Справа № 2-9161/11
(заочне, в порядку гл.8 розділу ІІІ ЦПК України)
14 листопада 2011 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.
при секретарі -Вобліковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль'до Прохватилова Геннадія Вікторовича про стягнення заборгованості, -
У серпні 2011 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом, в якому просив суд: стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 85 947,68 грн. та 859,48 грн., в рахунок відшкодування оплати судового збору і 120 грн., в рахунок відшкодування оплати ІТЗ.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позову наполягав.
Відповідач в судове засідання по справі не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. За таких обставин, на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти:
05 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №014/137858/3125/73, згідно якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у сумі 50 250 грн. із сплатою 13,50% річних з платежами відповідно до графіку погашення кредиту, кінцевий строк погашення кредиту -08 жовтня 2011 року.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, відповідач отримав кошти у розмірі 50 250 грн., що підтверджується заявами на видачу готівки №OSH046916 та №OSH047036 від 08 жовтня 2007 року.
Судом встановлено, що відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором і не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до платіжного календаря.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.6.6 кредитного договору кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником умов цього договору та/або інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.
Відповідно до п.10.1 кредитного договору, за порушення строків повернення кредитної заборгованості, відсотків за користування кредитом та комісій, передбачених положенням цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення починаючи з наступного дня після закінчення строку виконання зобов'язань, зазначеного в цьому договорі.
Таким чином, станом на 27 липня 2011 року сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 85 947,68 грн., яка складається з:
- непогашена сума кредиту у розмірі 18 096,89 грн.
- заборгованість за відсотками у розмірі 17 946,02 грн..
- заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків -49 904,77 грн.
Судом встановлено, що банк неодноразово звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості перед банком, проте борг до теперішнього часу не погашений.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій Україні», завданням судової влади є поряд з забезпеченням захисту гарантованих Конституцією та законами України прав громадян - захист цивільних прав та законних інтересів юридичних осіб.
Під захистом цивільних прав розуміють такі дії державних та інших органів, які спрямовані на попередження порушення або відновлення порушених прав чи інтересів громадян і організацій, що охороняються законом.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 51 ЦК України.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати строкового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника визначених договором або законом процентів.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позичальник, порушуючи виконання умов кредитного договору, всупереч ст.629 ЦК України припинив повертати основну суму кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом, тим самим порушив норми ст.1054 ЦК України, відповідно до якої позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки.
У відповідності до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 85 947,68 грн. та 859,48 грн., в рахунок відшкодування оплати судового збору та 120 грн., в рахунок відшкодування оплати ІТЗ.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 527, 530, 543, 553, 1049, 1054 ЦК України; ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, -
Позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль'до Прохватилова Геннадія Вікторовича про стягнення заборгованості -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль'суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 85 947,68 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»859,48 грн., в рахунок відшкодування оплати судового збору та 120 грн., в рахунок відшкодування оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.223 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Г.В. Черновськой