Справа № 595/338/25
Провадження № 2-а/595/49/2025
28.04.2025
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Оринник Н.С., звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 455 від 28 лютого 2025 року, прийняту т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Вказані вимоги мотивує тим, що згідно оскаржуваної постанови його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме, за те, що він не прибув по повістці, сформованій автоматично системою АПС «Оберіг» на 05.12.2024, у зв'язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Разом з тим, постанова не містить посилань на нормативні акти, вимоги яких ним порушені. Вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки така винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративного стягнення, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт його неправомірних дій, а відтак, не підтверджує наявність адміністративного правопорушення. Переконує, що жодних правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних, резервістів, він не порушував. Крім того, звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення, на основі якого його притягнуто до адміністративної відповідальності, містить кваліфікацію його дій за ч.3 ст.210 КУпАП, а притягнутий він до відповідальності за ч.3 ст.210-3 КУпАП. Відтак, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 перекваліфікував його дії за відсутності на те відповідних повноважень, передбачених КУпАП. Вказані дії є, очевидно, протиправними та порушують його право на захист, оскільки він захищався від притягнення до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, а був притягнутий за зовсім інше адміністративне правопорушення. Вважає, що вказані доводи є самостійною підставою для задоволення його позовних вимог. Так, у постанові зазначено, що 22.11.2024 в автоматичному режимі системою АІТС «Оберіг» сформована повістка № 1353328 з датою прибуття на 05.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних. Зазначено, що він, ОСОБА_1 , у вказаний термін до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, у зв'язку з чим його було подано в розшук до органів Національної поліції. Разом з тим, у постанові відсутні відомості про надіслання йому вказаної вище повістки та отримання її ним. У постанові відсутнє будь-яке нормативно-правове обґрунтування прийнятого рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності. Зі змісту постанови зрозуміло тільки те, що була сформована повістка та те, що на день явки, що вказаний у повістці, він до РТЦК не з'явився. Але, чи передбачений обов'язок за таких обставин у нього з'являтися до РТЦК не зрозуміло, як і те чим такий обов'язок передбачений. Згідно з ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Отже, диспозиція даної статті носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково має бути зазначено посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила, які не дотримані особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. З оскаржуваної постанови не вбачається, що його звинувачують у порушенні якихось конкретних вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Також він заперечує факт надсилання йому повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 у встановленому законом порядку. Він жодного відношення до системи АІТС «Оберіг» не має та не є її користувачем. Вважає, що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було порушено порядок надіслання йому повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому постанова, що складена відносно нього, є очевидно протиправною.
Ухвалою судді від 10 березня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
08 квітня 2025 року ухвалою суду зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 надати суду належним чином засвідчену копію справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
17 квітня 2025 року на адресу суду від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю. Відзив мотивує тим, що 20 лютого 2025 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення персональних даних, де було виявлено адмінітсративне правопорушення, а саме, 22 листопада 2024 року громадянину ОСОБА_1 сформована системою АІТС «Оберіг» повістка відповідно до п. 30-2 постанови КМУ від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», направлена повістка № 1353328 засобами поштового зв'язку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_6 на 05.12.2024 для уточнення даних. Відповідно до даних поштового оператора поштове відправлення 03.12.2024 повернулось в ТЦК та СП з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання, дата відмітки 03.12.2024. ОСОБА_1 на визначену та повідомлену належним чином дату, час і місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_7 не з'явився, будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначений у повістці) не надав. Таким чином, ОСОБА_1 здійснив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, яке вчинене в особливий період та порушив вимоги абз. 7 п.3 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зауважує, що повістка була надіслана на адресу реєстрації ОСОБА_1 відповідно до п.41 постанови № 560 від 16.05.2024, рекомендований лист повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 , що свідчить про належне повідомлення останнього про виклик його до ТЦК. ОСОБА_1 відповідно до бази «Оберіг», персональні дані не оновлював, військово-лікарську комісію не проходив, такий не користується правом на відстрочку і не з'явився на виклик по повістці у територіальний центр, у зв'язку з чим його було подано в розшук.
24 квітня 2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Оринник Н.С., надійшла відповідь на відзив, в якій вона просить позовні вимоги задовольнити і скасувати постанову № 455 про адмінітсративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 28.02.2025 про накладення стягнення на ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Відповідь на відзив мотивує тим, що відповідач не довів правомірність своїх дій, належне виконання обов'язку щодо надсилання військовозобов'язаному повістки та законність притягнення ОСОБА_1 до адмінітсративної відповідальності. Зокрема, опис вкладення, який долучено разом із відзивом не містить відбитку штампу відділення поштового зв'язку, який проставляється обов'язково працівником пошти під час прийняття листа а також відсутній підпис працівника пошти. Тому, неможливо встановити, що дійсно знаходилось у конверті та чи подавався взагалі такий опис працівнику пошти під час відправлення листа. Неможливо також встановити, чи працівник пошти перевіряв вміст поштового відправлення якщо відсутній підпис і штамп уповноваженої особи. Рекомендоване поштове відправлення № 0610210049293 відправлено з відділення поштового зв'язку з м. Київ 26.11.2024, що підтверджується інформацією із сайту «Укрпошти». При цьому, повістка датується 22.11.2024. Згідно п.34 Порядку №560, повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Повістка, яка була сформована 22.11.2024 була відправлена позивачу 26.11.2024, що явно перевищує 48 годин. День явки згідно повістки - 05.12.2024. В такому разі військовозобов'язаному було надано менше ніж 10 діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку. Вказане прямо порушує вимоги п. 34 Порядку № 560. Наявність опису у цьому відправленні теж ставиться під сумнів (не містить штампу пошти та працівника, який приймав відправлення). Окрім цього, звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення, на основі якого позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, містить кваліфікацію дій позивача за ч.3 ст.210 КУпАП, а притягнутий до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 дії позивача за відсутності на те відповідних повноважень, передбачених КУпАП. Вказані дії є очевидно протиправними та порушили право позивача на захист, оскільки позивач захищався від притягнення до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, а був притягнутий за зовсім інше адміністративне правопорушення. Вважає, що вказані доводи є самостійною підставою для задоволення позовних вимог. Згідно із ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Отже, диспозиція даної статті носить банкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково має бути зазначено посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила, які не дотримані особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. З оскаржуваної постанови не вбачається, що ОСОБА_1 звинувачують у порушенні якихось конкретних вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Враховуючи наведене, вважає що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було порушено порядок надіслання позивачу повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також процедура притягнення до адміністративної відповідальності, тому постанова, що складена відносно позивача є очевидно протиправною.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Судом встановлено, що 28 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , винесено постанову № 455 про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн за наступних обставин. 20 лютого 2025 року ОСОБА_1 близько 09 год. 30 хв. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Встановлено, що ОСОБА_1 автоматично системою АІТС «Оберіг» сформовано 22.11.2024 QR-повістку № 1353328 з датою прибуття на 05.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних. ОСОБА_1 у вказаний термін не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно чого його було подано через систему АІТС «Оберіг» в розшук до органів Національної поліції. Згідно вимог Закону України «Про оборону України», враховуючи Укази Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», від 17 травня 2022 року № 342/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», від 12 серпня 2022 року № 574/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», від 07 листопада 2022 року № 758/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» та роз'яснення Верховного Суду, викладені у листі від 13 квітня 2018 року № 60-1543/0/2-18, в Україні діє особливий період. Відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» порушення вчинене в особливий період, чим ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено та проводиться загальна мобілізація, яка неодноразово продовжувалась, зокрема указами № 272/2024 від 06.05.2024, № 470/2024 від 23.07.2024, востаннє на 90 діб Указом Президента України №27/2025 від 14.01.2025 затвердженого Законом України № 4221-IX від 15.01.2025.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Отже, з 24.02.2022 по сьогодні в Україні безперервно діє особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма КУпАП є бланкетною. Тому, для того щоб настала відповідальність за нею, необхідно встановити які конкретно діяння вчинила особа та які конкретні положення закону про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вони порушують, а також чи винувата особа у їх вчиненні.
Лише підтвердження усіх зазначених вище обставин може мати наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП).
У п. 12 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою КМУ №154 від 23.02.2022 (далі - Положення), зазначені повноваження керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, серед яких, зокрема, розгляд справ про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, і накладення адміністративних стягнень.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням (п. 7 Положення).
Згідно з п. 1 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У п. 9 Положення визначені завдання покладені на територіальні центр комплектування та соціальної підтримки.
Отже законодавець не розділяє територіальні центри комплектування та соціальної підтримки під час здійснення ними повноважень визначених у п. 9 Положення тих які мають статус юридичної особи і на тих, які цього статусу не мають, право керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 235 КУпАП, прямо передбачено п. 12 Положення.
А тому, притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП входить до повноважень начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відповідно і особи, яка тимчасово виконує його обов'язки.
Відповідно до абзацу третього частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Крім того, в абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Відповідно до абз. 11 п.9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджене постановою КМУ № 154 від 23.02.2022, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
За приписом пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 23 зазначеного Порядку визначені підстави для такого неприбуття, а саме: поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Пунктами 28 - 30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено таке.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (п.28).
У повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки (п.29).
Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (п.30).
Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).
QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням.
Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією (30-1).
Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді (п. 30-2 ).
У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
У п. 41 Порядку зазначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Перевірка чинності повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, проводиться шляхом зчитування QR-коду за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості, зазначені у повістці, у тому числі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням мобільного додатка. Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (у тому числі роздруковані), та повістки, оформлені на бланку, мають однакову юридичну силу (п. 41-1, 41-2 Порядку).
Водночас суд зазначає, що надсилання вимоги про виконання обов'язку (обов'язків) військовозобов'язаним, резервістом врегульовано ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка надсилається органом військового управління у разі вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, після того як орган Національної поліції не зміг здійснити адміністративне затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Неприбуття громадянина за такою вимогою може бути підставою для звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки до суду з позовом у порядку ст. 283-2 КАС України.
Отже, зазначеним Порядком врегульований порядок оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до вимог якого у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи вважається днем отримання такого поштового відправлення (повістки).
Згідно з вимогами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, з матеріалів відзиву, поданого відповідачем, вбачається, що уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ОСОБА_4 22.11.2024 сформована повістка № 1353328 з накладенням кваліфікованого електронного підпису, адресована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_1 ) з вимогою прибуття на 05.12.2024 о 14.00 год. для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно наданих відповідачем матеріалів вказана вище повістка надіслана ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 засобами поштового зв'язку «Укрпошта» з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 22.11.2024.
Описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення 0610210049293 (форма 107П), та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0610210049293, копією конверта поштового відправлення 0610210049293, підтверджується відправка позивачу повістки № 1353328 від 22.11.2024 листом 0610210049293 та повернення його без вручення 03.12.2024, про що свідчить відбиток штемпеля пошти, причина повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно п. 30-3 Порядку № 560 в описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
З огляду на вказане, доводи позивача про те, що опис вкладення не містить усіх необхідних реквізитів є необгрунтованими, оскільки опис вкладення складено у відповідності до вимог п. 30-3 Порядку № 560.
На переконання суду, військовозобов'язаний, вказавши адресу місця проживання під час уточнення облікових даних, повинен отримувати направлені йому на цю поштову адресу повідомлення. Відмова від отримання чи не вжиття заходів для отримання надісланих на цю адресу повідомлень, у тому числі повісток, не може вважатися добросовісною поведінко.
Необхідність оперативного оповіщення військовозобов'язаних, та виконання ними своїх обов'язків, є особливо важливою та нагальною під час особливого періоду в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України та відповідає інтересам усього суспільства.
Разом з тим, за даними перевірки статусу відстеження за допомогою трекінгу «Укрпошта» поштового відправлення № 0610210049293, встановлено наступне: 26.11.2024 - поштове відправлення прийнято, 26.11.2024 - виїхало з логістичного центру, 27.11.2024 - прибуло до логістичного центру, 29.11.2024 - виїхало з логістичного центру, 29.11.2024 - прибуло до відділення, 29.11.2024 - невдала спроба вручення, 03.12.2024 - повернення відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою), 03.12.2024 - вручено за довіреністю.
Так, відповідно до п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних. Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів належного оповіщення ОСОБА_1 про вимогу з'явитися на 05.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_7 з метою уточнення облікових даних, оскільки повістка № 1353328 сформована уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ОСОБА_4 22.11.2024 і надіслана на адресу позивача 26.11.2024, тобто, зі спливом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником.
Суд встановив, що постанова в справі про адміністративне правопорушення прийнята на підставі протоколу № 117 про адміністративне правопорушення, який складений 20.02.2025, в якому повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 28.02.2025 о 14.00 год. Копію протоколу ОСОБА_1 отримав 20.02.2025, про що розписався у відповідній графі протоколу.
Відповідно до статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення відповідач склав 20.02.2025, протокол складений в присутності позивача та має підпис позивача про його отримання.
Разом з тим, суд звертає увагу, що у долученому представником позивача до матеріалів адміністративної справи протоколі № 117 про адміністративне правопорушення від 20.02.2025 зазначено, що своїми діями громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, в той час, як постанова № 455 від 28.02.2025 містить кваліфікацію дій позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП, що є суперечливим.
Окрім того, оскаржувана постанова в справі про адміністративне правопорушення не відповідає частині 2 статті 283 КУпАП.
Так, відповідно до частини 2 статті 283 КУпАП, постанова повинна містити:
- найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
- дату розгляду справи;
- відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
- опис обставин, установлених під час розгляду справи;
- зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
- прийняте у справі рішення.
Всупереч цій нормі, у резолютивній частині постанови відповідач не зазначив про нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Відтак, зважаючи на все вищенаведене, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідач, не подавши до суду належних доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала умисел, спрямований на ухилення від явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об'єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.
Тобто, ОСОБА_1 мав знати, що його викликають у ТЦК, однак свідомо не з'явитися, при цьому обов'язок довести вказану обставину, в силу статті 77 КАС України покладається на відповідача.
Разом з тим, суд дійшов висновку про неналежне оповіщення позивача, у спосіб встановлений у пп. 1, 2 п. 41 Порядку, про необхідність його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних 05.12.2024.
Тому, суд вважає, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з'явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин у зазначені у повістці місце та строк, і він незважаючи на це в приміщення ТЦК не з'явився.
Отже, умисел позивача на вчинення адміністративного правопорушення не доведений «поза розумним сумнівом».
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що при винесенні оскаржуваної постанови вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову по справі про адміністративне правопорушення № 455 від 28 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП слід скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
Керуючись ст.ст.9, 241-246, 286 КАС України, суд,-
Позовні вимогиОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову № 455 про адміністративне правопорушення від 28 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації та місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя: І. І. Тхорик