Справа № 761/5343/24
Провадження № 2-а/761/224/2025
28 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.М.,
при секретарі: Харечко О.В.,
розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, як виконавчий орган Київської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
У лютому 2024р. позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Голови Адміністративної комісії Київської міської державної адміністрації Пантелеєва П., в якому просив суд:
- постанову № 301 від 23 січня 2024р. про накладення адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 935,0 грн. - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ст. 152 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23 січня 2024р. Адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було складено постанову № 301 про накладення адміністративного стягнення на позивача, якою встановлено, що 15 січня 2024р. о 11:15 год. по АДРЕСА_1, позивач порушив благоустрій території, а саме: самовільно розмістив рекламний засіб над аркою будинку без відповідної дозвільної документації, за що передбачена відповідальність за ст. 152 КУпАП.
На думку позивача його було притягнуто до адміністративної відповідальності з недотриманням встановленого порядку (розгляд справи здійснювався у його відсутність), оскільки ним не спричинено матеріальної шкоди, відсутні потерпілі; постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024р. адміністративний позов залишено без руху.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2024р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
01 травня 2024р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, посилаючись на його необґрунтованість. Так, на думку відповідача, він є неналежним відповідачем по справі, при цьому позивачем не враховані положення ч. 1 ст. 218 КУпАП, сталі правові позиції Верховного Суду, по справі № 742/2298/17 у постанові від 17 вересня 2020р., по справі № 724/716/16-а, у постанові від 26 грудня 2019р. Відповідач вважає, що позивачем не доведено відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та відповідно не спростовано правомірність дій Адміністративної комісії, при винесенні оскаржуваної постанови. При цьому відповідачем вказано, що зі змісту матеріалів фотофіксації, які у якості доказу відповідачем приєднуються до відзиву на позов, вбачається, що позивачем дійсно були порушені правила благоустрою. Також, на думку сторони відповідача, доводи позивача про неналежне його повідомлення про розгляд справи Адміністративною комісією є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, позивачем не спростовано жодним належним і допустимим доказом, факту влаштування рекламного оголошення з написом «Автомийка».
Відповідач наголошував, у відзиві, що доводи позивача, про те, що він не був присутній під час розгляду адміністративної справи без належного повідомлення, є помилковими, оскільки позивач особисто був повідомлений, про час та місце розгляду. До моменту розгляду справи по суті від позивача будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи, долучення доказів, що спростовували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, на адресу комісії не надходило.
Відповідь на відзив стороною позивача не подавалась.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024р. здійснено заміну неналежного відповідача - Голову Адміністративної комісії Київської міської державної адміністрації Пантелеєва П. у справі № 761/5343/24 на належного відповідача - Київську міську державну адміністрацію, як виконавчий орган Київської міської ради.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено судом, що 15 січня 2024р. старшим ДОП ВП № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Карповичем О.Ю. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 588801, відносно позивача, за порушення п. 20.1.1 «Правил благоустрою міста Києва», затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008р. за № 1051/1051, чим порушені вимоги ст.152 КУпАП. Як зазначено в зазначеному протоколі, 15 січня 2024р. о 11:15 год. по АДРЕСА_1, позивач порушив благоустрій території, а саме: самовільно розмістив рекламний засіб над аркою будинку без відповідної дозвільної документації.
В протоколі, в особистих поясненнях ФОП ОСОБА_1 вказав, що ознайомлений з протоколом, і по суті визнав факт розміщення на фасаді будинку по АДРЕСА_1 рекламної вивіски, без відповідної дозвільної документації.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 588801 від 15 січня 2024р. вбачається, що позивач був повідомлений про засідання Адміністративної комісії, де буде розглянуто справу про адміністративне правопорушення, засідання відбудеться 23 січня 2024р. о 14:00 год. за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 36, при ознайомлені позивач особисто проставив свій особистий підпис.
Протягом всього часу розгляду справи в суді, позивач не надав суду доказів, що він звертався з будь-якими заявами, клопотаннями до відповідача до 23 січня 2024р. та надавав докази на спростування обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Постановою № 301 про накладення адміністративного стягнення від 23 січня 2024р. Адміністративна комісія при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) встановила, що позивач ФОП ОСОБА_1 порушив благоустрій території, а саме: 15 січня 2024р. о 11:15 год. по АДРЕСА_1, позивач самовільно розмістив рекламний засіб над аркою будинку без відповідної дозвільної документації. чим порушено п. 20.1.1 «Правил благоустрою міста Києва», затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008р. №1051/1051, чим порушені вимоги ст. 152 КУпАП, у зв'язку з чим на позивача було накладено штраф у розмірі 935,0 грн. на користь держави.
Позивач не був присутній на розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст. 218 КУпАП встановлено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 152 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 5.2 п. 5 Положення про адміністративну комісію при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 23 вересня 2021р. № 2381/2422, підставою для розгляду адміністративною комісією справи є протокол про адміністративне правопорушення, складений у встановленому порядку уповноваженою на те посадовою особою, іншими особами відповідно до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стаття 152 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Статтею 14 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», правила благоустрою території населеного пункту (Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Пункт 20.1.1 «Правил благоустрою міста Києва», що затвердженні рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008р. № 1051/1051 передбачає, відповідальність за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у самовільному наклеюванні оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок тощо та нанесенні написів, малюнків тощо на об'єктах благоустрою території міста.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського благоустрою.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає у порушенні правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктами правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При зверненні до суду з позовною заявою позивач вказував, що ним не були порушені Правила благоустрою. Однак судом критично оцінюються зазначені твердження позивача, оскільки вони спростовуються наданими стороною відповідача належними і допустимими доказами.
Також суд приймає до уваги власні пояснення позивача, надані ним до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною першою ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, вказане не можна розуміти таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов'язку доказування своїх вимог, тому обов'язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Вищевикладене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018р. у справі № 536/583/17 та від 14 березня 2018р. у справі №760/2846/17.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дані, викладені в оскаржуваній постанові, суд критично ставиться до пояснень позивача щодо відсутності в його діях порушень вимог ст. 152 КУпАП та п. 20.1.1 «Правил благоустрою міста Києва». Про обґрунтованість притягнення позивача до відповідальності за ст. 152 КУпАП також вказує те, що матеріали справи не містять будь-які дані, які б спростовували доводи, викладені в оскаржуваній постанові.
Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи ту обставину, що суд не вбачає підстав для задоволення позову, то судові витрати, не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. 19 Конституції України; ст. ст. 7, 9, 22, 33-35, 38, 152, 245, 251, 254, 280, 284 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 )до Київської міської державної адміністрації, як виконавчий орган Київської міської ради (код ЄДРПОУ: 00022527, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок, 31) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: