Справа № 183/3079/25
№ 3/183/1877/25
28 квітня 2025 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ігольнікова М.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за таких обставин: 20 березня 2025 року о 08 годині 18 хвилин в Дніпропетровській області м. Самар по вул. Гетьманській біля будинку № 243 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, не впевнившись в безпечності та скоїла зіткнення з автомобілем «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок чого трапилася ДТП, транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що того дня, а саме 20 березня 2025 року о 08 годині 18 хвилин вона керувала автомобілем «Nissan Micra», н/з НОМЕР_1 , на якому рухалася по вул. Гетьманській в бік центра міста. Дорожнє покриття було рівне, ям та напливів на дорожньому покритті не було. Рухаючись по своїй полосі для руху прямо, зі швидкістю 40 км/год., не звертаючи і не повертаючи керма, побачила у дзеркалі заднього виду автомобіль, який стрімко наближався з лівого боку від неї, відчула поштовх у бік свого автомобіля зі сторони водія. Коли зупинилася побачила, що з нею здійснив зіткнення автомобіль «Volkswagen Transporter», н/з НОМЕР_2 . Вважає, що водій ОСОБА_2 пішов на обгін її автомобіля, однак не встиг завершити маневр через зустрічний транспорт, тому і відбулося зіткнення. Стверджує, що ДТП сталося на її смузі для руху. Автомобіль «Volkswagen Transporter», н/з НОМЕР_2 зупинився після ДТП через 11 метрів. Поліцейські на місці не змогли визначити винуватця ДТП, тому склали протоколи на них обох. Ані свідків, ані відеофіксації ДТП вона знайти не змогла.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що того дня, а саме 20 березня 2025 року о 08 годині 18 хвилин він керував автомобілем «Volkswagen Transporter», н/з НОМЕР_2 , рухався зі швидкістю десь 50 км/год, по вул. Гетьманській. Попереду рухався автомобіль «Nissan Micra», н/з НОМЕР_1 , їхав повільно, об'їжджав ями на дорозі, тому він вирішив здійснити обгін вказаного автомобіля. Однак, коли автомобілі порівнялися, водій автомобілю «Nissan Micra», н/з НОМЕР_1 взяла ліворуч і здійснила з ним зіткнення. При цьому стверджує, що зіткнення відбулося на зустрічній смузі для руху, при цьому жодного зустрічного транспорт не було, тому він впевнився у безпечності свого маневру, а саме обгону. Оскільки поліцейські на місці не змогли визначити винуватця ДТП, тому склали протокол і на них обох.
Судом безпосередньо дослідженні докази, які надані на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: протокол про адміністративне правопорушення; схему місця ДТП; письмові пояснення ОСОБА_2 ; письмові пояснення ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися принципом презумпції невинуватості, закріпленим у ст. 62 Конституції України, відповідно до якого тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція ст. 124 КУпАП сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з'ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується порушення нею вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, що і стало причиною ДТП за обставин, викладених у протоколі.
Відповідно пункту 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Суд звертає увагу на те, що наявність у діях водія причинного зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди в автотранспортних правопорушеннях відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями ПДР та відповідними наслідками.
З досліджених матеріалів справи, пояснень потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, не впевнившись в безпечності та скоїла зіткнення з автомобілем «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок чого, між ними відбулося зіткнення.
Однак, з пояснень, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вбачається, що водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter», н/з НОМЕР_2 , по вул. Гетьманській біля будинку № 243 м. Самар Дніпропетровській області, почав здійснювати маневр обгону автомобіля «Nissan Micra», н/з НОМЕР_1 , під її керуванням. Під час цього маневру, коли транспортні засоби порівнялися, між ними відбулося зіткнення.
Разом із тим, відповідно до досліджених судом доказів (як письмових матеріалів, так і пояснень сторін), то вони не містять беззаперечних даних, на якій полосі руху відбулося зіткнення, оскільки за версією особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зіткнення відбулося на її полосі руху, а за версією потерпілого зіткнення відбулося на полосі його руху під час обгону, тобто зустрічному напрямку. За таких обставин матеріали справи не місять усіх необхідних даних дорожньо-транспортної пригоди, тому не можливо визначити, хто саме з водіїв первинно порушив вимоги ПДР.
Отже, під час розгляду справи не знайшло свого підтвердження факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, оскільки всі докази на підтвердження вказаних у протоколі обставин ґрунтуються виключно на поясненнях потерпілого ОСОБА_2 . Зважаючи, що потерпілий є заінтересованим учасником процесу і його інтереси є протилежними інтересам сторони захисту, рішення суду не може бути обґрунтоване суперечливими показаннями потерпілого, не підтвердженими іншими доказами.
Водночас, перевірити пояснення потерпілого в сукупності з іншими докази під час судового розгляду не виявилося можливим, оскільки жодного іншого належного і допустимого доказу на підтвердження викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, суду не надано.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення разом зі схемою місця ДТП, долученою до нього, не можуть бути беззаперечними доказами вини особи, оскільки не являють собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказують співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Тому, на переконання суду, відомості відображенні поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення про порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.1 Правил дорожнього руху і, як наслідок наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є сумнівними, а наявність сумнівів не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
Інших беззаперечних і достатніх доказів, які би доводили вину ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, оцінюючи відповідно до ст. 252 КУпАП надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, та враховуючи те, що під час судового розгляду обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження, доходжу висновку про відсутність доказів порушення ОСОБА_1 вимог ПДР та, відповідно, наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 124, 247 КУпАП, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим - протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Суддя М.О.Ігольнікова