Справа № 2-6776/11
28 березня 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді: Маймур Ф.Ф.,
при секретарі: Чоха К.О.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - ОСОБА_4 ,
представника третьої особи -Федорець Є.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Дніпропетровської міської ради, треті особи -Виконком Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації'Дніпропетровської обласної ради, Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора, Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора про набуття добросовісним набувачем права власності на майно, визнання правочину удаваним, -
31.01.2011 року позивач звернувся до ОСОБА_3 , Дніпропетровської міської ради, треті особи -Виконком Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації'Дніпропетровської обласної ради, Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора, Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора про набуття добросовісним набувачем права власності на майно, визнання правочину удаваним. (а.с. 3-7)
Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у 2005 році придбав у ОСОБА_5 домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , проте у зв'язку з тим, що право власності на вказане домоволодіння не було зареєстроване належним чином, угода не була оформлена у відповідності до вимог законодавства, між тим, позивач передав визначену суму грошових коштів, а ОСОБА_5 передала ключі від домоволодіння та наявні у неї правовстановлюючі документи. Позивач з серпня 2005 року використовує зазначене домоволодіння та фактично є його власником, проте не має можливості зареєструвати дане право відповідно до вимог законодавства. На час звернення до суду ОСОБА_5 померла та її спадкоємцем є відповідач ОСОБА_3 , тому позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд визнати правочини -договори позики, укладені між ним та ОСОБА_5 у серпні-вересні 2005 року удаваним правочинами, вирішити спір з застосуванням норм, що регулюють правочини купівлі-продаж, та визнати за ним право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 3-7)
У судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_3 просила суд прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства, проти позову не заперечувала.
Представник Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради у судовому засіданні проти позову заперечувала просила відмовити у задоволенні в повному обсязі.
Представник Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради у судовому засіданні проти позову заперечував просив відмовити у задоволенні в повному обсязі.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлено, що 04.09.2005 року між позивачем та ОСОБА_5 укладено договір позики відповідно до якого остання отримала у борг 10000 грн., 15.09.2005 року між позивачем та ОСОБА_5 укладено договір позики відповідно до якого остання отримала у борг 3 200 дол. США, 22.09.2005 року між позивачем та ОСОБА_5 укладено договір позики відповідно до якого остання отримала у борг 300 дол. США, 04.09.2005 року між позивачем та ОСОБА_5 укладено договір позики відповідно до якого остання отримала у борг 10000 грн., що підтверджується копіями розписок про передачу грошових коштів. (а.с. 8-10)
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 з серпня 2005 року користується спірним домоволодінням, що підтверджується його поясненнями та копією акту квартального комітету. (а.с. 11)
Встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишила заповіт на ім'я ОСОБА_3 , що підтверджується відповідними письмовими доказами. (а.с. 12-13)
Встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду від 29 вересня 1981 року по цивільній справі № 2-1368/81 було визнано право власності на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 , що підтверджується копією зазначеного рішення (а.с. 16).
Встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду від 04 листопада 1982 року по цивільній справі № 2-1684/82 було визнано право власності на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 , що підтверджується копією зазначеного рішення (а.с. 17).
Встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради від 06 червня 1985 року земельну ділянку площею 779 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_1 , було закріплено у постійне користування за ОСОБА_6 , що підтверджується копією зазначеного рішення. (а.с. 18)
Встановлено, що ОСОБА_7 при зверненні до БТІ було відмовлено у реєстрації права власності на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією відмови від 04.12.1997 року. (а.с. 19)
Встановлено, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть. (а.с. 20)
Встановлено, що ОСОБА_5 зверталась до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування після смерті, проте позовна заява по даній справі була залишена без розгляду. (а.с. 24)
Встановлено, що залишкова вартість домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 складає 272 380,00 грн. що підтверджується матеріалами висновку експерта Осадчого В.П. (сертифікат №8466/09 від 03.04.2009 року). (а.с. 25-49)
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами, Цивільного кодексу України (2003 року).
Згідно вимог ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, може звернутися до суду за захистом.
Відповідно до статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Відповідно до статті 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Вирішуючи вимоги позивача по даній справі щодо визнання договорів позики, укладених між ним та ОСОБА_5 у серпні-вересні 2005 року удаваним правочинами, суд виходив з того, що сторони удаваного правочину оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. З пояснень позивача вбачається, що насправді він та ОСОБА_8 уклали договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1 , проте такі доводи не знаходять свого підтвердження матеріалами справи, зокрема, не знаходить свого підтвердження факт того, що саме ОСОБА_8 була власником зазначеного домоволодіння на момент укладення угод, тобто у 2005 році, оскільки вона тільки у 2007 році звернулась до суду з позовом про визнання власності на нерухоме майно у порядку спадкування.
Більш того, з наданих суду письмових доказів є підстави вважати, що власником спірного домоволодіння на момент вчинення угод, які позивач просить визнати удаваними, була громадянка ОСОБА_6 .
Також, позивач необґрунтовано просить суд визнати право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , не надаючи при цьому доказів, щодо присвоєння адреси та існування домоволодіння саме з цим номером, оскільки, в документах, які позивач надає в якості доказів зазначено, що домоволодіння має номер 89.
Таким чином, за вищенаведених обставин, суд приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 235 Цивільного кодексу України (2003 року), ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -
ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 , Дніпропетровської міської ради, треті особи -Виконком Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора, Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора про набуття добросовісним набувачем права власності на майно, визнання правочину удаваним -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Ф.Ф. Маймур