Справа № 753/15422/21
Провадження № 2-а/761/69/2025
28 квітня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О. розглянувши питання про відкриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Смаляного Вадима Сергійовича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не а автоматичному режимі, -
До суду надійшла зазначена цивільна справа та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2021 року була передана до провадження судді Макаренко І.О.
Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-1428 від 24.04.2025 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 року в провадження судді Матвєєвої Ю.О. надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Смаляного Вадима Сергійовича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не а автоматичному режимі.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Під час вивчення матеріалів заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст. 160, 161 КАС України.
Судом встановлено, що відповідачем у справі зазначено - головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Смаляного Вадима Сергійовича.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.3 ст.122 КУпАП інспектори відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради.
Таким чином, головний інспектор з паркування відділу інспекції з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради, не може виступати самостійним відповідачем у справах даної категорії, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, оскільки таким відповідачем є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року по справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 року по справі №724/716/16-а та відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем у даній справі є Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради, від імені якого головний інспектор уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення. А тому належним відповідачем у даній справі є Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради.
Підстави та порядок заміни неналежної сторони у адміністративному процесі встановлено приписами ст. 48 КАС України.
За правилами ч. 3, 4, 7 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
За таких обставин позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом викладення позовної заяви у новій редакції зазначивши коло учасників справи відповідно до чинного законодавства.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З огляду на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається за правилами адміністративного судочинства, застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України «Про судовий збір».
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлені пільги щодо сплати судового збору.
Слід зазначити, що відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
При цьому, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, з огляду на необхідність неоднакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 454,00 грн. та надати докази сплати судового збору (оригінали квитанцій) до суду.
Крім того, частиною 1 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 9 ст. 44 КАС України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Суд зазначає, що позивач звернувся до суду з даним позовом через систему «Електронний суд», однак не надав до суду доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії позовної заяви з додатками.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії позовної заяви з додатками.
У відповідності з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 160-161, 168-169, 248, 293 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Смаляного Вадима Сергійовича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не а автоматичному режимі - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Матвєєва
28 квітня 2025 року