Справа № 210/2375/25
Провадження № 2/210/1041/25
іменем України
28 квітня 2025 року
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, Сільченко В. Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання права власності на спадщину, -
25.04.2025 року в провадження судді найшла позовна заява ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання права власності на спадщину.
Дослідивши матеріали позову, доходжу висновку про необхідність залишення останнього без руху з наступних підстав.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Позовна заява в порушення вимог п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; в порушення вимог п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не містить відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; в порушення вимог п.8 ч.3 ст. 175 ЦПК України не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; в порушення вимог п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; в порушення вимог п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, у відповідності до п. 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 року визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Так, статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затверджених Наказом Фонду державного майна України від 17 травня 2018 року №658 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 2018 року за №677/32129 строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, про що зазначається в такому звіті.
Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості (абз. 4 п. 6 Постанови Пленуму ВС України № 7 від 04.10.91 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок»). Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
З огляду на наведене, позивачці необхідно вказати ціну позову.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем додано до позовної заяви квитанцію 9376-5505-9021-4151 про сплату судового збору в розмірі 605,60 гривень.
Згідно з п. 1.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, позивачу слід доплатити судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та надати до суду оригінал квитанції.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин, відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Роз'яснити позивачу право протягом десяти днів з дня одержання ухвали суду усунути виявлені недоліки.
Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання права власності на спадщину залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправлення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня її отримання, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В. Є. Сільченко