28.04.2025
Справа № 642/2034/25
Провадження № 1-кс/642/604/25
25 квітня 2025 м. Харків
Слідчий суддя Холодногірського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з неповною середньою освітою, неодруженою, офіційно не працюючої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимої, зареєстрованої та фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
яка підозрюється за ч.2 ст.307 КК України, -
Старший слідчий СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках кримінального провадження за № 12024221220001684 від 15.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, ігноруючи вимоги ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60-95-ВР (в редакції Закону №530-У від 28.12.2015), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров'я України №481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров'я України №634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до Наказу міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 року №188, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, бажаючи цього, в невстановлений період часу однак не пізніше 14.01.2025, при невстановлених слідством обставинах незаконно придбала у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», яку розфасувала в один паперовий згорток, який почала незаконно зберігати у невстановленому слідством місці, з метою подальшого збуту.
Так, 14.01.2025 о 11 годину 17 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з умислом, спрямованим на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини - «PVP», з метою незаконного особистого збагачення, діючи з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у формі збуту особливо небезпечної психотропної речовини та бажаючи цього, знаходячись біля будинку № 24, який розташований по вул. Теріхівській в м. Харкові, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збула ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , особисті дані якої змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», один паперовий згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору, за що ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 2000 гривень.
14.01.2025 о 11 годині 23 хвилини поблизу будинку № 59, який розташований по вул. Петра Болбачана в м. Харкові, у присутності двох понятих, ОСОБА_7 добровільно видала оперуповноваженим СКП ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, один паперовий згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору, який вона придбала в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_5 .
Згідно висновку експерта ХНДЕКЦ МВС України за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» для проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/121-25/4232-НЗПРАП від 21.02.2025, надана на дослідження речовина масою: 0,7477 г, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено. Маса PVP в складі речовини, склала: 0,6082 г.
Таким чином, ОСОБА_5 всупереч Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживаючи ними» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 0,6082 г, яка відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, які знаходяться у незаконному обігу, згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.
Тобто, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини.
Крім того, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, ігноруючи вимоги ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60-95-ВР (в редакції Закону №530-У від 28.12.2015), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров'я України №481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров'я України №634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до Наказу міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 року №188, діючи повторно, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту та її незаконний збут, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій та бажаючи цього, в невстановлений період часу однак не пізніше 24.04.2025, при невстановлених слідством обставинах незаконно придбала у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», яку розфасувала в два зіп - пакети, які почала незаконно зберігати у невстановленому слідством місці, з метою збуту.
Так, 24.04.2025 приблизно о 11 год. 00 хв., ОСОБА_5 діючи з умислом, спрямованим на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини - «PVP», з метою незаконного особистого збагачення, діючи з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у формі збуту особливо небезпечної психотропної речовини, бажаючи цього, знаходячись біля будинку № 24, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Теріхівська, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки незаконно збула ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , особисті дані якої змінено в порядку ст.ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», два зіп - пакети із полімерного матеріалу з порошкоподібною речовиною білого кольору, за що ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 2000 гривень.
24.04.2025 приблизно о 11 год. 15 хв., поблизу будинку № 59, який розташований за адресою: м. Харків вул. Петра Болбачана, у присутності двох понятих, ОСОБА_7 добровільно видала оперуповноваженому СКП ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області два зіп - пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку вона придбала в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_5 за 2000 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 всупереч Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживаючи ними» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, яка відноситься до наркотичних засобів, згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.
Тобто, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно.
24.04.2025 о 12 год. 00 хв., ОСОБА_5 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
24.04.2025 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконному придбані, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчинене повторно.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання в повному обсязі. Зазначила, що підозрювана вчиняла неодноразові кримінальні правопорушення збуваючи психотропну речовину PVP, у неї відсутні законні джерела доходів, враховуючи тяжкість покарання, яке можливо буде застосовано судом, підозрювана може переховуватися від слідства і суду, а також впливати на свідків. Інший більш м'який запобіжний захід не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної. Також долучено до клопотання висновок експерта від 25.04.2025 № СЕ-19/121-25-9967-НЗПРАП.
