27.02.2025 Справа №607/25305/24 Провадження №2-а/607/35/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Черніцький Іван Романович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
26.11.2024 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Черніцький Іван Романович до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення №253 від 18.05.2024 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП та закрити провадження по справі.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, 18.05.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення. Постанова мотивована тим, що позивач 18 травня 2024 року близько 09 год. 00 хв. прибув в ІНФОРМАЦІЯ_2 для оформлення відстрочки. Під час звіряння військово-облікових даних виявлено наступне, що громадянин ОСОБА_1 останній раз проходив ВЛК в 2012 році та на даний чаї відмовляється від проходження ВЛК. Таким чином своїми діями громадяни ОСОБА_1 вчинив триваюче адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Проте, вказав позивач, наведені обставини, які відображені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсності, є надуманими та не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами з огляду на наступне.
Так, 18.05.2024 позивач звернувся до відповідача для подання заяви на оформлення відстрочки, оскільки батько позивача є особою з інвалідністю другої групи, що підтверджується копією свідоцтва про народження та пенсійним посвідченням.
Доводи відповідача про те, що позивач перед подачею відповідної заяви про надання відстрочки від призову мав пройти ВЛК є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог п. 63 Постанови затвердженої Кабміном від 16 травня 2024 р. № 560 про Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Від так, у відповідача не було жодних підстав складати відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, особа яка його складала, під розписку повідомила позивача про те, що 20.05.2024 в 10 год.00 хв. буде відбуватись розгляд справи про адмінправопорушення, а не 18.05.2024.
Позивач стверджує, що про час та дату розгляду стосовно нього адміністративних матеріалів за ч.2 ст.210 КУпАП, він повідомлений не був, що свідчить про не дотримання відповідачем процедури притягнення його до адміністративної відповідальності. Під час складання оспорюваної постанови не було дотримано передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, не було доведено правомірності накладення адміністративного стягнення суб'єктом владних повноважень, внаслідок чого було позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП.
З врахуванням вищенаведеного, позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку із відсутністю в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, а тому просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку, визначеному для розгляду окремої категорії термінових адміністративних справ, з урахуванням вимог параграфу 2 глави 11 КАС України.
27.12.2024 судом зареєстровано відзив на позовну заяву поданий представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , із змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає та заперечує проти нього, оскільки Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. На час звернення та на даний час продовжено.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено загальну мобілізацію. На час звернення та на даний час проведення мобілізації продовжено.
В ході розгляду адмінматеріалів було встановлено, 18.05.2024 близько 09-00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 прибув громадянин ОСОБА_1 з метою оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що громадянин ОСОБА_1 останній раз проходив військово-лікарську комісію в 2012 році. В цей же день - 18.05.2024, йому було виписано направлення для проходження медичного обстеження, від якого останній відмовився.
Таким чином, своїми діями громадянин ОСОБА_1 вчинив триваюче адміністративне порушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства Оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою з додатком 12, видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис. Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Відповідно до п. 2.8.6. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 Строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, включно з необхідністю направлення на додаткові методи дослідження, лабораторні обстеження, визначаються з урахуванням необхідності отримання повної та об'єктивної інформації про стан здоров'я людини, та не можуть становити більше 14 днів.
Таким чином, на підставі вищевказаного, ОСОБА_1 допустив порушення вимог ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 210 КУпАП.
Відтак, заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися. Представником позивача подано суду заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача. Зазначає, що вимоги позовної заяви підтримує та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, у поданому суду відзиві, просив суд розгляд справи проводити без його участі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд враховує таке.
Відповідно до положень ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Разом з тим, ч.1 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 з цим позовом до суду є поважними, оскільки про наявність оскаржуваної постанови позивач дізнався звернувшись у виконавчу службу та її копію отримав 25.11.2024 та звернувся до суду із адміністративним позовом 26.11.2024, а тому заява представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду підлягає задоволенню.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що офіцером відділення військового обліку та бронювання солдатів сержантів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенантом ОСОБА_3 18.05.2024 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, 18 травня 2024 року стало відомо, що громадянин ОСОБА_1 , близько 09 години 00 хв. прибув в ІНФОРМАЦІЯ_4 , кабінет за адресою: АДРЕСА_1 для оформлення відстрочки. Під час звіряння військово-облікових даних виявлено наступне, що громадянин ОСОБА_4 останній раз проходив військово-лікарську комісію в 2012 році та на даний час відмовляється від проходження військово-лікарської комісії.
Таким чином, на думку відповідача, своїми діями громадянин ОСОБА_1 вчинив триваюче адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення від 18.05.2024 зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 20.05.2024.
Постановою № 253 від 18 травня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 18 травня 2024 року стало відомо, що громадянин ОСОБА_1 , близько 09 години 00 хв. прибув в ІНФОРМАЦІЯ_4 , кабінет за адресою: АДРЕСА_1 для оформлення відстрочки. Під час звіряння військово-облікових даних виявлено наступне, що громадянин ОСОБА_1 останній раз проходив військово-лікарську комісію в 2012 році та на даний час відмовляється від проходження військово-лікарської комісії.
Таким чином своїми діями громадянин ОСОБА_1 вчинив триваюче адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП.
Вирішуючи питання правомірності прийняття оскаржуваного рішення суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 210 КУпАП України (в редакції чинній на 18.05.2024), порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа органу територіального центру комплектування та соціальної підтримки має обов'язок всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 8. КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 210 КУпАП в редакції, чинній на дату інкримінованого адміністративного правопорушення (18 травня 2024 року) встановлювалася відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку) за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Суд зазначає, що дії ОСОБА_1 було кваліфіковано саме за ч.2 ст.210 КУпАП, а штраф накладено в межах санкції ч.3 ст.210 КУпАП (в редакції з 19.05.2024) як за правопорушення, вчинене у особливий період, в той час, як правопорушення вчинено 18.05.2024 і станом на цю дату розмір штрафу становив від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КУпАП закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Також, в судовому засіданні встановлено, що Постанова № 253 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 датована 20.05.2024 року.
Проте, як вбачається з Протоколу про адміністративне правопорушення від 18.05.2024, ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 20 травня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 кабінет №303.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина 2 ст. 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення в межах санкції ч.3 ст.210 КУпАП (в редакції з 19.05.2024), в той час як правопорушення було вчинено 18.05.2024 і санкція ч.2 ст.210 КУпАП передбачала штраф в розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850-1700 гривень. Крім того, справа була розглянута у відсутності позивача, який не був повідомлений про розгляд справи на 18.05.2024, що є грубим порушенням його прав, тому суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства.
А тому, суд приходить до висновку про необхідність скасувати постанову № 253 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП від 18.05.2024 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП України. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП України, слід закрити.
Також, в силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок їх бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 19, 58, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 19, 77-82, 90, 139, 241, 243, 245, 250, 257, 286 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення з вказаним адміністративним позовом до суду.
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Черніцький Іван Романович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задоволити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення №253 від 18.05.2024 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень - скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Копію рішення суду направити сторонам.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич