, правого плеча, правої кисті та ускладнилася постравматичним невритом лицевого нерва справа, і, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я.
Також відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи у ОСОБА_7 наявні рубці в ділянках: міжбрівній, лівій підочній, лівій щічній, тіла нижньої щелепи зліва, правій завушній ділянці, які у порівнянні з оточуючими тканинами дещо змінені у кольорі, еластичні, не спаяні з підлеглими тканинами, не значно виступають над рівнем оточуючих тканин, що дає підставу вважати, що вони є невиправними.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець, житель та зареєстрований в АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, із середньо освітою, непрацюючому, неодруженому, на утриманні нікого не має, депутатом, інвалідом та адвокатом не являється, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимий.
22 квітня 2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення
ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться в протоколах огляду місця події, протоколах допиту потерпілої ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , належить до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років.
У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- пункт 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, він усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного злочину та може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- пункт 3 - незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному відомі їх анкетні дані та місця їхнього проживання.
За таких обставин слідчий за погодженням з прокурором просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід - домашній арешт в межах строку досудового розслідування з покладенням обов'язків.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 23 квітня 2025 року дану справу передано слідчому судді ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання та просив задовольнити.
Слідчий у судовому засіданні підтримав думку прокурора.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання та просив суд застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби.
Захисник у судовому засіданні просила клопотання задовольнити.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно зі змістом статей 131-132 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до частини першої та другої статті 181 Кримінального процесуального кодексу України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться в протоколах огляду місця події, протоколах допиту потерпілої ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, на стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити вказане правопорушення.
Відповідно до частини першої-другої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Виходячи із приписів статті 184 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий (прокурор), як в клопотанні, так і в суді, зобов'язаний зазначити один або кілька ризиків, вказаних у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, послатися на обставини, на підставі яких він дійшов висновку про наявність такого ризику або ризиків у вигляді відповідних дій підозрюваного, і на докази, що підтверджують ці обставини.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Про існування ризиків, наведених стороною обвинувачення, свідчать наступні обставини.
Пункт 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
При оцінці наявності цього ризику слідчий суддя враховує те, що підозрюваний підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного та характером і тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя дійшла висновку, що на теперішній час існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, передбачений у пункті 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, є реальним, оскільки підозрюваному стануть відомі їх анкетні дані.
Оцінюючи можливість впливу на потерпілу та свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини перша-друга статті 23, стаття 224 Кримінального процесуального кодексу України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 Кримінального процесуального кодексу України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 Кримінального процесуального кодексу України).
За таких обставин ризик впливу на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від цих осіб та дослідження їх судом.
Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на потерпілу та свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, передбачений у пункті 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, існує, що обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Щодо можливості застосування інших запобіжних заходів, окрім домашнього арешту, то слідчий суддя зазначає наступне.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку слідчого судді, в даному випадку є неможливим, оскільки до органу досудового розслідування та до суду не надходило письмових зобов'язань про взяття підозрюваного на поруки, а також буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов'язання є те, що реалізація особистої поруки передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, ніж інші запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов'язання, яке також у даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.
Застосування запобіжного заходу суто у вигляді застави, а не як альтернативного запобіжного заходу, є неможливим з огляду на те, що слідчому судді не представлено відомостей щодо наявності у підозрюваного достатніх коштів для внесення застави, а також відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому такий запобіжний захід як застава буде завідомо непомірним для нього.
Слідчий суддя враховує характеристику особи підозрюваного, те, що він раніше несудимий, має постійне місце проживання, зважає на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та наведену стороною обвинувачення наявність ризиків, виходячи з чого, вважає, що застосування до підозрюваного домашнього арешту у повній мірі забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
Отож відсутні достатні підстави слідчому судді для застосування підозрюваному іншого м'якішого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
У судовому засіданні доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому до підозрюваного, враховуючи наведені у клопотанні ризики, репутацію підозрюваного, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, те, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, з урахуванням вимог статті 181 Кримінального процесуального кодексу України, слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів, заборонивши підозрюваному у нічний період доби з 23 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
На переконання слідчого судді, перебування під домашнім арештом забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків, даний запобіжний захід є співмірним і доцільним у даному кримінальному провадженні, реалізація цього запобіжного заходу не позбавляє підозрюваного права під час перебування під домашнім арештом звернутися до слідчого чи прокурора про надання дозволу на залишення місця проживання.
Крім того, слідчий суддя вважає, що на підозрюваного слід покласти обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 червня 2025 року включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у нічний період доби з 23 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України обов'язки, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування з усіма свідками та потерпілою в даному кримінальному провадженні;
4) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Обов'язки, покладені на підозрюваного, діють протягом строку дії ухвали.
Строк дії ухвали до 23 червня 2025 року включно.
Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, а контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 28 квітня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1