Справа № 2-а-20/11
11 лютого 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого -судді Мазниці А.А.
При секретарі -Ковальській Т.Г.
За участю:
Представника позивача -Панченко Г.Г.
Представника третьої особи -Матвієвської О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом Органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Оберіг'будинку № 27 по Бульвару Слави'до Дніпропетровської міської ради, третя особа -Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», про оскарження рішення органу місцевого самоврядування, -
У березні 2009 року позивач вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що оскаржуваним рішенням Дніпропетровської міської ради від 24.12.2008 р. № 109/41 третій особі ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго'було затверджене містобудівне обґрунтування розміщення розподільчого пункту в районі будинку № 27 по Бульвару Слави у м. Дніпропетровську. Зазначене рішення позивач вважає таким, що не відповідає вимогам закону, оскільки під час його прийняття не була дотримана процедура громадського обговорення та порушена послідовність прийняття рішень про відведення земельної ділянки. Крім того, розміщення цього об'єкту не відповідає Генеральному плану розвитку м. Дніпропетровська, а також рішення про затвердження містобудівного обґрунтування було прийняте до затвердження проекту розподілу території мікрорайону та визначення меж прибудинкової території будинку № 27 по Бульвару Слави у м. Дніпропетровську. Тим самим були порушені права та інтереси мешканців зазначеного будинку, формою самоорганізації яких є позивач. З урахуванням викладеного просив суд оскаржуване рішення від 24.12.2008 р. № 109/41 «Про затвердження Відкритому акціонерному товариству «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» містобудівного обґрунтування розміщення розподільчого пункту по бульвару Слави в районі будинку № 27 (Жовтневий район)»-визнати незаконним та скасувати.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.
Відповідач явку свого представника для участі у справі не забезпечив, про день та час розгляду справи повідомлявся.
Представник третьої особи проти позову заперечувала, посилаючись на його безпідставність.
Вислухавши пояснення осіб, що брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що у 2006 р. третьою особою ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго'було затверджене технічне завдання на виконання робіт по розробці регіональної схеми перспективного розвитку електромереж м. Дніпропетровська на період 2006-2015 рр., що передбачала б забезпечення можливості подальшого розвитку без суттєвого переобладнання існуючих електромережевих споруд (а.с. 111).
У межах розробки даної схеми ДНДПВТІ «ЕНЕРГОПЕРСПЕКТИВА'було складене техніко-економічне обґрунтування доцільності будівництва розподільчого пункту РП 10 кВ по Бульвару Слави в районі будинку № 27 (а.с. 104-110). При цьому проектувальна організація виходила з того, що встановлення такого розподільчого пункту є необхідним зважаючи на збільшення споживання електроенергії в існуючій забудові та майбутнє будівництво у тому ж районі двох нових мікрорайонів, а запропоноване місце його розташування у центрі навантажень по АДРЕСА_1 є найоптимальнішим та найекономічнішим варіантом.
Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради V скликання від 23.05.2007 р. № 139/15 третій особі ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго'була передана в оренду земельна ділянка площею 0,0336 га в районі будівлі АДРЕСА_1 для проектування та будівництва будівлі розподільчого пункту (а.с. 78, 79), на підставі якого 17.08.2007 р. був укладений відповідний договір оренди строком на два роки (а.с. 74-77).
04.11.2007 р. третьою особою було отримане архітектурне завдання на розробку містобудівного обґрунтування (а.с. 88-95), яке у подальшому складене (а.с. 83-87) та 31.01.2008 р. попередньо розглянуте на засіданні архітектурно-містобудівної ради (а.с. 139).
24.12.2008 р. сесією Дніпропетровської міської ради V скликання було прийняте оскаржуване у справі рішення № 109/41, яким третій особі ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго'затверджене містобудівне обґрунтування розміщення розподільчого пункту в районі будинку АДРЕСА_1 (а.с. 31).
Аналізуючи доводи позивача, суд доходить висновку про те, що вони не містять достатніх підстав для задоволення заявлених у справі вимог. Так, з фактичних обставин справи вбачається, що необхідність у будівництві спірного розподільчого пункту викликана суспільною потребою, його зведення є доцільним та відповідає інтересам територіальної громади міста в цілому та окремих споживачів електроенергії, що розташовані на прилеглих територіях, в тому числі громадських та лікувальних закладів. В той же час аргументи позивача мають формальний характер та не ґрунтуються на законі.
Посилання позивача на невідповідність розміщення об'єкту Генеральному плану розвитку м. Дніпропетровська були предметом дослідження під час розгляду Господарським судом Дніпропетровської обл. справи адміністративної юрисдикції № А9/197-07 та постановою від 01.02.2008 р. (а.с. 172-180), що залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій (а.с. 181-188), були визнані безпідставними з наведенням відповідного обґрунтування.
Доводи позивача щодо прийняття оскаржуваного рішення про затвердження містобудівного обґрунтування до затвердження проекту розподілу території мікрорайону та визначення меж прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як земельна ділянка, що виділялася відповідачеві для будівництва розподільчого пункту, так і земельна ділянка під зазначеним жилим будинком перебувають у власності територіальної громади м. Дніпропетровська, а отже розпорядження ними згідно ст. 12 ЗК України віднесене до компетенції відповідача. При цьому з матеріалів справи не вбачається, що мешканцями будинку АДРЕСА_1 вживалися заходи щодо створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та отримання відповідної земельної ділянки у власність або користування в порядку ст. 42 ЗК України з визначенням її зовнішніх меж. Посилання на порушення права останніх на належне, відповідно до вимог законодавства, визначення площі та меж прибудинкової території мають формальний характер та фактично є припущенням, оскільки немає достатніх підстав вважати, що земельна ділянка, яка надається для зведення розподільчого пункту, є невід'ємною частиною прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 .
Посилання позивача на порушення відповідачем послідовності прийняття рішень, оскільки рішення про відведення земельної ділянки було прийняте раніше рішення про погодження місця розташування об'єкту, суд оцінює критично, оскільки вони стосуються правомірності не оскаржуваного рішення, а рішення про відведення земельної ділянки.
Доводи позивача в частині недотримання процедури громадського обговорення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно протоколу від 26.06.2007 р. громадські слухання з приводу будівництва розподільчого пункту в районі будинку АДРЕСА_1 відбулися (а.с. 189-192). Крім того, положення ст. 23 Закону України «Про планування та забудову територій'в редакції Закону від 16.09.2008 р., якими передбачене громадське обговорення містобудівного обґрунтування, набрали чинності з 15.04.2009 р., в той час як оскаржуване рішення було прийняте 24.12.2008 р., а отже немає підстав вважати, що на той час вони підлягали врахуванню. Проведення громадських обговорень на час прийняття оскаржуваного рішення згідно ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування'було не обов'язком, а правом територіальної громади.
Виходячи з наведеного рішення від 24.12.2008 р. № 109/41 «Про затвердження Відкритому акціонерному товариству «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго'містобудівного обґрунтування розміщення розподільчого пункту по бульвару Слави в районі будинку № 27 (Жовтневий район)»було прийняте відповідачем у межах його компетенції та з дотриманням визначеної законом процедури, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Згідно ст. 94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12 ЗК України, ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 23 Закону України «Про планування та забудову територій'в редакції Закону від 16.09.2008 р., ст. ст. 11, 71, 94, 158 -163 КАС України, -
У задоволенні позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга не буде подана.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає чинності після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .
Суддя А.А. Мазниця