Справа №760/4268/25
3/760/2345/25
23 квітня 2025 року місто Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Кратко Д.М., розглянувши адміністративний матеріал, направлений Солом'янським управління поліції ГУ НП у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, не є інвалідом І чи ІІ групи, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, із участюю адвоката Тагієвої Т.В., -
08 лютого 2025 року в АДРЕСА_2 громадянка ОСОБА_1 здійснювала торгівлю промисловими товарами без дозвільних на те документів, а відтак, скоїла правопорушення, передбачене статтею 164 КУпАП, в результаті чого відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 623296 від 08 лютого 2025 року.
В судовому засіданні, яке мало місце 23 квітня 2025 року о 16 год. 00 хв. Громадянка ОСОБА_1 не визнала вину у інкримінованому їй у провину адміністративному правопорушенні та пояснила, що припинила здійснення підприємницької діяльності, якою тривалий час до цього займалася і прихала для того, що віддати речі - предмети торгівлі, які вона брала під реалізацію у інших людей - власників, ім'я яких та контактні дані яких взагалі не змогла назвати в судовому засіданні. Також пояснила, що речі які були предметом торгівлі, та передані їй працівниками поліції на відповідальне зберігання, вона незважаючи на заборону розпорядження ними, до розгляду справи в суді, передала власникам. Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, та просила закрити провадження.
Також, адвокатом Тагієвою Т.В. були оголошені письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення від громадянки ОСОБА_1 від 23 квітня 2025 року, що були подані через канцелярію суду.
Суд зазначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до частини 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, а метою - задоволення суспільних потреб у відповідних благах, які повинні мати цінову визначеність, тобто функціонувати як товар.
За статтею 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно статті 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Суд зазначає, що громадянка ОСОБА_1 , була обізнана із забороною здійснення торгівлі промисловими товарами - трикотажними виробами, оскільки як сама вона пояснила підприємницькою діяльністю вона займається тривалий час.
Враховуючи наведене, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 164 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення;
- протоколом вилучених речей від 08 лютого 2025 року (відповідно якому було вилучено: чоловічі спортивні штани - 100 (сто) штук; жіночі спортивні штани - 17 (сімнадцять) штук, юбка жіноча - 1 (одна) штука; чоловіча сорочка - 7 (сім) штук; чоловіча кофта - 8 (вісім) штук; пальто - 2 (дві) штуки; футболки чоловічі - 4 (чотири) штуки; термобілизна - 2 (дві) штуки. З якого вбачається, що громадянка ОСОБА_1 прийняла вилучене майно на відповідальне зберігання;
- роздруківкою із сайту Солом'янської районної в місті Києві державної адмінстарції, що за місцем вчинення адміністративного правопорушення проходив ярмарок;
- Витягом із сайту Міністерства юстиції України з якого вбачається, що 20 січня 2025 року було внесено запис, що ОСОБА_1 припинила здійснювати підприємницьку діяльністю, на підставі прийняття власного рішення, про що було здійснено в запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- фотознімками, які на думку суду дають підстави зробити висновок, для стороннього спостерігача про здійснення торгівлі трикотажними виробами громадянкою ОСОБА_1 ..
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Крім того, суд зазначає, що найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.
Особливої уваги заслуговують пояснення громадянки ОСОБА_1 написані нею безпосередньо в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначено: «Здійснювала торгівлю через скрутне матеріальне становище», після чого стоїть особистий підпис громадянки ОСОБА_1 ..
Вказані пояснення надані працівникам поліції в день вчинення адміністративного правопорушення суд розцінює, як правдиві і такими, що були надані без стороннього впливу.
Разом із цим письмові пояснення громадянки ОСОБА_1 , викладені в письмовому зверненні до суду, суд розцінює, як такі, що спрямовані на введення суду в оману щодо дійсних обставин справи.
Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - стаття 256 детально регламентує питання, що пов'язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП і, серед іншого, містить дані про місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, а так само нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане порушення.
Крім того, протокол підписаний особою, яка його склала та правопорушником - ОСОБА_1 , якій було роз'яснено права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.
Доводи сторони захисту, що суб'єктом даного правопорушення є спеціальний суб'єкт - посадова особа суб'єкта господарювання, яка здійснює господарську діяльність без відповідного дозволу (ліцензії), або фізична особа-підприємець, а громадянка ОСОБА_1 , на час вчинення правопорушення вже не була зареєстрована, як фізична особа-підприємець, а тому не є суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення, суд відхиляє, оскільки диспозиція частини 1 статті 164 КУпАП передбачає як відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації, так і здійснення господарської діяльності без отримання ліценції на провадження виду такої діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону. Отже, в першому випадку особа не отримала у встановленому законом порядку статусу суб'єкта господарювання, однак здійснює господарську діяльність, а в іншому особа є суб'єктом господарювання, однак здійснює таку діяльність без необхідної ліцензії.
Суд вважає, що докази отримані суб'єктом, який розпочав адміністративне переслідування з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Тобто суб'єктом правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, може бути і особа, яка не зареєстрована як фізична особа-підприємець, тому громадянка ОСОБА_1 повинен на нести відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.
З наявних в матеріалах справи роздрукованих фотознімках чітко та однозначно вбачається, що громадянка ОСОБА_1 здійснює торгівлю промисловими товарами - текстильними виробами, вказані речі розвішені та лежать на прилавку тимчасової споруди в якій здійснюється торгівля, звертається до перехожого чоловіка.
Вказане у своїй сукупності достоменно свідчить про здійснення громадянкою ОСОБА_1 торгівлі, тобто підприємницької діяльності.
Таким чином, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведеною у повному обсязі.
Відповідно до положень статті 33 КУпАП обираючи вид стягнення, суд враховує особу правопорушника, характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно статті 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
У відповідності до статті 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Санкція частини 1 статті 164 КУпАП передбачає накладення на осіб винних у вчиненні адміністративного правопорушення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Виходячи з вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, особу правопорушника, надаючи оцінку всім зібраним доказам у їх сукупності, прихожу до висновку про наявність підстав для застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 коп, що становить 1500 (одна тисяча п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без конфіскації предметів торгівлі, оскільки як було встановлено в судовому засіданні громадянка ОСОБА_1 умисно їх передала іншим особам до вирішення справи в суді, не виконавши вимоги щодо забезпечення їх зберігання, згідно Протоколу вилучення речей від 08 лютого 2025 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 33, 34, 40-1, 164, 251, 252, 283, 284, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 164 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити особі, до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.).
Реквізити для сплати штрафу: Назва отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783; Номер рахунку (IBAN): UA698999980313040149000026001; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Призначення платежу: адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві / м. Київ / 22030106 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу: 101, Судовий збір за рішенням суду по справі №760/_____/25.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Дмитро Михайлович Кратко