Справа № 357/5679/25
1-кс/357/792/25
про домашній арешт
22 квітня 2025 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , затверджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Клочки Білоцерківського району Київської області, неодружений, непрацюючий, з середньою спеціальною освітою, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025111030000902, яке внесене до ЄРДР 19 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
до слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого ОСОБА_6 у якому він просив:
1) обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною залишати житло, за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово, в межах строку досудового розслідування;
2) згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, визначити ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
3) контроль за виконанням обов'язків покласти на Білоцерківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Необхідність застосування такого запобіжного заходу, старший слідчий ОСОБА_6 мотивував тим, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними на досудовому розслідуванні доказами.
Слідство вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, що може спонукати його до зміни місця проживання з метою уникнення таких несприятливих для нього наслідків.
Крім цього, до таких дій підозрюваного ОСОБА_4 може спонукати відсутність постійного джерела доходів, місця роботи, сім'ї, міцних соціальних зв'язків.
Також, підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки для цього наявні передумови, а саме він вчинив умисний нетяжкий злочин, а також достовірно знаючи про воєнний стан на території України, усвідомлюючи складний період в житті української нації протиставив себе державі, суспільному порядку та моральності, проявив зверхність по відношенню до оточуючих.
До того ж, раніше - 18 квітня 2025 року підозрюваного ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України і вже на наступний день він вчинив нове кримінальне правопорушення.
Старший слідчий ОСОБА_6 вважає, що лише цілодобовий домашній арешт зможе забезпечити дієвість кримінального провадження та попередить зазначені ним ризики.
Слідчий суддя заслухавши прокурора, який підтримав клопотання, а також підозрюваного із захисником, які проти його задоволення не заперечували, дослідивши надані матеріали з кримінального провадження, дійшла до висновку, що підозрюваному ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; (3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; (4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; (7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; (8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; (9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Отже, слідчий суддя, під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний перевірити наявність в особи процесуального статусу підозрюваного; обґрунтованість пред'явленої підозри; наявність підстав вважати, що підозрюваний може вчинити одну з дій, передбачених ст. 177 КПК України і на яку посилається прокурор; недостатність більш м'яких запобіжних заходів, для попередження однієї з дій, передбачених ст. 177 КПК України - та врахувати, обставини, перелік яких міститься в ст. 178 КПК України.
Отож, для початку слідчий суддя визначається, чи набув ОСОБА_4 процесуальний статус підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Слідчим суддею установлено, що ОСОБА_4 повідомлений про підозру під розписку - 20 квітня 2025 року.
Отже, з цієї дати, ОСОБА_4 набув процесуального статусу підозрюваного.
Далі, суд визначається, з обґрунтованістю пред'явленої ОСОБА_4 підозри.
У своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини визначив фактичний і юридичний критерії обґрунтованості підозри.
За першим з них, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32).
За другим, окрім фактичної сторони, існування «обґрунтованої підозри» у значенні статті 5 § 1 (c) вимагає, щоб факти, на які посилається, можна було розумно вважати такими, що підпадають під один із розділів, що описують злочинну поведінку в Кримінальному кодексі (див. рішення у справі «Влох проти Польщі» (Wloch v. Poland) від 19 жовтня 2000 року, п.109).
Згідно з повідомленням про підозру, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, тобто незаконному заволодінні транспортним засобом, за таких фактичних обставин.
19 квітня 2025 року близько 03 години 20 хвилин, ОСОБА_4 , перебував поблизу під'їзду № 14 будинку № 47/1 по вул. Чорних Запорожців (колишня назва - Леваневського) у м. Біла Церква Київської області, де помітив припаркований мотоцикл марки «SOUL SK150-8» (VIN: НОМЕР_1 ), червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить потерпілій ОСОБА_7 . В цей момент у ОСОБА_4 виник протиправний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у вищезазначених місці та час, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись відсутністю власника та тим, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, підійшов до мотоцикла марки «SOUL SK150-8» (VIN: НОМЕР_1 ), червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 та взявши його руками покотив у невідомому напрямку.
Отож, ОСОБА_4 разом з мотоциклом з місця вчинення кримінального правопорушення зник чим вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 40 000 гривень.
Слідчий суддя, вважає, що за фактичним критерієм, вручена ОСОБА_4 підозра відповідає стандарту «обґрунтованої підозри», що підтверджується:
- електронним рапортом про повідомлення на лінію «102» від 19 квітня 2025 року від ОСОБА_8 ;
- електронним рапортом про повідомлення на лінію «102» від 19 квітня 2025 року від працівника поліції;
- копією протоколу огляду місця події від 19 квітня 2025 року, за адресою: АДРЕСА_3 ;
- копією протоколу допиту потерпілої ОСОБА_7 від 19 квітня 2025 року;
- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 19 квітня 2025 року;
- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 19 квітня 2025 року;
- копією протоколу огляду місцевості від 19 квітня 2025 року, за адресою: АДРЕСА_4 ;
- копією протоколу огляду мотоцикла від 19 квітня 2025 року, а саме: мотоцикла марки «Soul» моделі «SK150-8», номер рами НОМЕР_1 ;
- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 19 квітня 2025 року;
- копію протоколу отримання речей від ОСОБА_10 від 19 квітня 2025 року, а саме: оптичного носія з відеозаписом з камер відеоспостереження за адресою: АДРЕСА_5 , за період з 03:20 год. по 03:25 год.;
- копією протоколу огляду документів від 19 квітня 2025 року, а саме: DVD-R диску із вмістом відеозапису із гаражного кооперативу, що за адресою: АДРЕСА_2 ;
- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 19 квітня 2025 року;
- копією протоколу отримання предметів від ОСОБА_11 від 19 квітня 2025 року, а саме: оптичного носія з відеозаписами з камери відеоспостереження за адресою: АДРЕСА_4 ;
- копією протоколу огляду предметів від 19 квітня 2025 року, а саме: оптичного носія з відеозаписами з камери відеоспостереження за адресою: АДРЕСА_4 ;
- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 19 квітня 2025 року;
- копією протоколу отримання предметів від ОСОБА_12 від 19 квітня 2025 року, а саме: оптичного носія з відеозаписами з камери відеоспостереження за адресою: АДРЕСА_6 ;
- копією протоколу огляду предметів від 19 квітня 2025 року, а саме: оптичного носія з відеозаписами з камери відеоспостереження за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 28-А;
- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 19 квітня 2025 року;
- копією протоколу отримання предметів від ОСОБА_13 від 19 квітня 2025 року, а саме: оптичного носія з відеозаписами з камери відеоспостереження ГК «Кар'єрний», що за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бул. Володимирський, 35;
- копією протоколу огляду предметів від 19 квітня 2025 року, а саме: оптичного носія з відеозаписами з камери відеоспостереження ГК «Кар'єрний», що за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бул. Володимирський, 35;
- копією протоколу затримання ОСОБА_4 від 19 квітня 2025 року;
- копією протоколу слідчого експерименту від 21 квітня 2025 року;
- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 19 квітня 2025 року;
- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 21 квітня 2025 року.
Слідчий суддя вважає, що описані в підозрі обставини та надані на дослідження матеріали з кримінального провадження, підтверджують версію досудового розслідування про те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Слідчий суддя вважає, що така кваліфікація ґрунтується на вимогах КК України, оскільки обставини зазначені в підозрі об'єктивно вказують на усі ознаки вищевказаного кримінального правопорушення.
Отож, слідчому судді доведена обґрунтованість врученої ОСОБА_4 підозри, за фактичним та юридичним критеріями.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (стаття 198 КПК України).
Разом з тим, наявність лише обґрунтованої підозри не є достатньою підставою для застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду, клопотання слідчий суддя повинен встановити актуальні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слід додати, що той чи інший ризик буде вважатися наявним за умови встановлення ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Процесуальний закон не вимагає наведення доказів того, що підозрюваний поза всяким сумнівом здійснюватиме дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, проте, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності цього.
Слідчий суддя зазначає, що слідчий обґрунтовуючи своє клопотання посилався на наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя зазначає, що згідно із п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Подвезько проти України», заява № 74297/11, від 12 лютого 2015 року). У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти (п. 33 рішення ЄСПЛ у справі «W. v. Switzerland» від 26 січня 1993 року). Сама по собі відсутність постійного місця проживання не свідчить про ризик втечі (п. 128 рішення ЄСПЛ у справі «Oleksandr Makarov v. russia», заява № 15217/07 від 12 березня 2009 року).
Слідчий суддя зазначає, що згідно зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України є нетяжким злочином, оскільки за його вчинення санкція передбачає позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Слідчий суддя вважає, що таке покарання є вагомим мотивом для майбутньої втечі та переховування підозрюваного ОСОБА_4 .
Слідчим суддею установлено, що підозрюваний ОСОБА_4 неодружений, непрацюючий, дітей та міцних соціальних зв'язків не має.
Слідчий суддя, що з огляду на незначний час, що пройшов з моменту вручення підозри, вагомість зібраних доказів, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_4 відсутність міцних соціальних зв'язків дійшла висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити спроби переховування органу досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення суворого покарання.
Слідчому судді доведено, що з огляду на відсутність джерел доходів, корисливий мотив злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , він може вчинити нове кримінальне правопорушення, з метою забезпечення своїх базових потреб в їжі, одязі тощо.
До того ж, як з'ясовано слідчим суддею, стосовно ОСОБА_4 є інша підозра, де він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає, що він має репутацію особи, схильної до вчинення кримінальних правопорушень.
Отож, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчим суддею установлено, що санкція за вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання у виді позбавлення волі.
Отже, до нього може бути застосований домашній арешт.
Відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
Отже, такий запобіжний захід, як домашній арешт передбачає: (1) заборону обвинуваченому залишати житло цілодобово чи в певний період доби; (2) виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, які перелічені в ч. 5 ст. 194 КПК України; (3) контроль за поведінкою обвинуваченого та виконанням ним обов'язків з боку працівників правоохоронних органів, за місцем його проживання.
Слідчий суддя вважає, що попередити ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду, унеможливити вчинення ним інших кримінальних правопорушень, зараз може виключно цілодобовий домашній арешт, оскільки, на відміну від особистого зобов'язання, він передбачає контроль підозрюваного, з боку правоохоронних органів, за місцем проживання останнього та виконання ОСОБА_4 ряду обов'язків.
Слідчий суддя вважає, що тільки такий контроль може попередити його втечу та може унеможливити вчинення ним кримінальних правопорушень.
З огляду на встановлені ризики, слідчий суддя встановлює підозрюваному ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Отже, за викладених підстав, суд задовольняє клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 домашнього арешту
Керуючись ст. 131, 175, 177, 178, 194, 202, 205, 309-310 КПК України, слідча суддя
клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , затверджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною залишати житло, за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово, в межах строку досудового розслідування, тобто до 19 червня 2025 року.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, визначити ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Доставити підозрюваного ОСОБА_4 до місця його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де звільнити його з-під варти.
Контроль за виконанням обов'язків покласти на Білоцерківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Роз'яснити, що згідно ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Повний текст ухвали проголошений - 25 квітня 2025 року о 08:20 год.
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_16