Справа № 761/15566/25
Провадження № 2/761/6514/2025
21 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Волошина В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвеструм», Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Микола Миколайович, про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (факторингу); стягнення коштів, -
У квітні 2025р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву було передано для розгляду судді Волошину В.О.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження з огляду на наступне.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України).
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як вбачається з поданої до суду заяви, предметом позову є визнання недійсним договору відступлення права вимоги (факторингу) прав вимоги, укладеного між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Інвеструм».
Статтею 20 ГПК України визначено коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, зокрема й справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб'єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.
Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 серпня 2019р. у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19).
У Постанові Верховного Суду від 09 червня 2021р. у справі №758/2170/20 зазначено, що «встановивши, що між позивачем та відповідачами існує спір щодо визнання частково недійсним правочину, яким передано право грошової вимоги за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у цій справі.».
Тобто, спір, в якому фізична особа оспорює похідне зобов'язання від основного зобов'язання, що виникло між двома юридичними особами належить розглядати в порядку господарського судочинства.
Схожі за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018р. у справі №910/1733/18 та у постанові від 21 квітня 2020р. у справі № 910/17433/19.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З врахуванням наведеного, суті спору, змісту позовних вимоги, правових підстав для звернення до суду з вказаним позовом, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження, оскільки вказаний спір необхідно розглядати за правилами господарського судочинства.
За таких обставин у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: ТОВ «Інвеструм», Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Микола Миколайович, про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (факторингу); стягнення коштів.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, ст.ст. 261, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвеструм», Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Микола Миколайович, про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (факторингу); стягнення коштів.
Роз'яснити позивачу право на звернення з позовною заявою в порядку господарського судочинства.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: