Справа № 2-а-5178/11
11 жовтня 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Мазниця А.А., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про перерахунок та поновлення виплати пенсії, -
19 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що до дня свого виїзду на постійне місце проживання до Держави Ізраїль, що відбувся 25.08.1999 р., проживав у м. Дніпропетровську та отримував пенсію відповідно до свого трудового стажу в Україні за період з 1955 р. по 1995 р. З моменту зміни місця проживання виплата належної позивачеві пенсії за трудовий стаж в Україні була припинена. Вважаючи це неправомірним, позивач звернувся до Пенсійного Фонду України з заявою про відновлення виплати йому пенсії, на яку він має право відповідно до законодавства України, у задоволенні якої йому було відмовлено з посиланням на те, що чинним законодавством не передбачена виплата та нарахування пенсії особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач просив суд визнати незаконними дії відповідача щодо невиплати йому пенсії у період з серпня 1999 р. до травня 2011 р., стягнути на його користь заборгованість з виплати пенсії за згаданий період, зобов'язати відповідача надалі нараховувати йому щомісячну виплату пенсії.
11 жовтня 2011 року представник відповідача подав заперечення на позов, в яких зазначив, що позов не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 як отримувач пенсії на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська не перебуває та ніколи не перебував у зв'язку з тим, що пенсія йому у минулому була призначена Управлінням праці та соціального забезпечення населення та ним же припинена, а також позивач ніколи не звертався до відповідача з приводу відновлення нарахування пенсії, будь-яке рішення з цього приводу останнім не приймалося.
У відповідності до положень ст. 1832 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.
Судом встановлено, що 25.08.1999 р. позивач ОСОБА_1 виїхав з України на постійне місце проживання до Держави Ізраїль і з цього часу виплата раніше призначеної йому пенсії була припинена.
У березні 2011 р. позивач, будучи громадянином Держави Ізраїль та постійно проживаючи на її території (а.с. 9), звернувся до Пенсійного фону України (м. Київ) з заявою про відновлення виплати йому пенсії (а.с.7, 8), у задоволенні якої було відмовлено (а.с. 6).
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Так, згідно ч. 2 ст. 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що регулювала спірні правовідносини на час виїзду позивача на постійне місце проживання за межі України, громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначалися, а пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачувалися за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачувалися тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання. Виходячи з наведеного нарахування та виплата пенсії позивачеві були припинені у зв'язку з його виїздом за кордон обґрунтовано та у відповідності до чинного на той час законодавства.
Питання поновлення виплати раніше призначеної пенсії станом на час розгляду справи врегульовані ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що передбачає прийняття з цього приводу рішення територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Підставою для прийняття такого рішення згідно п. 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1, є письмова заява пенсіонера.
Оскільки згідно матеріалам справи позивач до відповідача зі згаданого питання не звертався та будь-яке рішення з цього приводу останнім не приймалося, позовні вимоги не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають. Звернення позивача до Пенсійного фонду України не можуть бути прийняті до уваги, оскільки останній не є відповідачем у справі, будь-які вимоги до нього позивачем не пред'явлені, а також спір позивача з останнім згідно ч. 2 ст. 19 КАС України Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська не підсудний.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6-11, 71, 1832 КАС України, -
ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про перерахунок та поновлення виплати пенсії -відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі 10 днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя А.А. Мазниця