Справа № 2-8339/11
(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)
14 листопада 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого -судді Мазниці А.А.
При секретарі -Ткаченко В.І.
За участю:
Позивача - ОСОБА_1 .
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення частини витрат на утримання спільного майна, -
Позивачка у червні 2011 року звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 04.09.2001 р. нею та відповідачкою ОСОБА_2 була набута у спільну власність квартира АДРЕСА_1 . Незважаючи на свій статус співвласника зазначеного жилого приміщення відповідачка від участі у витратах щодо його утримання ухиляється, що стало підставою для звернення до суду. На підставі викладеного просила суд стягнути з відповідачки на її користь часту витрат на утримання спільного майна за період з січня 2010 р. до травня 2011 р. включно у розмірі 1.536,40 грн.
У судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягала.
Відповідачка до суду не з'явилася, про день та час судового засідання повідомлялася належним чином (а.с. 19), що є підставою для розгляду справи за її відсутності у заочному порядку.
Представник третьої особи надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 18).
Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 04.09.2001 р. (а.с. 5) квартира АДРЕСА_1 була передана у спільну сумісну власність позивачці ОСОБА_1 та відповідачці ОСОБА_3 , яка є її дочкою, після чого зареєстрована за ними в КП «Дніпропетровське МБТІ'без визначення часток у спільній власності.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2010 р. були визначені частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 як рівні - по Ѕ частини кожному співвласнику.
Також встановлено, що відповідно до довідки КЖЕП № 8 у зазначеній квартирі зареєстровані позивачка, відповідачка та неповнолітній син останньої ОСОБА_4 (а.с. 9). З 2000 р. відповідачка ОСОБА_2 участі у витратах на утримання спільної квартири не приймала, що підтверджується рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської обл. від 25.01.2011 р., яким було стягнуто на користь позивачки частину оплачених нею комунальних послуг за період з 2007 р. по 2009 р. (а.с. 6-7).
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Як вбачається зі змісту позову, позивачка претендує на компенсацію частини комунальних витрат пропорційної частці відповідачки у спільній власності. При цьому комунальні витрати, здійснення яких у спірному періоді підтверджене відповідними квитанціями, є меншими від заявлених позивачкою та складаються з оплати опалення у розмірі 1.636,75 грн., оплати обслуговування будинку у розмірі 707,17 грн., оплати послуг на вивезення або утилізацію сміття у розмірі 347,31 грн. (а.с. 10-13).
Згідно ст. 360 ЦК України співвласник зобов'язаний брати участь у втратах на управління, утримання та збереження спільного майна пропорційно своїй частці у спільній власності, а отже позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню в розмірі Ѕ частини витрат на опалення та обслуговування будинку, підтверджених документально, а також у розмірі 2/3 частин витрат на вивезення та утилізацію сміття, оскільки такі нараховуються згідно кількості зареєстрованих у жилому приміщенні осіб. З урахуванням викладеного підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки (1.636, 75 грн. + 707, 17 грн.) /2 + (347, 31 грн./3*2) = 1.403, 50 грн., а у задоволенні решти заявлених вимог належить відмовити.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення у справі, пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 360 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, -
Позов -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1.403, 50 грн. (одну тисячу чотириста три гривні 50 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 171, 00 грн. (сто сімдесят одну гривню 00 коп.).
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.
У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку, при цьому строк апеляційного оскарження відраховується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя А.А. Мазниця