Справа № 2-9399/11
30 листопада 2011 р. Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого -судді Мазниці А.А.
Секретаря -Ткаченко В.І.
За участю:
Позивача - ОСОБА_1
Представника позивача - ОСОБА_2 .
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 від власного імені та як законного представника від імені малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія ІНГОССТРАХ», третя особа -ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», про стягнення страхового відшкодування, -
Позивачка у вересні 2011 року звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послалася на те, що 14.06.2007 р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК'та її чоловіком ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № LVTRG100000017, за яким останній отримав грошові кошти у розмірі 37.240, 00 доларів США на строк до 11.06.2027 р. зі сплатою за користування ним не менше 399, 07 доларів США на місяць. У той же день між ОСОБА_4 та відповідачем ЗАТ «Страхова компанія ІНГОССТРАХ'був укладений договір особистого страхування № LVTRLK00044222, за яким страхувальником був своєчасно здійснений обумовлений страховий платіж. 23.09.2009 р. ОСОБА_4 раптово захворів та звернувся до лікарні, втім лікування було безрезультатним та ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер, що є страховим випадком у розумінні вищезазначеного договору, проте у виплаті страхового відшкодування відповідачем було відмовлено. Вважаючи це безпідставним, позивачка як спадкоємець за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 та законний представник їх спільних дітей просила суд визнати смерть останнього страховим випадком та стягнути з відповідача на її користь та на користь дітей 191.900, 00 грн. та судові витрати.
У судовому засіданні позивачка та її представник заявлені вимоги підтримали, на їх задоволенні наполягали.
Представник відповідача до суду не з'явився, надав письмові заперечення та заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю в іншому судовому процесі (а.с. 63). Така причина неявки не може бути визнана поважною, оскільки відповідач є юридичною особою, у трудових відносинах з якою перебуває більше, ніж один працівник, а отже він за будь-яких обставин має можливість забезпечення представництва своїх інтересів в суді, в тому числі шляхом залучення сторонніх фахівців у галузі права. Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що представник відповідача не з'явився до суду повторно, суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності.
Третя особа явку своїх представників до суду не забезпечила, про день та час розгляду справи повідомлялася.
Вислухавши пояснення осіб, що брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 04.04.2002 р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 (а.с. 51), від якого вони мали двох спільних малолітніх дітей -дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 52, 53).
14.06.2007 р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК'та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № LVTRG100000017, за яким останній отримав грошові кошти у розмірі 37.240, 00 доларів США на строк до 11.06.2027 р. зі сплатою за користування ним не менше 399, 07 доларів США на місяць, що вбачається зі змісту наданих позивачкою забезпечувальних угод (а.с. 9, 14/зв).
У той же день між ОСОБА_4 та відповідачем ЗАТ «Страхова компанія ІНГОССТРАХ'був укладений договір особистого страхування № LVTRLK00044222 (а.с. 11), за яким страхувальником був своєчасно здійснений обумовлений страховий платіж (а.с. 70).
23.09.2009 р. ОСОБА_4 раптово захворів та звернувся до лікарні, втім лікування було безрезультатним та 07.10.2009 р. він помер (а.с. 24). Заключний клінічний діагноз, встановлений за результатами патологоанатомічного дослідження, був наступним: сказ, паралітична стадія, церебральна кома, трахеостомія (а.с. 25-30, 91).
12.10.2009 р. позивачка звернулася до відповідача з заявою про здійснення страхової виплати (а.с. 73).
26.01.2010 р. відповідачем був складений страховий акт № L-20, яким смерть застрахованої особи визнана такою, що не є страховим випадком, оскільки настала від нещасного випадку, що мав місце до укладання договору.
Згідно поясненням позивачки заборгованість за кредитним договором від 14.06.2007 р. № LVTRG100000017, укладеним між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК'та ОСОБА_4 , продовжує існувати та станом на час розгляду справи складає близько 36.400, 00 доларів США.
Також з матеріалів справи вбачається, що позивачка, діючи від власного імені та від імені малолітніх дітей її та ОСОБА_4 , звернулася до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з заявою про її прийняття (а.с. 44).
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про те, що вони врегульовані ст. ст. 979 -998 ЦК України та положеннями Закону України “Про страхування».
Так, згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 636 ЦК України у випадку укладання договору на користь третьої особи право вимагати виконання від боржника, якщо інше не випливає з договору або закону, належить як особі, що уклала договір, так і особі, на користь якої він був укладений.
Як випливає з фактичних обставин справи, смерть застрахованої особи ОСОБА_4 є страховим випадком відповідно до п. 7.1. договору особистого страхування від 14.06.2007 р., а отже її настання тягне виплату страхового відшкодування в обумовленому розмірі. Позивачка, будучи спадкоємцем страхувальника, згідно розділу 3 вищезазначеного договору має право вимоги у спірних правовідносинах.
Доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для визнання смерті застрахованої особи страховим випадком не можуть бути прийняті до уваги. Так, обґрунтовуючи свої висновки у цій частині, останній зазначив, що згідно медичній документації ОСОБА_4 помер від сказу, яким захворів у 2006 р., до укладання договору страхування, що згідно п. 7.1. договору страхування виключає можливість виплати страхового відшкодування.
З таким висновком не можна погодитися, оскільки з наявних у матеріалах справи документів медичного характеру вбачається, що страхувальник вперше звернувся за медичною допомогою 23.09.2009 р. та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 від сказу (а.с. 25-37, 78-91), при цьому достовірно встановленою та підтвердженою може вважатися лише причина його смерті. Посилання на те, що ОСОБА_4 був уражений цим вірусом у 2006 р., будучи укушеним лисицею на полюванні (а.с. 30), є не більше, ніж припущенням з невеликою вірогідністю, що ґрунтується на отриманій інформації про таку подію та відсутності інших даних про ймовірні обставини зараження. Виходячи з наведеного час та обставини, за яких страхувальник був заражений сказом, достовірно встановлені не були, а отже відмова відповідача у визнанні смерті ОСОБА_4 страховим випадком випливає з припущення та є безпідставною.
Разом з тим заявлені у справі вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного. Так, п. 3.6.1. договору особистого страхування від 14.06.2007 р. № LVTRLK00044222 встановлений спеціальний порядок виплати страхового відшкодування, що передбачає першочергове погашення простроченої та строкової заборгованості перед вигодонабувачем ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК'за кредитним договором від 14.06.2007 р. № LVTRG100000017, а страхувальнику чи його спадкоємцям -залишку суми після здійснення першочергових платежів. Оскільки залишок заборгованості за вищезгаданим кредитним договором, що підлягає першочерговому погашенню за рахунок страхового відшкодування, згідно власним поясненням позивачки продовжує існувати та станом на час розгляду справи складає близько 36.400, 00 доларів США, що перевищує розмір страхової суми, позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів на користь позивачки та її дітей задоволенню не підлягають.
Решта позовних вимог задоволенню не підлягає, оскільки згідно ст. 4 ЦПК України суд захищає порушені права та інтереси у спосіб, визначений законами України, в той же час встановлення обставин таким способом не є. Крім того, згідно п. 1 ст. 214, п. 3 ст. 215 ЦПК України фактичні обставини, якими обгрунтовуються або спростовуються позовні вимоги, та відповідні їм правовідносини викладаються судом у мотивувальній частині рішення, а отже їх встановлення не може бути предметом самостійної позовної вимоги.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення, а саме не відшкодовуються позивачці.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 636, 979-991 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя А.А. Мазниця