Справа № 932/1076/23
Провадження № 2/175/613/23
28 квітня 2025 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
з участю секретаря Рожкової Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності, в якій позивачка просила встановити юридичний факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без шлюбу у період з 1994 року по 15 квітня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати колісний транспортний засіб «SUZUKI SX-4», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , спільною сумісною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рівних частинах; визнати право власності на 4 частину колісного транспортного засобу «SUZUKI SX-4», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , за ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 1994 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 вона проживала з ОСОБА_5 . За час спільного проживання вона разом з ОСОБА_5 , за кошти 4500 доларів США взяті в борг у ОСОБА_6 , придбали транспортний засіб SUZUKI SX-4 2011 року випуску, колір чорний, номерний знак НОМЕР_3 , який є спадковим майном після смерті ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 по день смерті тяжко хворів, ні донька ОСОБА_3 , ні син ОСОБА_2 ним не турбувалися, навіть не спілкувалися, лише позивачка піклувалася та забезпечувала його медикаментами. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , після його смерті у першу чергу право на спадкування за законом транспортного засобу SUZUKI SX-4 2011 року випуску, колір чорний, номерний знак НОМЕР_1 мають його діти та як з'ясувалося і дружина ОСОБА_4 . Оскільки, як зазначає позивачка, вона з 1994 року проживала разом з померлим, їй необхідно встановити факт спільного проживання для отримання спадщини після смерті ОСОБА_5 .
13 липня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог.
31 липня 2023 року позивачкою було подано відповідь на відзив, в якій позивачка зазначила, що відомості про розірвання шлюбу містилися в паспорті ОСОБА_5 , який був в останнього до 19 січня 2001 року, а тому на момент смерті ОСОБА_5 не перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 .
В судовому засіданні позивачка та її представник позовну заяву підтримали та просили задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 надала до суду заяву в якій просила цивільну справу провести без її участі, заперечувала щодо задоволення позовних вимог.
Відповідачка ОСОБА_4 надала до суду заяву в якій просила цивільну справу провести без її участі, заперечувала щодо задоволення позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву в якій просив цивільну справу провести без його участі та його представника, заперечував щодо задоволення позовних вимог.
Суд, вислухавши сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовну з огляду на наступне.
Встановлено, що ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , актовий запис № 2. (а.с. 79)
Згідно Виписки з рішення суду від 01 грудня 1994 року, яке вступило в законну силу 12 грудня 1994 року, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , зареєстрований 18 лютого 1984 року в Миколаївській селищній раді Дніпропетровського району, актовий запис № 2, розірвано. В шлюбі народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . (а.с. 12-14)
Згідно акту виданого головою ЖБК-35 «Восток-5» встановлено, що ОСОБА_5 перебував у цивільному шлюбі з громадянкою ОСОБА_1 , не прописаний, але мешкав за адресою в квартирі АДРЕСА_2 з 1994 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 11)
Як зазначає позивачка та підтвердили свідки вони проживали однією сім'єю з ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_2 , яка є її власністю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов'язки подружжя, тобто проживали однією сім'єю, як чоловік та жінка більше, ніж 28 років.
Зі змісту боргової розписки від 25 грудня 2021 року позивачка разом з ОСОБА_5 взяли в борг у ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 4500 доларів США взяті для купівлі автомобіля SUZUKI SX-4 2011 року випуску, колір чорний, номерний знак НОМЕР_3 . (а.с. 15)
Згідно Договору купівлі-продажу від 04 січня 2022 року № 1244/2022/3019696 укладеному між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , останній придбав у ОСОБА_8 транспортний засіб SUZUKI SX-4 2011 року випуску, колір чорний, номерний знак НОМЕР_3 за грошові кошти у розмірі 45000 грн., що також підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 . (а.с. 16-17)
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 16 квітня 2022 року та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть. (а.с. 30-31)
Зі змісту листа Дніпровського відділу ДРАЦС у Дніпровському районі Дніпропетровської області №182/31.30-32 від 27 червня 2023 року встановлено, що за Державним реєстром актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про шлюб № 2 від 18 лютого 1984 року по Виконавчому комітету Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області на ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . За Державним реєстром актів цивільного стану громадян актовий запис про розірвання шлюбу ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_7 , не виявлено. (а.с. 83)
Згідно листа Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 29 червня 2023 року №829 встановлено, що шлюб укладений між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 дійсно був зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис №2 від 18 лютого 1984 року. Документи про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 в Миколаївську сільську раду не надходили. (а.с. 84)
Згідно довідки виданої ФОН ОСОБА_12 , ОСОБА_2 здійснив організацію поховання для померлого ОСОБА_5 за власні кошти. (а.с. 86)
Згідно документів наданих юридичним управлінням Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для отримання житлової субсидії ОСОБА_1 жодних відомостей про членів сім'ї останньої документи не містять. (а.с. 181-183)
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка зокрема складається з автомобіля SUZUKI SX-4 2011 року випуску, колір чорний, номерний знак НОМЕР_3 .
Таким чином, після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яку має намір отримати позивачка. Тому від встановлення факту родинних відносин залежить виникнення у заявниці права на спадкування після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв'язку з тим, що позивачка не перебувала в зареєстрованому шлюбі з померлим вона була змушена звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин, визнання транспортного засобу спільною сумісною власністю та його поділу.
У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1, 2, 4 ст.10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).
Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК України.
Згідно ст. 44 Кодексу про шлюб та сім'ю України (чинний на момент розірвання шлюбу) шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану.
Тобто, документом, який підтверджував факт розірвання шлюбу до 27 липня 2010 року було лише свідоцтво про розірвання шлюбу. Навіть якщо шлюб розривався через суд, подружжя мало звернутися до РАЦСу для реєстрації розірвання шлюбу та отримання свідоцтва.
Згідно ст. 25 СК України, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
Крім того, факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу може бути встановлено судом лише з 01 січня 2004 року (після набрання чинності СК України), оскільки КпШС України не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживали разом без реєстрації шлюбу. Спори про поділ майна осіб, які живуть однією сім'єю, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі, вирішувалися згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про власність». (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 163/754/17 (провадження № 61-14555св18))
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про власність», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Розмір частки кожного визначається ступенем його трудової участі.
Отже, майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.
У зв'язку із цим судам під час вирішення спору щодо визнання нерухомого майна об'єктом спільної сумісної власності осіб, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, слід установити не лише обставини щодо факту спільного проживання цих осіб у справі, а й ті обставини, що спірне майно було придбане ними внаслідок спільної праці. Сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без установлення ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною зі сторін. (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 163/754/17 (провадження № 61-14555св18))
Таким чином, судом встановлено, що позивачка з померлим в зареєстрованому шлюбі не перебувала, згідно матеріалів справи шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірвано не було, а отже підстави для встановлення факту проживання однією сім'єю позивачки з померлим ОСОБА_5 та визнання майна спільною сумісною власністю - відсутні.
Згідно змісту статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 317, 372, 391 ЦК України, ст. 60, 63, 68, 69, 70, 71, 72 СК України, ст.ст. 12, 13, 76, 130, 263-266, ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Озерянська Ж.М.