Справа № 545/1177/25
Провадження № 2/643/3505/25
про залишення позову без руху
28.04.2025 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про поділ майна подружжя,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), відповідно до змісту якого просить суд:
-визнати за позивачем в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, що складається з будівельних матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва незавершеного будівництвом нежитлового будинку з господарськими будівлями та спорудами з відсотком готовності 98%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею будинку 153,6 м.кв., житловою площею 37,5 м.кв., що розташований на земельній ділянці загальною площею 0,1888 га, кадастровий номер 5324085205:05:001:0193;
-визнати за позивачем права та обов'язки забудовника щодо цього незавершеного будівництвом житлового будинку, з правом завершення будівництва, здачі в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкту, отримання на своє ім'я документів, що посвідчують право власності та реєстрації за собою права власності;
-визнати за відповідачем право власності на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , житловою площею 15,10 м.кв., загальною площею 32,10 м.кв.;
-припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на незавершене будівництво та квартиру.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 02.04.2025 вищевказану позовну заяву передано за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025 для розгляду позовної заяви визначено суддю Новіченко Н.В.
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Реалізація особою права на звернення до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог ЦПК щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені ст. ст. 175, 177 ЦПК.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами ч. 1 ст. 185 ЦПК законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК.
У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення ст. 185 ЦПК, враховуючи наступне.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).
Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В силу приписів ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» унормовано, що прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
У даному випадку, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (про визнання права власності) та дві вимоги немайнового характеру (визнання за позивачем прав та обов'язків забудовника і припинення права спільної сумісної власності).
Отже, за подання даного позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 14 678, 00 грн. за вимогу майнового характеру (про визнання права власності), та 2 422, 40 грн. (1 211, 20 грн. х 2) - за 2 позовні вимоги немайнового характеру (про припинення права спільної сумісної власності), а всього 17 100, 40 грн.
Водночас, згідно з квитанцією № 6433-2816-1052-7494 від 11.03.2025 позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 028, 00 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством.
При цьому, позивачем заявлено клопотання про зменшення розміру судового збору у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем. Зокрема, позивач посилається на те, що він офіційно не працевлаштований та отримує нерегулярний мінливий дохід, який повністю витрачається на щоденні потреби, враховуючи комунальні платежі, купівлю одягу, продуктів. Крім цього, позивач навчався за денною формою навчання у Національному університеті «Одеська політехніка», де нещодавно завершив навчання. Крім того, оскільки батько позивача помер він вимушений піклуватися за своїм дідусем, який є пенсіонером та особою з 2 групою інвалідністю. Будь-якого нерухомого майна позивач у власності не має.
Розглянувши вищевказане клопотання позивача суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан заявника для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника, у даному випадку - на позивача.
Суд зауважує, що для зменшення розміру судового збору позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для зменшення розміру судового збору за подання даного позову.
Водночас, позивачем не надано жодних доказів щодо свого річного доходу з 2024 рік, зокрема відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
За таких обставин посилання позивача на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік жодним чином не підтверджені.
Всі інші доводи позивача, за відсутності відомостей про його річний дохід за 2024 рік не є тими обставинами, що самі по собі можуть слугувати підставою для зменшення розміру судового збору.
При цьому суд зазначає, що обов'язок сплатити судовий збір має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно, застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Крім того, невмотивоване зменшення розміру судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.
З огляду на вищевикладене, заявлене позивачем клопотання про зменшення розміру судового збору суд залишає без задоволення.
За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст. ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК суд
1. Клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору залишити без задоволення.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 14 072, 40 грн.
5. Роз'яснити позивачу, якщо він не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК).
6. Відповідно до ст. 261 ЦПК дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Новіченко