№ 2-о- 105
2011 рік
24 травня 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
при секретарі Ткаченко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення юридичного фактів родинних відносин, місця мешкання та прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 03 березня 2011 року звернувся до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, місця мешкання та прийняття спадщини. Заявники у своїй заяві посилалися на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 .. Він звернувся до нотаріальної контори з питанням прийняття спадщини, але виявилося, що всіх документів заявника і батька для підтвердження родинних відносин немає, а ті що є (паспорти, свідоцтва про одруження та народження та інш.), мають неточності та помилки в правописі і виправити їх зараз немає можливості. На підтвердження цього факту про родинні відносини є та будуть інші документи і для їх впорядкування та вирішення питань про стосунки та з майном потрібно довести вказані родинні відносини. Просив встановити факти про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець селища Новомар'ївка Солонянського району Дніпропетровської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його рідним батьком, про те, що він на час відкриття спадщини постійно мешкав разом зі спадкодавцем -своїм батьком та про те, що він фактично прийняв спадщини після смерті батька, якою є будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, задовольнивши заяву в повному обсязі.
Представник зацікавленої особи Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. В своєму зверненні до суду вказували на те, з їх боку порушень закону, прав та інтересів заявника допущено не було, шкоду нікому не завдавали, просили рішення винести по закону за наявними матеріалами справи на розсуд суду. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника цієї третьої особи згідно ст. 169 ЦПК України.
З'ясувавши думку заявника та зацікавленої особи, оцінивши надані та добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, за наступних підстав.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судом встановлено, що на протязі з 1945 року по 1953 рік батьки заявника -мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкали разом в Нитвенському районі Пермської області (сучасна територія Російської Федерації). Під час їхнього спільного життя, що тривало без укладання шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився заявник - ОСОБА_1 . Під час реєстрації його народження мати обрала синові своє прізвище - ОСОБА_4 , а не прізвище батька, оскільки він, під час народження заявника, знаходився у виправній колонії -потрапив під репресії, був засуджений та відбував покарання. Мати не знала напевно, чи побачить ще батька своєї дитини, чи ні, тому, щоб не зіпсувати дитині біографію, оскільки в той час в ОСОБА_5 дуже багато уваги приділяли належності до політкоректних прошарків населення, мати вирішила схоронити в тайні і'мя мого рідного батька - ОСОБА_2 , та записала його в свідоцтві про народження під своїм прізвищем. При цьому графа «батько'залишилася незаповненою. Після повернення батька з колонії, приблизно в 1953 році він забрав заявника з матір'ю з Пермської області до м. Дніпропетровська, де вони постійно мешкали разом однією сім'єю до 1973 року. Спочатку жили з сім'єю його батьків, а потім -з 1964 року -окремо, в своєму будинку по АДРЕСА_1 , який почали будувати з 1957 року та повністю завершили його будівництво лише в 1964 році. В 1973 році, коли заявнику виповнилося 27 років, він поїхав від батьків на північ (м. Магадан - Російська Федерація) на зарабітки, де прожив до 1991 року, після чого повернувся до м. Дніпропетровська та знов став мешкати з батьками.
10 березня 1977 року батьки одружились (підтверджується довідкою Кіровського відділу РАЦС м. Дніпропетровська, та записом в паспорті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ). Однак кожен залишився під своїм прізвищем. Після їх одруження ніхто з них не підняв питання про належне оформлення батьківства, оскільки в цьому не було необхідності -заявник був уже досить дорослий, мав свою родину та проживав окремо від своїх батьків.
