Справа № 2-442/2011р.
30 червня 2011р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого -судді: Ткаченко Н.В.
при секретарі - Омарбековій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк'до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
09.06.2009р. ЗАТ КБ «ПриватБанк'звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
26.06.2009р. справу було передано в провадження судді Гончаренко В.М. у зв'язку з переведенням судді Чорнобук В.І. до іншого суду, а 11.09.2009р. справу передано в провадження судді Ткаченко Н.В. у зв'язку із закінченням повноважень у судді Гончаренко В.М.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 15.09.2009р. було замінено сторону позивача -замість ЗАТ КБ «ПриватБанк»- ПАТ КБ «ПриватБанк»(в липні 2009 р. відбулась офіційна зміна назви банку з ЗАТ КБ «ПриватБанк'на ПАТ КБ «ПриватБанк»).
17.01.2011р. позивачем до суду було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, відповідача ОСОБА_2 , було виключено зі складу відповідачів, оскільки рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2010р. було визнано недійсним договір поруки № 2008-142 від 16.09.2008р., укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «Приватбанк», позовні вимоги пред'явлені лише до відповідача ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову позивач у позовній заяві посилалися на те, що 16.09.2008р. між ЗАТ КБ «Приватбанк'та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2008-142 про надання кредиту у розмірі 70000 дол. США, в обмін на зобов'язання по поверненню отриманих коштів, сплати відсотків та виконання інших зобов'язань в обумовлені договором розмірах та строком повернення до 16.09.2015р. Зі свого боку, позивач виконав передбачені кредитним договором умови та передав позичальнику грошові кошти в розмірі 700000 дол. США.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 12.01.2009р. ТОВ “УФА “Верус» було укладено договір поруки № 467 та додаток № 1 до нього, відповідно до якого останнє прийняло на себе зобов'язання нести майнову відповідальність перед банком у розмірі 200 грн., у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань.
Відповідач - ОСОБА_1 , належним чином взяті на себе зобов'язання не виконував, внаслідок чого, станом на 14.05.2009р. виникла заборгованість, в розмірі 81230,06 дол. США, з яких: 69543,48 дол. США -заборгованість за кредитом; 7269,26 дол. США -заборгованість по процентам; 518 дол. США -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 3899,33 дол. США -штрафні санкції.
16.06.2011р. позивачем до суду було надано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що станом на 02.06.2011р. розмір заборгованості ОСОБА_1 , за кредитним договором № 2008-142 збільшився та становить 118700,51 дол. США з яких: 69533,48 дол. США -заборгованість за кредитом; 37562,49 дол. США -заборгованість по процентам; 11604,54 дол. США -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, та штрафні санкції в розмірі 1400 дол. США.
Представник позивача -Закуренко Т.М. (яка діє на підставі довіреності від 01.10.2010р.) у судове засідання 30.06.2011р. не з'явилась, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином. 30.06.2011р. до суду надійшла заява представника позивача, в якій вона просила позовні вимоги, задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк'заборгованість за кредитним договором № 2008-142 від 16.09.2008р. станом на 02.06.2011р. в розмірі 118700,51 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 946458,52 грн., та штраф в розмірі 11162,90 грн. Стягнути солідарно з відповідача та ТОВ “Українське фінансове агентство “Верус» на користь позивача заборгованість в сумі 200 грн., за кредитним договором, а також судові витрати по справі. Крім того, в заяві від 30.06.2011р. представник позивача просила розглядати справу з винесенням рішення за її відсутності.
Представник відповідача - ТОВ «УФА«Верус» - Ліннік Т.С. (яка діє на підставі довіреності від 10.06.2011р.) в судове засідання не з'явилась, про дату та час слухання справи була повідомлена належним чином. Своєю заявою від 30.06.2011р. позовні вимоги в межах стягнення солідарно з ТОВ «УФА «Верус'та відповідача 200 грн., за кредитним договором, визнала в повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності.
Відповідач - ОСОБА_1 - ні в попередне судове засідання на 09.07.2009р., ні в судове засідання 30.06.2011р. не з,явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, що підтверджується відповіддю ЦАС, конверт був повернутий до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Крім того, про час та місце розгляду справи та надходження до суду уточнень позовних вимог від 16.06.2011р., відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження газеті - «Вісті Придніпровья'за 23.06.2011р., про причини неявки відповідач суд не сповістив. До цього конверти на адресу цього відповідача також поверталися до суду з відповідними записками пошти.
За таких обставин, суд вважає, що на підставі ч. 4,5,9 ст. 74, ч.2 ст. 77 ЦПК України (зі змінами від 07.07.2010р.), відповідач вважається належним чином повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи за відсутністю відповідача на підставі наявних в справі доказів.
Отже, відповідно до ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін. З урахуванням того, що одним із відповідачів, а саме -ТОВ УФА «Верус», по справі висловлена думка щодо визнання позовних вимог, суд вважає за можливе винести рішення на загальних підставах, встановлених ЦПК України.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, заявами сторін про підтримання позову, його визнання, розгляд справи за відсутністю сторін, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником та боржник разом з поручителем відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.
Судом встановлено, що 16.09.2008р. між ЗАТ КБ «Приватбанк'та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2008-142 про надання кредиту у розмірі 70000 дол. США, в обмін на зобов'язання по поверненню отриманих коштів, сплати відсотків та виконання інших зобов'язань в обумовлені договором розмірах та строком повернення до 16.09.2015р.
Зі свого боку позивач виконав умови кредитного договору, проте ОСОБА_1 , належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого, станом на 14.05.2009р. виникла заборгованість, в розмірі 81230,06 дол. США, з яких: 69543,48 дол. США -заборгованість за кредитом; 7269,26 дол. США -заборгованість по процентам; 518 дол. США -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 3899,33 дол. США -штрафні санкції.
Відповідно до наданої позивачем 16.06.2011р. заяви про збільшення позовних вимог, станом на 02.06.2011р. розмір заборгованості ОСОБА_1 , за кредитним договором № 2008-142 збільшився та становить 118700,51 дол. США з яких: 69533,48 дол. США -заборгованість за кредитом; 37562,49 дол. США -заборгованість по процентам; 11604,54 дол. США -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Крім того, пунктом 2.2.11 укладеного кредитного договору, ОСОБА_1 зобов,язався (за наявності обставин, які свідчать про те, що наданий кредит вчасно не буде повернутий) не пізніше трьох днів календарних днів з моменту таких обставин повідомити про це банк. Однак, в порушення зазначених умов відповідач таких повідомлень по укладеному договору банку не надсилав та станом на 02.06.2011р. строк прострочення тілу кредиту складає 928 днів.
Відповідно до п.6.2 кредитного договору, за порушення п. 2.2.11 договору позичальник сплачує штраф в розмірі 2% від суми отриманого кредиту. Сплата штрафу здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит був виданий в іноземній валюті, штраф нараховується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.
Як вбачається з наданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог від 16.06.2011р. штрафні санкції які були нараховані ОСОБА_1 , за порушення п. 2.2.11 кредитного договору № 2008-142 складають 1400 дол. США, за таким розрахунком: 70000 дол. США сума кредиту х2% =1400 дол. США
Отже, загальна сума заборгованості (заборгованість за кредитом, процентам, пені, штрафу) яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , складає 120100,51 дол. США.
Відповідно до наданої ПАТ КБ «Приватбанк» суду довідки, на день винесення рішення, тобто на 30.06.2011р., заборгованість за договором збільшилась та становить 159 177,14 дол. США, між тим є прострочена заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 14616,79 дол. США та відсотків в розмірі 32844,61 дол. США.
Проте, в розрахунках ціни позову ( судових витрат) суд буде враховувати ціну позову станом на 02.06.2011р., оскільки на день винесення рішення банк позовні вимоги не уточнював.
З огляду на те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, заперечень проти позовних вимог не надіслав, має значну сума заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк'до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки грошовою одиницею в Україні є гривня, суд стягує присуджені в іноземній валюті суми в еквіваленті до курсу гривні на день винесення рішення.
Відповідно до довідки Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, згідно до відомостей валютного відділу Дніпропетровського центрального відділення «Промінвестбанку» України, офіційний курс НБУ у відношенні долар США станом на 30.06.2011р. складає 797,17 грн. за 100 дол. США.
Таким чином, стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк'підлягає заборгованість за кредитним договором № 2008-142 від 16.09.2008р. станом на 02.06.2011 р. в розмірі 957 405 грн. 23 коп., що є еквівалентом 120100,51 дол. США ( за таким розрахунком: сума заборгованості 120100,51 дол. США х 7,9717 = 957405,23), оскільки на день винесення рішення уточнень (збільшення суми) позовних вимог від позивача до суду не надходило.
Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 , 12.01.20009р. між позивачем та ТОВ “УФА “Верус» було укладено договір поруки № 467 та додаток № 1 до нього, відповідно до якого останнє прийняло на себе зобов'язання нести майнову відповідальність перед банком у розмірі 200 грн., у разі невиконання боржником своїх зобов'язань.
Приймаючи до уваги ті обставини, що договір поруки № 467, яким передбачено стягнення суми 200 грн. за кредитним договором не є трьохстороннім договором, суд вважає, що в задоволені частини позовних вимог, яка стосується солідарного стягнення з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус'та ОСОБА_1 200 грн., за кредитним договором № 2008-142 на користь ПАТ КБ «ПриватБанку» слід відмовити.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що для позивача ухвалою судді Чорнобук В.І. від 12.06.2009р. була відстрочена сплата цих витрат, а даним рішенням позовні вимоги задоволено частково, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1700 грн. (1% від ціни позову в гривневому еквіваленті, але не більше ніж 1700грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., відмовивши у стягненні судових витрат з ТОВ «УФА «Верус», оскільки даним рішенням в задоволені позовних вимог до цього відповідача відмовлено.
При винесені рішення суду 30.06.2011р., суд не вважає за потрібне скасовувати заходи забезпечення позову відносно відповідача ОСОБА_2 , оскільки ухвала судді Чорнобук В.І. від 12.06.2009р. про заходи забезпечення позову відносно цього відповідача, скасована ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.11.2009р. (дивись виділені матеріали справи).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 553, 554, 1050 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 74, 76, 77, 88, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк'до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк'заборгованість за кредитним договором № 2008-142 від 16.09.2008р. станом на 02.06.2011 р. в розмірі 957 405 грн.23 коп. ( дев,ятсот п,ятдесят сім тисяч чотириста п,ять грн. 23 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120грн.
В іншій частині позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» -відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя: Н.В.Ткаченко