Справа № 201/1944/25
Провадження № 2/201/2024/2025
Іменем України
(заочне)
22 квітня 2025 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Наумової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
14.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів (а.с. 1-3).
В обґрунтування позову зазначено, що 05.09.2014 позивачка ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 . 16.10.2014 від даного шлюбу у них народилась дитина-донька ОСОБА_3 .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2021 по справі № 201/5511/21 шлюб між сторонами розірвано.
Після розірвання шлюбу донька проживає з ОСОБА_1 та знаходиться на повному її утриманні.
Відповідач з 2021 року не сплачує своєчасно аліменти на утримання дитини до досягнення нею повноліття, позивачка звернулася до суду з вимогою про стягнення аліментів з відповідача на утримання їх спільної дитини.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.09.2021 по цивільній справі № 201/5212/20 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання однієї неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь матері - ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 26.05.2021
Позивачка звернулася із виконавчим листом № 201/5212/20 про примусове виконання рішення суду до Собороного ВДВС, державним виконавцем відкрите виконавче провадження ВП № 67452967.
Відповідач в добровільному порядку не виконує рішення суду, згідно із розрахунком заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.01.2025 заборгованість складає 76 303, 03 грн. за період з травня 2021 року по 31.12.2024.
Враховуючи вищевикладене, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 26.05.2021 по 31.12.2024 в розмірі 72 505, 77 грн.
Заяви учасників процесу по суті справи.
Відповідач правом надання відзиву відповідно до ст. 178 ЦПК України не скористався.
Рух справи.
Ухвалою судді Наумової О.С. від 19.02.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 23).
Представник позивачки адвокат Скачков Р.В. (діє на підставі ордеру серії АЕ № 1360936 від 14.02.2025, зв. а.с. 19) надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, заявлені позовні вимоги позивачка підтримує та наполягала на їх задоволені судом, проти винесення заочного рішення не заперечувала (а.с. 36).
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання, призначені на 18.03.2025, 22.04.2025 не з'явився, про дати та час слухання справи повідомлявся належним чиномшляхом направлення судової кореспонденції на підтверджену адресу місця його реєстрації та оголошення про виклик особи, конверти, якими направлялась поштова кореспонденція повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також не скористався правом надання заперечень проти позову.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що відповідач, виходячи з положень ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, згідно зі ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що сторони мають спільну малолітньою дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 31.10.2014 Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 1591 (а.с. 4).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2021 по справі № 201/5511/21 шлюб між сторонами розірвано (а.с. 5-7).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.09.2021 по цивільній справі № 201/5212/20 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання однієї неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь матері - ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 26.05.2021 (а.с. 9-12).
Розмір заборгованості відповідача зі сплати аліментів у розмірі 76303,03 грн підтверджується розрахунком державного виконавця Яворською К.В. у виконавчому проваджені № 67452967) станом на 01.01.2025, складеним державним виконавцем (а.с. 13).
2. Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Суд зауважує, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Суд виходить з того, що рішенням суду стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову, тобто з 26.05.2021.
У разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Отже, заборгованість по аліментам, що стягнута рішенням суду з 26.05.2021, виникла з 01.06.2021. Тому нарахування пені здійснюється з 01.06.2021 по 31.12.2024 з урахуванням часткових платежів відповідача.
Таким чином, суд, розраховуючи аліменти, бере період з 01.06.2021 до 31.12.2024, з урахування розрахунку заборгованості, представленого державним виконавцем:
заборгованість за червень 2021 року становить: 3095 грн. х 364 днів затримки (з 01.06.2021 по 30.05.2022) х 1% = 11 265,80 грн.;
заборгованість за липень 2021 року становить: 3095 грн. х 334 дні затримки (з 01.07.2021 по 30.05.2022) х 1% = 10 337,30 грн.;
заборгованість за серпень 2021 року становить: 3095 грн. х 303 дні затримки (з 01.08.2021 по 30.05.2022) х 1% = 9 377,85 грн.;
заборгованість за вересень 2021 року становить: 3095 грн. х 272 дні затримки (з 01.09.2021 по 30.05.2022) х 1% = 8 418,40 грн.;
заборгованість за жовтень 2021 року становить: 3095 грн. х 242 дні затримки (з 01.10.2021 по 30.05.2022) х 1% = 7 489,90 грн.;
заборгованість за листопад 2021 року становить: 3095 грн. х 211 днів затримки (з 01.11.2021 по 30.05.2022) х 1% = 6 530,45 грн.;
заборгованість за грудень 2021 року становить: 3095 грн. х 181 дні затримки (з 01.12.2021 по 30.05.2022) х 1% = 5 601,95 грн.;
заборгованість за січень 2022 року становить: 3510 грн. х 150 день затримки (з 01.01.2022 по 30.05.2022) х 1% = 5 265 грн.;
заборгованість за лютий 2022 року становить: 3510 грн. х 119 днів затримки (з 01.02.2022 по 30.05.2022) х 1% = 4 176,90 грн.;
заборгованість за березень 2022 року становить: 3510 грн. х 91 день затримки (з 01.03.2022 по 30.05.2022) х 1% = 3 194,10 грн.;
заборгованість за квітень 2022 року становить: 3510 грн. х 60 днів затримки (з 01.04.2022 по 30.05.2022) х 1% = 2 106 грн.;
заборгованість за червень 2022 року становить: 3510 грн. х 91 день затримки (з 01.06.2022 по 30.08.2022) х 1% = 3 194,10 грн.;
заборгованість за липень 2022 року становить: 3510 грн. х 61 день затримки (з 01.07.2022 по 30.08.2022) х 1% = 2 141,10 грн.;
заборгованість за вересень 2022 року становить: 3510 грн. х 60 днів затримки (з 01.09.2022 по 30.10.2022) х 1% = 2 106 грн.;
заборгованість за листопад 2022 року становить: 3510 грн. х 91 день затримки (з 01.11.2022 по 30.01.2023) х 1% = 3 194,10 грн.;
заборгованість за грудень 2022 року становить: 3510 грн. х 61 день затримки (з 01.12.2022 по 30.01.2023) х 1% = 2 141,10 грн.;
заборгованість за лютий 2023 року становить: 3619, 75 грн. х 58 днів затримки (з 01.02.2023 по 30.03.2023) х 1% = 2 099,46 грн.;
заборгованість за квітень 2023 року становить: 3619, 75 грн. х 60 днів затримки (з 01.04.2023 по 30.05.2023) х 1% = 2 171,85 грн.
заборгованість за червень 2023 року становить: 3619, 75 грн. х 122 дні затримки (з 01.06.2023 по 30.09.2023) х 1% = 4 416,10 грн.
заборгованість за липень 2023 року становить: 3619, 75 грн. х 92 дні затримки (з 01.07.2023 по 30.09.2023) х 1% = 3 330,17 грн.
заборгованість за серпень 2023 року становить: 3619, 75 грн. х 61 день затримки (з 01.08.2023 по 30.09.2023) х 1% = 2 208,05 грн.
заборгованість за листопад 2023 року становить: 3619, 75 грн. х 60 днів затримки (з 01.11.2023 по 30.12.2023) х 1% = 2 171,85 грн.
заборгованість за січень 2024 року становить: 3619, 75 грн. х 59 днів затримки (з 01.01.2024 по 28.02.2024) х 1% = 2 135,65 грн.
заборгованість за квітень 2024 року становить: 3619, 75 грн. х 60 днів затримки (з 01.04.2024 по 30.05.2024) х 1% = 2 171,85 грн.
заборгованість за червень 2024 року становить: 3619, 75 грн. х 152 дні затримки (з 01.06.2024 по 30.10.2024) х 1% = 5 502,02 грн.
заборгованість за липень 2024 року становить: 3619, 75 грн. х 122 дні затримки (з 01.07.2024 по 30.10.2024) х 1% = 4 416,10 грн.
заборгованість за серпень 2024 року становить: 3619, 75 грн. х 91 день затримки (з 01.08.2024 по 30.10.2024) х 1% = 3 293,97 грн.
заборгованість за вересень 2024 року становить: 3619, 75 грн. х 60 днів затримки (з 01.09.2024 по 30.10.2024) х 1% = 2 171,85 грн.
заборгованість за жовтень 2024 року становить: 3619, 75 грн. х 61 день затримки (з 01.11.2024 по 31.12.2024) х 1% = 2 208,05 грн.
Всього станом з 01.06.2021 по 31.12.2024 заборгованість складає 124 607,02 грн.
Абзацом першим частини першої статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Однак, слід звернути увагу, що у відповідності суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Таким чином, суд приймає розрахунок пені позивачки (а.с. 14), оскільки він відповідає положенням ч. 1 ст. 196 СК України.
Відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач ухилявся від сплати аліментів.
Відповідач не обґрунтовує несплату аліментів скрутним матеріальним становищем (несвоєчасною виплатою заробітної плати роботодавцем, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо) тому відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності як платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 за прострочення сплати аліментів у розмірі 72505,77 грн. підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Щодо судового збору.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з огляду на те, що позивачка при пред'явленні позову була звільнена від сплати судового збору, то на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211, 20 грн., що є мінімальною ставкою судового збору на 2025 рік.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 2, 3 ст. 274, ч. 5 ст. 279, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) пеню за прострочення виплати аліментів, яка виникла за період з 26.05.2021 по 31.12.2024 у розмірі 72505 (сімдесят дві тисячі п'ятсот п'ять) грн. 77 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повний текст рішення складений 24 квітня 2025 року.
Суддя Наумова О.С.