ІНФОРМАЦІЯ_5 мати заявника - ОСОБА_3 померла, після чого заявник з батьком залишилися мешкати вдвох в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 був та залишається до сьогоднішнього часу оформлений на нього (копія свідоцтва про право власності, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно та копія технічного паспорту на будинок маються). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті найближчі родичі - його рідні сестри навіть не намагалися отримати спадщину, оскільки знали, що у нього є рідний син, тобто заявник, який відповідно до закону є спадкоємцем усього майна померлого.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України: «Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу)». Відповідно до ст. 1221 ЦК України: «Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця». Останнім місцем проживання ОСОБА_2 є будинок по АДРЕСА_1 (довідка квартального комітету від 17 серпня 2002 року. Аналогічні правові норми закріплені також в Цивільному Кодексі України від 18 липня 1963 року (ст. 525, 526 ЦК України), який був чинним станом на день відкриття спадщини. Таким чином, часом відкриття спадщини ОСОБА_2 є ІНФОРМАЦІЯ_1 , а місцем відкриття спадщини ОСОБА_2 є місто Дніпропетровськ.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року: «Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом (01.01.2004 р.)». Враховуючи, що спадщина батька заявника не була ніким прийнята, тому до зазначених суспільних відносин повинні застосовуватися правила книги шостої ЦК України від 16 січня 2003 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України: «Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу». В даному випадку ОСОБА_2 заповіт не складався. Відповідно до ст. 1261 ЦК України: «У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки». Таким чином, враховуючи що заявник є єдиним сином ОСОБА_2 , відповідно він є його єдиним спадкоємцем. Спадковий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що раніше належав ОСОБА_2 , повинен повністю перейти його сину у спадок. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України: «Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від спадщини». Отже, заяву про відмову від спадщини до нотаріальної контори заявник не подавав. Факт їх з батьком постійного спільного проживання підтверджується довідкою житлово-експлуатаційної організації -квартальним комітетом № 1 Жовтневого району м. Дніпропетровська від 08 січня 2010 року. Також їх (заявника) з батьком спільне постійне проживання за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується наявними документами, а саме: військовим квитком, пенсійним посвідченням, посвідченням учасника бойових дій, трудовою книжкою, багатьма квитанціями про сплату комунальних послуг за електроенергію, водопостачання, та деякими договорами, актами: акт № 00 071306 про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 13 жовтня 2005 року, завдання на планову повірку лічильника від 07 листопада 2005 року, акт передачі правильної схеми підключення і цілісності пломб приладів обліку ел. енергії від 07 листопада 2005 року, договір про погашення заборгованості за ел. енергію від 24 травня 2006 року, акт № В 022581 про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 18 лютого 2010 року, договір про реструктуризацію суми, нарахованої по акту про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 24 лютого 2010 року. На всіх вищезазначених документах в розділі «споживач'стоять підписи заявника.
Відповідно до п. 3.4 частини ІІ розділу 1 «Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя'схвалених Науково-експертною радою з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29 січня 2009 року: «Також доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, ...державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на імя спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються нотаріусом з врахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і за відсутності заперечень з боку інших спадкоємців». В даному випадку такими документами, що знаходяться у мене є свідоцтво про право власності на нерухоме майно (серія НОМЕР_1 від 12.03.2004 р.), витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (серії ЯАА № 799498 від 24.03.2004 р.), технічний паспорт на будинок -домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Суд вважає, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Тому для упорядкування документів і можливого вирішення питань з майном та ін. заявник вимушений був звертатися до суду з заявою про встановлення фактів родинних відносин та інш.. Суд вважає заяву підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Ч. 2 цієї ж статті говорить про те, що у судовому порядку можуть бути встановлені також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є рідним батьком заявника, що останній постійно мешкав на час відкриття спадщини разом зі своїм батьком та що заявник фактично прийняв спадщину, якою є будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Суд приймає до уваги також і ті обставини, що заявники з його батьками, а потім і дітьми мають спільне прізвище, мешкали в одному населеному пункті, родинні стосунки знайшли своє підтвердження в ході судового засідання (мешкання, спільне господарство, анкетні дані, свідоцтва про шлюб та народження та ін. співпадають та відповідають дійсності).
При таких обставинах суд вважає можливим заяву задовольнити та встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець селища Новомар'ївка Солонянського району Дніпропетровської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним батьком заявника ОСОБА_1 , встановити факт постійного мешкання заявника на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем -своїм батьком та встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, якою є будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Таким чином заява про встановлення юридичного фактів родинних відносин, місця мешкання та прийняття спадщини знайшла своє об'єктивне підтвердження в ході судового засідання, обгрунтована і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 1220, 1221, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. ст. 10, 11, 58, 209, 212-215, 218, 256-259 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити.
Встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець селища Новомар'ївка Солонянського району Дніпропетровської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним батьком заявника ОСОБА_1 .
Встановити факт постійного мешкання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем - ОСОБА_2 .
Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, якою є будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -