Справа № 175/869/24
Провадження № 1-кп/175/47/24
2025
15 квітня 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
за участю обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024052390000005 за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Федорівка Олександрівського району Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, маючого професійно-технічну освіту, не одруженого,
обвинуваченого в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
10 жовтня 2022 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_4 , знаходячись біля території домоволодіння АДРЕСА_3 , діючи з умислом, спрямованим на незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи, через незачинену хвіртку проник на територію вищевказаного домоволодіння, де, шляхом віджиму вхідної двері проник до приміщення будинку, які належать на праві приватної власності ОСОБА_5 , чим порушив недоторканість житла та іншого володіння.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи.
Крім того, на початку грудня 2023 року, більш точні час та дата під час досудового розслідування не встановлені, обвинувачений ОСОБА_4 , знаходячись у лісосмузі поблизу СТ «Металург» у м. Краматорську Донецької області, діючи з умислом, спрямованим на придбання, зберігання та носіння бойових припасів та вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, придбав, шляхом знахідки на землі корпус наступальної осколкової ручної гранати та 5 бойових проміжних патронів калібру 5,45х39 мм, які переніс за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де зберігав. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на придбання, зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, 03 січня 2024 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_4 носив та зберігав при собі вказані вище корпус наступальної осколкової ручної гранати та 5 бойових проміжних патронів калібру 5,45х39 мм, коли на зупинці громадського транспорту поблизу будинку № 7 по вул. Залізничній у м. Краматорську Донецької області на запитання працівників поліції ним було повідомлено останніх про наявність у нього вибухової речовини і бойових припасів. В подальшому, 03 січня 2024 року, у період часу з 17 години 07 хвилин до 17 години 35 хвилин, під час проведення огляду місця події у обвинуваченого ОСОБА_4 було виявлено та вилучено: корпус наступальної осколкової ручної гранати типу OF 37, який виготовлений промисловим способом, споряджений вибуховою речовиною, до категорії бойових припасів не відноситься, є вибуховою речовиною у виді конструктивно оформленого заряду (розташованого у металевій оболонці); та 5 бойових проміжних патронів калібру 5,45х39 мм, зразка 1974 року, зі звичайною кулею (5,45 ПС), бронебійною кулею (5,45 БП) та трасуючою кулею (5,45 Т), які виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України як носіння, зберігання, придбання бойових припасів та вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.
ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.
Обставини вчинення обвинуваченими ОСОБА_4 вказаних вище кримінальних правопорушень встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.
В зв'язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчинених ним кримінального проступку і злочину, а прокурор не висловила жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєнні ці кримінальні правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.
В судове засідання потерпілий ОСОБА_5 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, від нього надійшла заява про розгляд провадження за його відсутності, покарання просить призначити відповідно до вимог закону.
ІІІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
ІV. Мотиви призначення покарання.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінального проступку і злочину, особистості винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчинених кримінальних правопорушень, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 є особою, раніше не судимою за законом, він офіційно не працює, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.
Суд, враховуючи, що вчинені обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальні правопорушення є кримінальним проступком і тяжким злочином, обставини, які пом'якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідними санкціями статей (частинами статей), із подальшим застосуванням ст. 70 КК України. Також суд, враховуючи, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якого обвинувачений за вчинені ним кримінальні правопорушення не уникнув, другорядну роль кари як мети покарання, вважає можливим звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов'язків. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 382 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним за ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 162 КК України у виді одного року обмеження волі;
- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на два роки, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Речові докази: газовий балон з маркуванням «Балон 3-50-2. 5-К ГОСТ 15860-84», об'ємом 50 л, що переданий на зберігання ОСОБА_5 згідно з розпискою, - - повернути законному власнику ОСОБА_5 ; уламки корпусу гранати типу OF 37, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецької області згідно з квитанцією № 468, - знищити; 2 патрон та 3 гільзи від патронів калібру 5,45х39 мм, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецької області згідно з квитанцією № 500, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 7572 (сім тисяч п'ятсот сімдесят дві) гривні 80 копійок.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: