Справа № 450/601/25 Провадження № 2/450/1084/25
"22" квітня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Добош Н.Б.
при секретарі Хамуляк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про предмет спору: стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з моменту звернення з даним позовом і до досягнення дитиною повноліття,-
стислий виклад позиції позивача та відповідача :
підстава позову (позиція позивача): 23 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Донька ОСОБА_3 зареєстрована та проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час відповідач залишив сім'ю, бажає розірвати шлюб, звернувся до Пустомитівського районного суду із позовною заявою про розірвання шлюбу, відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, є працездатною особою, отримує дохід, а тому має можливість сплачувати аліменти. Відповідач перебуває в лавах ЗСУ. Позивач працює, отримує скромну заробітну платню, ніякої допомоги та виплат на дитину не отримує. Позивачу складно самотужки забезпечити дитину всім необхідним. Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум дітей віком до 6 років - 2563 гривні;дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень, відтак, позивач вважає, що достатнім та справедливим буде стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від усіх його видів заробітку (доходу). Відповідач є працездатним, інших стягнень на утримання інших непрацездатних осіб немає. Підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримувати дітей, передбачених статтею 188 СК України немає. Аліменти повинні бути стягнуті у частці від доходу платника аліментів, тобто у спосіб, обраний позивачем. На підставі наведеного просить позовні вимоги задоволити.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз'яснено сторонам, що у відповідності до ч. 7 ст. 279 ЦПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.
18.03.2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просить стягувати з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 10 000, 00 грн. Відзив мотивований тим, що відповідач позовні вимоги визнає частково. З лютого 2023 року відповідач проходить військову службу, тобто не залишив самовільно сім'ю, як вказано в позовній заяві. За час перебування на військові службі, відповідач цікавився долею своєї доньки та матеріально допомагав її утримувати. 17.02.2025 року рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області, між сторонами розірвано шлюб. Відповідач готовий надалі утримувати доньку та сплачувати аліменти в розмірі 10 000, 00 грн., щомісячно. Відповідач перебуваючи на військові службі на сході країни, вимушений винаймати житло, забезпечувати себе продуктами харчування та медикаментами. Також відповідач, як водій витрачає кошти на ремонт автомобіля та його заправку. Нарахування заробітної плати, премії відповідачу, залежить від кількості бойових виходів (виїздів) на першу лінію оборони. Відповідно розмір заробітної плати є нестабільний.
19.03.2025 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги та просить такі задоволити. Зазначає, що статтею 181 СК визначені способи виконання батьками обов?язку утримувати дитину. Ч.3. ст. 181 СК внормовано, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Статтею 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Аналізуючи дані норми, вбачаю, що спосіб стягнення аліментів здійснюється за вибором позивача (стягувача). Отже за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Відтак вимога сформульована відповідачем у відзиві на позовну заяву, щодо стягнення з останнього аліментів в твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 грн. з подальшою індексацією задоволенню не підлягає, оскільки прямо суперечить вищенаведеним нормам СК України.
18.03.2025 року та 20.03.2025 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23.04.2024 року.
Судом встановлено, що малолітня донька проживає разом з позивачем, вказана обставина визнається сторонами, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України, доказуванню не підлягає.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку.
Статтею 51 Конституції України та статтями 180,191 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст. 182 СК України до обставин, які суд досліджує при визначенні розміру аліментів на дитину відносяться: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною другою ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1ст. 183 СК).
При цьому відповідно до ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі) здійснюється за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, та змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Тобто спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) здійснюється за рішення суду, але за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Враховуючи, що донька сторін проживає разом з матір'ю, а позивач наполягає на визначенні стягнення аліментів у частці від доходу, суд дійшов висновку про визначення способу стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу), батька.
Таким чином суд не вправі виходити за межі позовних вимог та самостійно визначати спосіб стягнення аліментів, оскільки це буде порушенням принципу диспозитивності, визначеного ст. 13 ЦПК України. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 04.07.2018 № 490/4522/16-ц.
Відповідач на підтвердження своїх доходів і матеріального стану надав довідки про доходи, згідно яких він проходить військову службу та отримує заробітну плату, за 2024 рік загальну сума доходу складає 867 771, 61 грн., за 2023 рік (лютий грудень) 659 415, 72 грн.
Таким чином з матеріалів справи не вбачається, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід.
Згідно ст. 191 СК аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Тому з врахуванням наведеного, суд, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, та з відповідача на користь позивача, слід стягувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.02.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
Згідно з положеннями п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судові витрати на професійну правничу допомогу становлять 5000,00 грн., які підтверджуються договором про надання правової допомоги від 21.01.2025 року; рахунком № 01/03-25 від 17.03.2025 року; платіжною інструкцією від 21.01.2025 року; актом прийому-передачі наданих правових послуг від 18.03.2025 року.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, в сумі 5 000 грн. є завищеним, враховуючи категорію та складність справи.
А відтак, суд дійшов висновку, про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2 000 грн.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 2 000, 00 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ,- задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.02.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 000, 00 грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.
Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Відповідач : ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 22.04.2025 року.
СуддяН. Б. Добош