Справа №2-а-3925/11
06 липня 2011 року м. Дніпропетровськ
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Маймур Ф.Ф. розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
09 червня 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи його тим, що він має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , згідно законодавства, має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, розмір яких визначається на момент виплати, але відповідачем виплачено вказану допомогу у 2011 році у значно нижчому розмірі. Оскільки відповідач відмовляється провести доплату вказаної грошової допомоги, то позивач просить суд визнати неправомірною бездіяльність Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо виплати недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення та зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації перерахувати та виплатити щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2011 рік із розрахунку п'яти мінімальних пенсій за віком, як це передбачено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Представник відповідача не надав заперечення на позов у встановлений законодавством час.
У відповідності до положень ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження .
Згідно п.З ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Оцінивши обставини у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням та має право на пільги, встановлені Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'та, згідно довідки Головного управління праці та соціального захисту населення, позивачеві виплачена допомога до Дня Перемоги в 2011 році в розмірі 460 грн.
Відповідно ч.5 ст.12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(далі -Закон України від 22 жовтня 1993 року) в редакції від 4 липня 2002 року, яка набрала чинності 31 липня 2002 року, учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України'внесено зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яким визначено, що розмір разової грошової допомоги до 5 травня, визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, установлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10 -рп/2008 зміни, внесені до Закону України від 22 жовтня 1993 року згідно із Законом України від 28 грудня 2007 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин суд вважає, що оскільки позивачу виплачена щорічна разова грошова допомога в розмірі 460 грн. в той час, як відповідно до ст. 54 Закону України від 26 грудня 2008 року, ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'та постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян'розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність та діяв на момент виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2011 року в розмірі 764 грн, то право позивача на одержання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2011 року у розмірі, встановленому ч.5 ст. 15 Закону України від 22 жовтня 1993 року відповідачем порушено, тим що виплата проведена частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8,11,18,69,158, 160-163,167 КАС України, ст..15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 року, суд, -
Визнати бездіяльність Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, щодо не призначення ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій у відповідних розмірах згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'за 2011 рік -протиправною.
Зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу у розмірах, передбачених ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" за 2011 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплаченої суми.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя Ф.Ф. Маймур