Захисник та підозрювана заперечували проти задоволення клопотання, вважали ризики недоведеними. ОСОБА_5 добровільно видала психотропну речовину, визнала свою провину, надавши відповідні покази, має міцні соціальні зв'язки та двох малолітніх доньок, п'яти та трьох років відповідно. Підозрювана зареєстрована та проживає в будинку, що належить її матері, яка не заперечує проти проживання ОСОБА_5 у разі застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, тому вважали за можливе застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту чи заставу.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
При цьому стандарт доказування «обґрунтованої підозри» є нижчим, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», яким керується суд під час судового розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення вироку.
На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_5 діяння, сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що вона може бути причетною до цього кримінального правопорушення.
Підозра висунута ОСОБА_5 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом НС(р)Д - аудіо та відео контроль особи від 06.02.2025; протоколами огляду грошових коштів; протоколами оглядів покупця; протоколами добровільної видачі; протоколом за результатами проведення НС(р)Д - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки; висновками експертів ХНДЕКЦ МВС України за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» для проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів; речовими доказами; протоколом затримання підозрюваної ОСОБА_5 від 24.04.2025; протоколом обшуку від 24.04.2025. іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу зобов'язаний розглянути можливість застосування заходів, які меншою мірою обмежують права особи (підозрюваного), ніж тримання під вартою («Амбрушкевич проти Польщі», § 32).
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, врахованих при обранні вказаного запобіжного заходу, які на даний час дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від органу досудового розслідування, прокурора або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Таким чином на підставі сукупності ризиків, які можуть виникнути в ході досудового розслідування, до підозрюваної ОСОБА_5 не може бути застосовано інший, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Зазначене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки такі заходи не зможуть сприяти здійсненню завдань кримінального провадження щодо здійснення захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження (у тому числі свідків), а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Слідчий суддя зазначає, що для досягнення мети застосування запобіжних заходів, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, на початковій стадії досудового розслідування, що зумовлює необхідність в проведенні низки слідчих та процесуальних дій, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.
Щодо визначення розміру застави, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Крім того, у п.48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати її буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Тобто застосування запобіжного заходу тримання під вартою як безальтернативного не забезпечує балансу між метою його застосування у кримінальному провадженні та правом особи на свободу та особисту недоторканність. Адже метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Крім цього, суддя позбавлений можливості винести вмотивоване судове рішення щодо обмеження, оскільки фактично це рішення вже завчасно врегулювало безальтернативне обмеження права на свободу без розгляду всіх необхідних обставин конкретної ситуації.
Окрім того, приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, на одному важелі терезів суд має покласти достатню міру гарантування виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а на інший - неможливість завідомої непомірності застави для особи.
У випадку ігнорування факту завідомої непомірності застави для особи судом спотворюється сутність запобіжного заходу, яка призводить до безальтернативності тримання під вартою через реальну неможливість внесення особою застави і може свідчити про елементи тиску на нього з боку сторони обвинувачення для досягнення результату, протилежного від легального об'єктивного встановлення істини змагальними процесуальними засобами.
Призначення застави це не спосіб покарання особи (підозрюваного, обвинуваченого), а всього лише забезпечення виконання покладених на цю особу обов'язків. Слідчий суддя має тільки переконатися, що застава здатна примусити особу з'являтися в засідання і не перешкоджати розслідуванню.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховуючи обставини справи, вік та стан здоров'я, наявність соціальних зв'язків підозрюваної, сімейний стан, постійного місця проживання, вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.
За таких обставин слідчий суддя з урахуванням майнового становища підозрюваної, враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкості кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, наявність реальної можливості у неї внести заставу, вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є завідомо непомірною для неї.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на неї обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 22 червня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , рахувати з 24 квітня 2025, тобто з моменту фактичного затримання.
Визначити суму застави у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити негайно.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки строком до 22 червня 2025 року: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого їй злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Зобов'язати прокурора негайно повідомити близьких родичів підозрюваної ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу заходу у вигляді тримання під вартою останньої.
Строк дії ухвали - до 22 червня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною - в той же строк, але з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складений 28.04.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1