ЄУН 174/552/25
н/п 1-кс/174/100/2025
28 квітня 2025 року м. Вільногірськ
Слідчий суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Данилюк Т.М., за участю: секретаря - Килинчук Л.Л., скаржника - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,-
25.04.2025 скаржник ОСОБА_1 , звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого ВП №4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, згідно з якою просить, зобов'язати уповноважених посадових осіб слідчого відділу Відділення поліції №4 Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області внести відомості викладені у заяві ОСОБА_1 від 09.04.2025 про вчинення злочинів в порядку, передбаченому ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань про наведені у вказаній заяві обставини вчинення ОСОБА_2 дій, направлених на розголошенні відомостей, що ганьблять свідка, а саме: 06.04.2025 в приміщенні Храму на Честь СВЯТОЇ ТРІЙЦІ, Православної Церкви України здійснила публічні повідомлення про начебто неправдиві показання ОСОБА_3 , що були надані останньою 04.04.2025 як свідком в суді у цивільній справі № 174/1233/24 з помсти за раніше дані показання, оскільки особа, яка вчинила дане правопорушення є учасником справи та заінтересованою особою, тобто дій, що передбачені ч. 1 ст. 386 КК України та розпочати за цією заявою досудове розслідування
В обґрунтування поданої скарги зазначає, що 09.04.2025 ним, як заявником до Відділення поліції №4 Камянського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області була подана заява про вчинення злочину із викладеними у ній обставинами злочинної діяльності встановленої особи. Станом на день звернення до суду із цією скаргою ані заявнику, ані потерпілій ОСОБА_4 невідомо, чи внесені до ЄРДР відомості, викладені у заяві про вчинення злочину від 09.04.2025, що є предметом даної скарги. Зі змісту поданої ним заяви про вчинення злочину від 09.04.2025 випливає, що Вільногірським судом здійснюється розгляд цивільної справи № 174/1233/24 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності на квартиру. Під час розгляду справи сторонами було заявлено про виклик свідків на підтвердження своїх позицій по справі. Так, в судовому засіданні від 04 квітня 2025 року було допитано двох свідків з боку сторони відповідача та трьох свідків з боку сторони позивача, зокрема ОСОБА_3 06.04.2025 свідок ОСОБА_3 , яка давала показання з боку сторони позивача, повідомила, що щодо неї з боку ОСОБА_2 , відповідача по справі, здійснюються дії щодо дискредитації в суспільстві, а саме ОСОБА_2 відкрито розповсюджує твердження, що свідок ОСОБА_3 надала на суді неправдиві показання. Так, пані ОСОБА_6 є прихожанкою церкви “Храм на Честь Святої Трійці, Православна Церква України», що знаходиться за адресою: м. Вiльногiрськ, бульвар Миру, 15. Натомість ОСОБА_2 , до подій описаних нижче, ніколи дану церкву не відвідувала, не є її прихожанкою. 06.04.2025 ОСОБА_7 прибула до церкви “Храм на Честь СВЯТОЇ ТРІЙЦІ, Православна Церква України» на недільну службу. На цій службі була й пані ОСОБА_8 . Дочекавшись закінчення обряду служби, ОСОБА_7 звернулася до ОСОБА_9 і повідомила, що зараз вона розповість святому отцю та іншим прихожанам про те, що ОСОБА_10 начебто в своїх показаннях обмовила ОСОБА_7 говорила неправду і за це їй має бути соромно перед людьми та перед ОСОБА_11 . І дійсно після цього ОСОБА_7 пішла до святого отця і почала голосно щось розповідати. Інші прихожани почали звертати увагу на голосні розповіді ОСОБА_7 , слухали її. Остання в свою чергу свідомо привертала увагу до себе гучною розповіддю, суть якої зводиться до того, що пані ОСОБА_10 надала неправдиві показання проти ОСОБА_12 . Зазнавши сильного душевного хвилювання, будучи дуже набожною і скромною людиною, ОСОБА_10 , не вступала в полеміку, не стала виправдовуватися та залишила храм. При цьому вона зазнала сильного душевного хвилювання та моральних страждань за свою репутацію в суспільстві, які переживає вже декілька днів. Такі дії ОСОБА_7 мають ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 386 КК України, що проявилося у розголошенні відомостей, що ганьблять свідка.
Станом на день подання цієї скарги - 24.04.2025, йому як заявнику (ст. 60 КПК України) невідомо чи розглянуто його заяву про вчинений злочин та чи внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Також всупереч положенням ч.1 ст.214 КПК України, заявникові не надано не пізніше 24 годин з моменту внесення відомосте за заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що і слугувало підставою для звернення зі скаргою в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
Скаржник ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав, посилаючись на вищевказані обставини, просив її задовольнити.
Представник ВП № 4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином, що відповідно до положень ч.3 ст.306 КПК України, не перешкоджає розгляду скарги.
Вислухавши скаржника ОСОБА_1 та оглянувши матеріали ЖЄО № 1627 від 17.04.2025 за заявою ОСОБА_1 , які надійшли з ВП №4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити по наступним підставам.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК України).
Згідно з ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження (частина 5 статті 214 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Склад кримінального правопорушення це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом.
Згідно з ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення конкретного кримінального правопорушення, а не із повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Дійсно, повноваження особи, яка вносить відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, проведення перевірки обставин, оскільки вони здійснюються в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Проте, відповідна уповноважена особа, ознайомившись зі змістом заяви чи повідомлення, має встановити обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, які вносяться до реєстру.
В межах оскарження такої бездіяльності слідчий суддя повинен перевірити не тільки факти звернення до органу досудового розслідування, отримання цим органом відповідної заяви та вчинення бездіяльності, а також з'ясувати обставини та мотиви, з яких слідчий, дізнавач чи прокурор дійшли висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання уповноваженої особи внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав. Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Дані висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 03 вересня 2021 року у справі №556/450/18 (провадження № 51-4229км20).
Таким чином, закон передбачає можливість і необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, дізнавачем, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення щодо зазначення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Частина 1 ст. 386 КК України, передбачає відповідальність за перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста до суду, органів досудового розслідування, тимчасових слідчих та спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку, а також до давання завідомо неправдивих показань чи висновку шляхом погрози вбивством, насильством, знищенням майна цих осіб чи їх близьких родичів або розголошення відомостей, що їх ганьблять, або підкуп свідка, потерпілого чи експерта з тією самою метою, а також погроза вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання чи висновок.
Перевіряючи наявність підстав для зобов'язання уповноваженої особи (слідчого) СВ ВП № 4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області внести відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 09.04.2025 слідчий суддя виходить з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 09.04.2025 до ВП № 4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Терещенком Д.В. була направлена заява про вчинення кримінального правопорушення (а.с.9-11), яка відповідно до інформації про трекінг відправлень УкрПошти була отримана 17.04.2025 (а.с.8) та зареєстрована в ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) 17.04.2025 за № 1627. 17.04.2025 були відібрані пояснення ОСОБА_2 .
Згідно ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
При цьому необхідно враховувати, що основним складовим елементом будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних, цивільних та інших).
Враховуючи викладене вище, встановлені в ході судового розгляду скарги обставини, дають підстави вважати, що заява від 09.04.2025 про вчинення кримінального правопорушення, подана ОСОБА_1 за своїм змістом не містить фактичних даних, які б вказували на ознаки складу злочину, передбаченого ч.1 ст.386 КК України або будь-якого іншого кримінального правопорушення, а тому не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства, твердження скаржника про вчинення цього кримінального правопорушення, базується виключно на припущеннях та на суб'єктивному трактуванні події, яка склалася, а тому правові підстави для зобов'язання слідчого внести відомості, викладені у вищевказаній заяві до ЄРДР відсутні, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст.214, 303, 304, 306-307 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - відмовити.
На ухвалу протягом 5 днів може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя підпис Т.М.Данилюк