№ 2- 8467
2011 рік
14 листопада 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
в складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
при секретарі Ткаченко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк'до Фролова Ростіслава Олександровича про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат та обмеження права, -
ПАТ «Дельта Банк»14 червня 2011 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат та обмеження права. Позивач в своєму позові посилається на те, що 19 вересня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір і встановлено відсотки за користуванням цим кредитом, кредитні кошти відповідачу було надано, договір почав виконуватися. Відповідач зобов'язався погашати борг кредитонабувача. Але в порушення умов цього договору і закону відповідач перестав виплачувати проценти по договору, утворилася заборгованість, в добровільному порядку погашення заборгованості не відбулося. Активи ТОВ «Укрпромбанк'передані позивачу, але і йому відповідач не погашає заборгованість. Вважають вказане незаконним і просили стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору з урахуванням штрафних санкцій та витрат на судовий збір і інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також обмежити право відповідача на виїзд за кордон, задовольнивши позов у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що фактично укладений кредитний договір є удаваним, вказаний договір кредиту з банком він укладав під впливом омани з боку ТОВ «Укрпромбанк'і позивача , йому не було надано всієї належної інформації про кредити та оформлені для банку документи і інш.. Вважає, що договір кредиту укладався з порушенням закону, оскільки містить несправедливі і протиправні положення, що говорить про прихованість намірів банку відповідно до правочину і не відповідність правочину національному законодавству (кредит видано в іноземній валюті), претензій банком до нього по цьому договору не було. На його звернення до відповідача про з'ясування обставин укладання угод застави спірне питання вирішене не було, була відмова. Вважає вказане неправомірним, оскільки порушує його права, зобов'язання повинно бути законним і справедливим. Просив визнати вказані дії та бездіяльність позивача та банку протиправними, а кредитний договір удаваним, недійсним, зобов'язати їх виконати умови договору та закону, провівши зарахування сплачених і стягнутих сум, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
З'ясувавши позицію сторін, вислухавши пояснення представника позивача і відповідача, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими частковому задоволенню.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного між ТОВ «Український промисловий банк'та відповідачем ОСОБА_1 договору № 1714-016/ФКВ-08 від 19 вересня 2008 року цей відповідач отримав у цього ТОВ кредит у розмірі 33000 долари США, встановлено відсотки за користування кредитом розміром 11.50% на суму залишку заборгованості за кредитом зі встановленням кінцевого терміну повернення кредиту -19 вересня 2028 року. Мета кредитування -оплата по договору про уступку права вимоги до договору про участь у Фонді фінансування будівництва.
Відповідно до ст. 512-519 ЦК України, ст. 92, 95 Закону України «Про банки та банківську діяльність», постанови Правління НБУ № 369 «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства», 30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк'та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку'на користь АТ «Дельта Банку», відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТОВ «Укрпромбанк'передає (відступає) «Дельта Банку'права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком України, внаслідок чого АТ (нині ПАТ) «Дельта Банк'замінює ТОВ «Укрпромбанк'як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі ТОВ «Укрпромбанк» АТ «Дельта Банк'прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами у розмірі не менш як 137.50 доларів США по 20 (двадцяте) число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту. Згідно п. 2.6 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по Кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Відповідно до п. 1.7, 2.10 Кредитного договору комісія за управління кредитом складає 0.15% від суми кредиту, нарахування якої здійснюється щомісячно і сплачується позичальником у валюті кредиту або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день сплати по 20 (двадцяте) число (включно) кожного наступного місяця, що слідує за її нарахуванням. Виконання позичальником зобов'язань за цим договором забезпечується заставою відповідно до укладеного Іпотечного договору №1714-016/Zфквіп-08 від 19 вересня 2008 року, згідно з яким предметом іпотеки за цим договором є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (друга черга) . Згідно з п. 1.1 цього договору іпотека за ним забезпечує вимоги іпотекодержателя по поверненню іпотекодавцем ( ОСОБА_1 ) можливих штрафних санкцій, витрат пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки та інших збитків та витрат передбачених цим договором та кредитним договором.
Відповідно до п. 6.2 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або його поручителями умов цього договору та договорів, укладених у забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором, а позичальник зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги від банку повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим договором, а також відшкодувати збитки, завдані банку, у випадках, передбачених пп. а - ж, в тому числі і в випадку порушення позичальником строків платежів, що встановлені договором.
Надіслання вимоги банком підтверджується копією реєстру про надіслання поштових відправлень з копією відповідного чеку. Станом на 27 травня 2011 року по позову зобов'язання не виконуються належним чином у зв'язку з чим за відповідачем наявна заборгованість у сумі: 271 946.28 (двісті сімдесят одна тисяча дев'ятсот сорок шість гривень 28 коп.) грн.: сума непогашеного кредиту -240 293.76 грн.; сума несплачених відсотків за користування кредитними коштами - 27 335.65 грн.; сума комісій за обслуговування кредитної заборгованості -4 316.87 грн.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок , а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України). Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (п. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України). Позичальник зобов'язується повернути (погасити) кредитодавцеві кредит, сплатити проценти згідно умов договору.
Відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний повернути кредит позивачу у відповідності до графіку, що наведений у додатку до цього договору, який є його невід'ємною частиною. В разі порушення позичальником обов'язку повернути кредитодавцеві кредиту відповідності до умов цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення сплати, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У випадку прострочення повернення сум наданого кредиту (в тому числі часткового повернення), та прострочення сплати процентів за користування кредитом відповідно до цього договору, позичальник сплачує кредитодавцю штраф незалежно від строку прострочення. Штраф сплачується в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день сплати/стягнення.
Позивач, кредитодавець, відповідно до умов договору відправив на ім'я відповідача, позичальника, претензію про дострокове припинення своїх обов'язків через невиконання відповідачем умов договору. Претензія відповідачем була отримана.
В порушення зазначених норм закону та умов укладеного кредитного договору відповідач свої зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконав, перестав своєчасно сплачувати відсотки по кредиту, утворилася заборгованість.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України і ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення суми кредиту.
У зв'язку з зазначеними порушеннями відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору мається заборгованість. На вимогу позивача погасити вказану заборгованість в добровільному порядку, відповідач відповів відмовою.
Згiдно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.
Тобто, відповідач ОСОБА_1 повинен довести, що його дiями не було порушено його права або права позивача. Однак, жодних доказiв відповідачем до суду не надано.
Вiдповiдно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-якi (крім договірних) домовленості i зобов'язання стосовно вiдповiдача відносно кредиту, предмета спору, а вiдповiдач не довів незаконність дій позивача. Твердження вiдповiдача про наявнiсть будь-яких iнших зобов'язань стосовно позовних вимог - є припущенням.
Щодо валюти виконання зобов'язання та ціни позову, то це обґрунтовується наступним. У відповідності до ч. 1 ст. 533 ЦК України - «Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях». Але з цього правила є винятки і випадок із стягнення сум до них і відноситься. В підтвердження вищевикладеного слід зазначити, що винятки допускає сам Цивільний кодекс України. Так ч. З ст. 533 Цивільного кодексу України визначено, що «використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом». Згідно з п. 1.6. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з фізичними та юридичними особами, затвердженого постановою № 516 Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року -«Банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) в нараховує за ним проценти: у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті». В даному випадку грошові кошти надані в доларах США (з перерахунком на гривню), що підтверджується умовами договору та відповідними квитанціями про сплату. Відповідно позивач вимагає стягнути заборгованість у тій валюті, в якій відповідач повинен був виконати зобов'язання, а саме - у доларах США в перерахунку на національну валюту.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з того, що позивач та банк всі передбачені договором сторін умови виконав в повному обсязі, відповідач укладав договір та приймав кошти і зобов'язувався його виконати у відповідності до норм чинного законодавства, тому відповідач мав можливість виконати умови договору і повернути кредит позивачу, але без поважних причин цього не зробив.
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Таким чином неправомірними діями відповідача, пов'язаними з невиконанням умов договорів, позивачу було завдано майнової шкоди, які знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку зі вказаними діями відповідача.
В частині вимог про обмеження права виїзду відповідача за межі України шляхом обмеження права в цьому (в виїзду за кордон) суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви, оскільки на підставі ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Тобто таке обмеження може бути застосоване лише на стадії виконання судового рішення, а не під час його постановлення.
Крім того, у разі задоволення позову у вище вказаній частині відповідач буде обмежений у свободі пересування, як це гарантується Конституцією України; сам по собі виїзд за межі України не зумовлює неможливість виконання рішення суду, а доказів щодо наміру відповідача виїхати за межі України на постійне місце проживання позивачем суду не надано.
Не може суд прийняти до уваги заперечення відповідача проти позову, оскільки вони спростовуються вищенаведеним та ні чим об'єктивно не підтверджується.
При таких обставинах суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «Дельта Банк'загальний борг за кредитним договором від 19 вересня 2008 року в сумі 271946 грн. 28 коп. та витрати на судовий збір 1700 грн. і інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн., а всього 273766 грн. 28 коп., в задоволенні решти позовних вимог ПАТ «Дельта Банк'до Фролова Р.О. про обмеження права слід відмовити.
Таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором та витрат і обмеження права знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 33, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 95, 509, 510, 512, 514-519, 526, 527, 530, 532, 533, 534, 536, 545, 546, 549, 550, 551, 610, 611, 612, 629, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 92, 95 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 377-1 ЦПК України, суд -
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк'загальний борг за кредитним договором від 19 вересня 2008 року в сумі 271946 грн. 28 коп. та витрати на судовий збір 1700 грн. і інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн., а всього 273766 грн. 28 коп..
В задоволенні решти позовних вимог публічного акціонерного товариства «Дельта Банк'до Фролова Ростіслава Олександровича про обмеження права відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -