Житомирський апеляційний суд
Справа №285/4352/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/400/25
Категорія ч.2 ст.186 КК України Доповідач ОСОБА_2
23 квітня 2025 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 грудня 2024 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський, Житомирської області, який поживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно непрацюючого, РНОКПП - НОМЕР_1 , раніше судимого:
- 12.12.2008 Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- 15.04.2011 Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 198, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 25.01.2012 Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296,ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
- 08.08.2019 Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення на два дні позбавлення волі з 24.06.2017 року до набрання вироком законної сили. Звільнений з Коростенської ВК № 71 по відбуттю терміну покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду переглянути. Вважає вирок незаконним та необґрунтованим, таким що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду викладених в судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що приймаючи рішення суд першої інстанції належним чином не проаналізував всі зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, надав невірну оцінки його показам, зокрема по епізоду 29.12.2019 року, показам потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_12 .. Надає свою оцінку вказаним доказам та вважає, що вони поза розумним сумнівом не доводять його винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Вказує, що на момент вчинення злочину 29.12.2019 року він був вдома, що підтвердила його мати ОСОБА_12 .. Зазначає, що поза увагою суду залишився той факт, що після звільнення з місць позбавлення волі він поводив себе добре та працював.
Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 грудня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 встановлено обчислювати з моменту затримання у порядку приведення вироку до виконання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 5490 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто) гривень 60 копійок матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз, а саме: 1256 грн. згідно акту та висновку №308/20-25 (т. 3, а.с. 25); 686 грн. 48 коп. згідно акту та висновку № СЕ-19/106-21/6084-ТВ від 16.06.2021 (т. 2, а.с. 111).
Вирішено питання щодо речових доказів.
Як встановлено судом та зазначено у вироку, 29.12.2019 року ОСОБА_7 , знаходячись біля під'їзду №4 будинку №6 по вул. Пушкіна в м. Новоград-Волинський, вирішив повторно вчинити відкрите викрадення майна ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 того ж дня близько 21 години підійшов до ОСОБА_9 біля під'їзду вказаного будинку та спричинив останньому один удар по голові, від чого ОСОБА_9 впав на асфальт біля під'їзду та ОСОБА_7 спричинив йому один удар ногою в грудну клітину, сів ногами на його ноги та з задньої правої кишені штанів викрав його гаманець із шкірозамінника чорного кольору вартістю 100 грн, в якому знаходилися гроші в сумі 2000 грн, та з правої кишені куртки викрав мобільний телефон марки «XiomiNote 4Х», який був у користуванні, вартістю 3240 грн. 60 коп., в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв'язку «лайфселл» вартістю 50 грн. з силіконовим чохлом вартістю 100 грн. Після чого, ОСОБА_7 залишив місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріального збитку на суму 5490 грн. 60 коп.
09.06.2021 року близько 21 години ОСОБА_7 разом зі своїми знайомими ОСОБА_13 та ОСОБА_14 знаходився поблизу продуктового магазину «Дари природи» по вул. Замкова, 3/6 в м. Новоград-Волинський Житомирської області.
В цей же час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел направлений на умисне, повторне, відкрите викрадення мобільного телефону у ОСОБА_11 . ОСОБА_7 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите, повторне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, підійшов до потерпілого та почав вимагати у нього телефон, який останній тримав в правій руці. Після чого ОСОБА_7 умисно правою рукою вихопив з рук ОСОБА_11 мобільний телефон марки «Techo» моделі «Т301» з сім картою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» вартістю 206 грн. 67 коп., таким чином відкрито викрав його. Після цього ОСОБА_7 з викраденим майном залишив місце вчинення злочину та в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_11 майнової шкоди на суму 206 грн 67 коп.
10.06.2021 року близько 13 години ОСОБА_7 знаходився в квартирі АДРЕСА_2 , у якій проживає ОСОБА_10 .
В цей час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел направлений на умисне, повторне, відкрите викрадення мобільного телефону ОСОБА_10 , який знаходився на тумбі в кімнаті вказаної квартири. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите, повторне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення ОСОБА_7 зайшов до кімнати разом з ОСОБА_10 та в його присутності відкрито викрав з тумби мобільний телефон марки «Nokia 1616» вартістю 170 грн. та не реагуючи на зауваження потерпілого вийшов із кімнати. Після цього ОСОБА_7 з викраденим майном залишив місце вчинення злочину та в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_10 майнової шкоди на суму 170 грн.
Потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду в судове засідання апеляційного суду не з'явились. Клопотань про відкладення апеляційного розгляду не заявляли.
Потерпілий ОСОБА_9 помер, про що повідомив прокурор згідно наданої інформації (т.4 а.п.102,104).
Під час апеляційного розгляду жодних клопотань про повторне дослідження доказів від сторони захисту не надходило та в апеляційній скарзі не заявлялося, а колегія суддів не вбачала підстав, передбачених ч.3 ст.404 КПК України, для повторного дослідження доказів.
Вказана позиція узгоджується із усталеною практикою Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 березня 2021 року в справі № 154/2975/17, від 21 грудня 2022 року в справі № 759/5737/17, згідно якої сам по собі факт незгоди сторони захисту з висновками суду першої інстанції з приводу висунутого обвинувачення не є підставою для повторного дослідження доказів в апеляційному суді.
За відсутності мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яке обов'язково має відповідати положенню ч.3 ст.403 КПК України, апеляційний суд не повинен досліджувати ці докази, оскільки протилежне, без дотримання принципів, закріплених у приписах зазначеної норми процесуального закону, може перетворити апеляційний перегляд судового рішення в повторний розгляд кримінального провадження по суті, що фактично нівелює принцип інстанційності судочинства.
Заслухавши доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що дослідивши в судовому засіданні зібрані докази, які були оцінені судом у сукупності та взаємозв'язку, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненому повторно. Дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст.186 КК України судом кваліфіковано вірно.
В судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав частково.
Зокрема, вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, по епізодах щодо потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_11 не визнав повністю. Заявлений потерпілим цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5490, 60 гривень, також не визнав. Вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, по епізоду щодо потерпілого ОСОБА_10 , визнав частково, а саме не погодився з кваліфікацією кримінального правопорушення, вважає що його дії за вказаним епізодом слід кваліфікувати за ст.185 КК України, як крадіжка, а не грабіж.
По епізоду щодо потерпілого ОСОБА_9 обвинувачений показав, що того дня 29.12.2019 він був у дома з матір'ю, яка вийшла з квартири та закрила двері. У двері почали стукати чоловіки, один з них: на прізвисько ОСОБА_15 , який вимагав повернути телефон. Згодом повернулася його мати, останній розмовляли з нею та вимагав повернути майно протягом трьох днів. Він особисто вказав останнім, що не бачив телефона. Не може пояснити чому свідки надали покази, що він здійснив напад на потерпілого ОСОБА_9 , під час якого забрав телефон. Не знає чому до нього приходили та вимагали повернути телефон. У момент нападу він був вдома.
По епізоду щодо потерпілого ОСОБА_11 обвинувачений показав, що того дня він був з товаришами ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Вони підійшли до потерпілого ОСОБА_11 та він попросив у нього телефон, останній дав йому свій телефон і він зі своїми товаришами пішли. ОСОБА_11 залишився позаду та говорив віддати йому телефон. Але, вони пішли у двір будинку, потім під'їхала поліція та забрала ОСОБА_18 , а ОСОБА_19 пішов та здав телефон.
По епізоду щодо потерпілого ОСОБА_10 обвинувачений показав, що останній декілька раз заливав квартиру, у якій він проживає з матір'ю. У зв'язку з цим вони говорили йому, щоб він відшкодував завдану шкоду з даного приводу. Якось він пішов до ОСОБА_10 та запропонував останньому, щоб він шкоду відшкодував грошима, на що потерпілий сказав, що грошей у нього не має. Тоді він зайшов до ОСОБА_10 у квартиру та у кімнаті взяв телефон, поклав у кишеню та пішов з ним. Телефон в подальшому здав у ломбард. Вважає, що потерпілий ОСОБА_10 не бачив, коли він взяв телефон, оскільки був на кухні.
Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_7 надав аналогічні пояснення, підтримавши доводи своєї апеляційної скарги.
Проте, вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується сукупністю доказів оцінених судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності.
Зокрема, висновки суду ґрунтуються на:
- показаннях потерпілого ОСОБА_11 , який у судовому засіданні суду першої інстанції показав, що 09.06.2021 біля магазину “Дари природи» ОСОБА_7 попросив у нього телефон, щоб зателефонувати. Коли він передав ОСОБА_20 телефон, останній з ним побіг. Наздоганяти не став. Пізніше, після звернення у поліцію, ОСОБА_20 телефон йому повернув. При призначенні покарання покладається на розсуд суду;
- показаннях потерпілого ОСОБА_10 , який у судовому засіданні суду першої інстанції показав, що 10.06.2021 коли він перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , у двері хтось постукав. Він відчинив двері. Нічого не кажучи, зайшов ОСОБА_20 до його квартири. У спальні на дивані лежав старий телефон. ОСОБА_20 взяв цигарку та пішов. Пізніше він виявив відсутність телефона. Ввечері виявив, що телефон “поза зоною досяжності». Через декілька днів дізнався, що його телефон у ломбарді. Телефон з ломбарду він забрав особисто за 150 грн. Просив його суворо не карати.
Під час повторного допиту у судовому засіданні 05.02.2024 року потерпілий ОСОБА_10 показав, що він був присутній під час слідчого експерименту 30.06.2021 року, підпис у протоколі слідчого експерименту його, підтверджує обставини, які зазначені у ньому. Дійсно до нього того дня прийшов ОСОБА_20 , хотів забрати тюнер, який був під'єднаний до телевізора кабелем. Він вихопив у ОСОБА_20 з рук тюнера та говорив, щоб він нічого не брав. Натомість, ОСОБА_20 підійшов до тумбочки та взяв телефон марки «Nokia 1616», який лежав на ній. При цьому, ОСОБА_20 нічого не пояснював. Після цього ОСОБА_20 швидко попрямував до вхідних дверей. Він залишився у квартирі, за ним не виходив. Уточнив, що попереднього разу коли він давав покази йому було не добре, оскільки він періодично вживає спиртне, а сьогодні він тверезий, криі того, після події пройшло більше 2,5 років. Все, що зазначено у слідчому експерименті було у дійсності;
- показаннях потерпілого ОСОБА_9 , який у судовому засіданні суду першої інстанції показав, що перед Новим роком 29.12.2019 він повертався додому по вул. Пушкіна в м. Новоград-Волинський. Ззаду йому нанесли удар, притиснули до асфальту. Було дві особи. У ході таких дій у нього викрали мобільний телефон у чорному чохлі та гаманець з 2000 гривень. Хто саме, виймав телефон, не бачив. Коли наносили удар, людину не бачив. Потім, коли повернувся, тоді побачив, що це ОСОБА_20 . Раніше вони грали з ним у футбол. Він розмовляв з матір'ю ОСОБА_20 , щоб той повернув телефон. Коли проводили впізнання також вказав на ОСОБА_20 . Телефон не повернули, шкода не відшкодована. На суворому покаранні обвинуваченого не наполягав. Заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5490 грн. 60 коп. підтримав в повному обсязі;
- показаннях свідка ОСОБА_21 , який у судовому засіданні суду першої інстанції показав, що з ОСОБА_20 знайомий з дитинства. Зустрілися з ОСОБА_20 у дворі, точної дати не пам'ятає. ОСОБА_7 запитав де можна продати телефон. Телефон був чорний, сенсорний. Він пішов до знайомого і той дав йому за вказаний телефон 600 гривень, які він заніс ОСОБА_7 ;
- показаннях свідка ОСОБА_22 , який у судовому засіданні суду першої інстанції показав, що подія відбулася дуже давно. ОСОБА_23 приніс йому мобільний телефон чорного кольору, він його купив за 600 гривень, покористувався і здав в ломбард. Сімкарти в телефоні не було, були фотографії, які не пам'ятає. Зробив скидання до заводських налаштувань.
Наведені показання потерпілих та свідків суд першої інстанції визнав послідовними, такими, що є належними та допустимими, адже вони прямо і непрямо вказують на існування обставин, які підлягають доказуванню, та інших обставин, що мають значення для кримінального провадження. Вони отримані в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується письмовими доказами, які були досліджені судом у відповідності до вимог ст.94 КПК України, зокрема:
По епізоду щодо потерпілого ОСОБА_11 , вчиненого 09.06.2021 року.
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.06.2021 року, згідно якого 09.06.2021 близько 21 год. невідома особа біля сходів до магазину за адресою: вул. Замкова, м. Новоград-Волинський заволоділа мобільним телефоном марки «Techo», чим заподіяла ОСОБА_24 майнової шкоди (т. 2, а.с. 86);
- протоколом огляду місця події від 09.06.2021 року з фототаблицями до нього, згідно якого оглянуто місце події - ділянка місцевості, що розташована перед сходами до продуктового магазину “Дари природи» за адресою: вул. Замкова, 3/6, м. Новоград-Волинський (т. 2, а.с. 87-89);
- фотокопією коробки-упакування мобільного телефону марки «Techo» моделі «Т301» (т. 2, а.с. 90);
- протоколом огляду місця події від 10.06.2021 року з фототаблицями до нього, згідно якого оглянуто і вилучено у ОСОБА_25 мобільний телефон марки «Techo» моделі «Т301» синьо-чорного кольору, який, зі слів останнього, той купив у ОСОБА_7 09.06.2021 близько 23 год. за 50 грн. біля стадіону “Авангард» (т. 2, а.с. 94-99);
- постановою про визнання та передачу на зберігання речових доказів від 10.06.2021 та розписка, згідно яких мобільний телефон марки «Techo» моделі «Т301» визнано речовим доказом та передано на зберігання потерпілому ОСОБА_11 (т. 2, а.с. 100, 112);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.06.2021 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_11 під час проведення впізнання під номером “2» ( ОСОБА_7 ) впізнав хлопця, який 09.06.2021 року біля сходів до магазину за адресою: вул. Замкова, м. Новоград-Волинський відкрито заволодів його мобільним телефоном марки «Techo» (т. 2, а.с. 101,102);
- висновком експерта № СЕ-19/106-21/6084-ТВ від 16.06.2021 з фототаблицями до нього, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону марки «Techo» моделі «Т301» станом на 09.06.2021 року становить 206 грн. 67 коп. (т. 2, а.с. 103-110);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.06.2021 року з фототаблицями до нього, згідно якого ОСОБА_13 детально розказав і показав на місцевості як 09.06.2021 близько 21 год. вони разом з ОСОБА_20 та ОСОБА_26 йшли по вул. Замкова, м. Новоград-Волинський в напрямку магазину “Дари природи», де Ковилов вимагав у потерпілого ОСОБА_11 мобільний телефон, а потім, вихопивши його з рук останнього, почав тікати (т.2, а.с. 125-135);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.06.2021 року з фототаблицями до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_11 детально розповів і показав на місцевості як 09.06.2021 року близько 21 год. по вул. Замкова, м. Новоград-Волинський біля магазину “Дари природи» Ковилов вимагав у нього мобільний телефон, а потім, вихопивши його з рук, почав тікати за будинок по АДРЕСА_4 (т. 2, а.с. 136-146).
По епізоду щодо потерпілого ОСОБА_9 , вчиненого 29.12.2019 року.
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.01.2020 року, згідно якого 29.12.2019 року близько 21 год 30 хв невідома особа поблизу під'їзду житлового будинку по вул. Пушкіна, м. Новоград-Волинський, шляхом застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_9 , відкрито викрала його майно: мобільний телефон марки “Хiomi Note 4Х» та гаманець з грошима в сумі 2000 гривень (т. 3, а.с. 16-23);
- висновком експерта № 308/20-25 від 30.01.2020 року, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону, який був в експлуатації, "ХiomiNote 4Х 3GB/32GB Dual Sim Black", серійний номер виробу 14666/00778999, країна виробник Китай, станом на момент вчинення кримінального правопорушення 29.12.2019 року складає 3240 грн. 60 коп. (т. 3, а.с. 26-30);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.01.2020 року з фототаблицями та відеозаписом до нього, згідно якого свідок ОСОБА_21 вказав на місцевості, де він 29.12.2019 року зустрів ОСОБА_20 , якій біг повз нього біля магазину “Максим» по вул. Пушкіна в м.Новоград-Волинський та передав йому для продажу мобільний телефон (т. 3, а.с. 31-36);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.01.2020 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_9 під час проведення впізнання під номером “3» ( ОСОБА_7 ) впізнав хлопця, який 29.12.2019 року близько 21 год 30 хв поблизу під'їзду житлового будинку по вул. Пушкіна в м. Новоград-Волинський, шляхом застосуванням насильства до ОСОБА_9 , відкрито викрав його майно: мобільний телефон марки "Хiomi Note 4Х» та гаманець з грошима в сумі 2000 гривень (т.3, а.с.37-39);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 31.01.2020 року з фототаблицями та відеозаписом до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_9 детально розказав і показав на місцевості як 29.12.2019 року близько 21 год 30 хв поблизу під'їзду житлового будинку по вул. Пушкіна в м. Новоград-Волинський ОСОБА_27 , шляхом застосуванням насильства (удар в ділянку потилиці ззаду) до ОСОБА_9 , відкрито викрав його майно: мобільний телефон марки “Хiomi Note 4Х» та гаманець з грошима в сумі 2000 гривень (т.3, а.с. 40-44);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.02.2020 року з фототаблицями до нього, згідно якого свідок ОСОБА_22 детально розказав і показав, при яких обставинах у нього опинився мобільний телефон марки «Хiomi Note 4Х» чорного кольору, а саме: перед Новим 2020 роком йому зателефонував ОСОБА_28 та запропонував придбати телефон. Вони зустрілися біля магазину “Карамелька», де він придбав у ОСОБА_29 мобільний телефон марки “Хiomi Note 4Х» чорного кольору за 600 гривень. В подальшому він його здав до ломбарду “Єврофінанси» в районі автовокзалу м. Новоград-Волинський за 800 гривень (т. 3, а.с. 93-97);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.02.2020 року з фототаблицями та відеозаписом до нього, згідно якого потерпілий Арнольд детально розказав і показав на місцевості як 29.12.2019 року близько 21 год 30 хв поблизу під'їзду № 4 житлового будинку по вул. Пушкіна, 6 в м. Новоград-Волинський йому хтось наніс удар по голові ззаду, від чого він лівою стороною тіла впав на асфальт. Далі людина сіла йому на ноги та з кишені штанів дістала гаманець з грошима в сумі 2000 гривень, а з кишені куртки мобільний телефон марки “ Хiomi Note 4Х». Далі він почав вставати і побачив обличчя чоловіка, якого впізнав, це був ОСОБА_30 , який з викраденим майном став втікати, а потерпілий піднявся і пішов додому (т. 3, а.с. 98-101);
- протоколом огляду предмета від 13.03.2020 року з диском до нього, з якого слідує звукозапис розмови, яка відбулася між потерпілим ОСОБА_9 , ОСОБА_31 та його матір'ю з приводу повернення його майна. Вказаний звукозапис надано слідчому потерпілим ОСОБА_9 особисто 12.02.2020 (т. 3, а.с. 102, 103-104, 106);
- постановою про визнання речовими доказами від 13.03.2020 року, з якої слідує, що CD-R диск з маркуванням “KAKNUZ» зі звукозаписом розмови, який надано потерпілим ОСОБА_9 , визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження (т. 3, а.с. 105);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.03.2020 року з фототаблицями та відеозаписом до нього, згідно якого свідок ОСОБА_21 детально розказав і показав, за яких обставин у нього опинився мобільний телефон марки “Хiomi Note 4Х» чорного кольору, який 29.12.2019 року йому передав ОСОБА_30 і який він в подальшому продав своєму знайомому ОСОБА_32 за 600 гривень біля магазину “Карамелька». Гроші віддав ОСОБА_20 , який дав йому за це 200 гривень (т. 3, а.с. 107-111).
По епізоду щодо потерпілого ОСОБА_10 , вчиненого 10.06.2021 року.
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.06.2021 року, згідно якого 10.06.2021 року близько 13 год ОСОБА_7 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 відкрито викрав мобільний телефон марки “Nokia», який належить ОСОБА_10 (т. 3, а.с. 117);
- протоколом огляду місця події від 15.06.2021 року з фототаблицями до нього, згідно якого оглянуто місце події - квартира АДРЕСА_2 , зокрема кімната та тумба, на якій знаходився тюнер та подушки, де лежав викрадений мобільний телефон (т. 3, а.с. 119-123);
- листом відповіддю № 752/06 від 22.06.2021 “Ломбарду»Заставно-Кредитний дім» та протоколом огляду речей від 26.06.2021 року з відеозаписом з камер спостереження ломбарду, згідно яких ОСОБА_7 13.06.2021 року дійсно звертався до відділення ломбарду по вул. Тараса Шевченка, 10, м. Новоград-Волинський з приводу закладу майна - мобільного телефону марки “Nokia» 1616, який належить ОСОБА_10 (т. 3, а.с. 127, 128-141);
- протоколом огляду місця події від 22.06.2021 року з фототаблицями до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_10 добровільно надав мобільний телефон марки “Nokia» 1616 та квитанцію з чеком, відповідно до яких він за 170 гривень викупив в ломбарді по вул. Тараса Шевченка, 10, м. Новоград-Волинський свій телефон, який випадково там побачив 22.06.2021 року (т. 3, а.с. 142-145);
- постановою про визнання та передачу на зберігання речових доказів від 22.06.2021 року, згідно якої мобільний телефон марки “Nokia» 1616 та квитанцію з чеком визнано речовими доказами (т. 3, а.с. 146);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.06.2021 року з фототаблицями до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_10 детально розказав і показав як 10.06.2021 року близько 13 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в його квартирі АДРЕСА_2 викрав мобільний телефон марки “Nokia», а саме: його сусід ОСОБА_20 постукав у вхідні двері, потерпілий йому відчинив. ОСОБА_20 пройшов у кімнату та почав від'єднувати дроти від тюнера, який стояв на тумбі. Потерпілий забрав тюнер з рук ОСОБА_20 і попросив нічого не чіпати з належних йому речей. Ковилов, не реагуючи на зауваження, підійшов до тумби, забрав мобільний телефон та швидко попрямував до вхідних дверей. Під час цього, потерпілий просив ОСОБА_20 повернути телефон, однак останній не реагував і вийшов з квартири (т. 3, а.с. 160-163).
Проаналізувавши сукупність зібраних та досліджених доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України, за обставин встановлених судом, доведена повністю.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд та вважає, що вказані докази не суперечать критерію доведення вини особи «поза розумним сумнівом», згідно якого передбачається доведення стороною обвинувачення перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів того, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні злочину, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення (рішенням ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України", заява № 16437/04).
За таких обставин, доводи апеляційної скарги обвинуваченого про невідповідність вказаних у вироку висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки перелічені вище докази, кожний окремо та у сукупності, підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України, за обставин, встановлених судом.
Твердження апелянта про те, що на момент вчинення злочину 29.12.2019 року він був вдома, що підтвердила його мати, а також, що потерпілий ОСОБА_9 не бачив його на місці події, та не впізнав його, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки вони спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами, а саме, показами потерпілого ОСОБА_9 наданими під час судового розгляду в суді першої інстанції, які містяться у вироку суду, і яким надано належну оцінку, а також протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.01.2020 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_33 як особу, яка 29.12.2019 року відкрито викрала у нього мобільний телефон (т.3, а.с.37-39).
Що стосується показів свідка ОСОБА_12 про те, що обвинувачений на момент вчинення злочину 29.12.2019 року був вдома, то суд першої інстанції, на думку колегії суддів, цілком обгрунтовано надав їм критичну оцінку, оскільки остання являється матір'ю обвинуваченого, тобто є зацікавленою особою, і її покази суперечать вищевказаним доказам, які були досліджені судом першої інстанції у своїй сукупності. Крім того, особисто обвинувачений повідомив суду, що деякий час 29.12.2019 року його мати була відсутня вдома.
Доводи обвинуваченого про те, що він не викрадав у ОСОБА_11 мобільний телефон, а останній самостійно йому його надав для здійснення дзвінка, і потім пішов у туалет, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються показами потерпілого ОСОБА_11 , наданими в судовому засіданні суду першої інстанції, а також протоколом проведення слідчого експерименту від 18.06.2021 року з фототаблицями до нього, згідно якого ОСОБА_13 детально розказав і показав на місцевості як 09.06.2021 року близько 21 год. вони разом з ОСОБА_20 та ОСОБА_26 йшли по вул. Замкова, м. Новоград-Волинський в напрямку магазину “Дари природи», де Ковилов вимагав у потерпілого ОСОБА_11 мобільний телефон, а потім, вихопивши його з рук, почав тікати (т.2 а.с. 125-135).
Посилання обвинуваченого на те, що мобільний телефон марки «Techo» моделі «Т301» синьо-чорного кольору, який належить ОСОБА_11 , не оглядався судом першої інстанції, колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки вказаний факт жодним чином не впливає на правильність висновків суду щодо винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Крім того, згідно журналу судового засідання від 01.11.2023 потерпілий ОСОБА_11 під час судового розгляду за участю сторони захисту надав для огляду свій мобільний телефон, який йому після проведення всіх слідчих дій було повернуто (т. 2, а.с. 100, 112, т.3 а.п. 1-6).
Доводи апелянта про те, що потерпілий ОСОБА_10 надав суду суперечливі покази, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки вони містяться у вироку суду, і їм надано належну оцінку. Крім того, повторні покази потерпілого ОСОБА_10 узгоджуються з іншими дослідженими судом першої інстанції доказами, а саме : протоколом огляду речей від 26.06.2021 з відеозаписом з камер спостереження ломбарду, згідно яких ОСОБА_7 13.06.2021 року дійсно звертався до відділення ломбарду по вул. Тараса Шевченка, 10, м. Новоград-Волинський з приводу закладу майна - мобільного телефону марки “Nokia» 1616, який належить ОСОБА_10 (т. 3, а.с. 127, 128-141); протоколом проведення слідчого експерименту від 30.06.2021 з фототаблицями до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_10 детально розказав і показав як 10.06.2021 року близько 13 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в його квартирі АДРЕСА_2 відкрито викрав його мобільний телефон марки “Nokia», при цьому на його зауваження не реагував та залишив його житло (т. 3, а.с. 160-163). Більш того, під час повторного допиту потерпілий ОСОБА_10 підтвердив обставини кримінального правопорушення та пояснив, що при першому допиті він погано себе почував та пройшло багато часу з дня вчинення злочину.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що під час апеляційного розгляду, жодних клопотань про повторне дослідження будь-яких доказів від обвинуваченого ОСОБА_7 або його захисника не надходило.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_7 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, в межах санкції статті, за якою його засуджено. Призначене покарання, на думку апеляційного суду, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що після звільнення з місць позбавлення волі він офіційно працевлаштувався та поводив себе добре, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони жодним чином не спростовують висновків суду, щодо винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України, та на думку колегії судді не впливають на вид та розмір призначеного йому покарання.
Крім того, як вбачається з досудової доповіді Новоград-Волинського МРВ відділу філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області від 31.07.2020 ОСОБА_7 характеризується як особа з дуже високою ймовірністю вчинення повторного правопорушення, а тому призначення йому покарання без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства ( т.1 а.п.120-123).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі відповідає загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, і це покарання, як за своїм видом, так і розміром, не може бути визнане явно несправедливим через суворість, оскільки є необхідним й достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження нових злочинів.
Переконливих аргументів, які б ставили під сумнів законність рішення місцевого суду, вмотивованість його висновків при призначенні обвинуваченому покарання в апеляційній скарзі не наведено.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_7 є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 грудня 2024 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: