Справа № 2-4672/11
25 жовтня 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого -судді Мазниці А.А.
При секретарі -Ткаченко В.І.
За участю:
Позивача - ОСОБА_1
Представника відповідача -Опари Г.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, -
Позивачка у квітні 2008 року звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 25.01.2008 р. уклала з відповідачем договір купівлі-продажу № 753, що передбачав надання їй у власність металопластикових виробів в обумовленому обсязі та асортименті за ціну у розмірі 12.610, 00 грн., яку вона сплатила відповідачеві у той же день, втім розрахунковий документ був фактично виданий їй лише 15.02.2008 р., після неодноразових наполегливих вимог, та датований цим днем. За умовами договору товар підлягав наданню відповідачем на протязі 20 днів з моменту оплати, втім цей обов'язок ним виконаний не був, у зв'язку з чим позивачка з урахуванням неодноразового уточнення заявлених вимог в їх останній редакції (а.с. 111-122) просила суд вищезазначений договір розірвати, стягнути з відповідача на її користь 12.610, 00 грн. сплачених за цим договором, неустойку згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів'у розмірі 21.563, 10 грн., а також 5.000, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Заперечуючи проти позову, відповідач пред'явив зустрічний позов (а.с. 132, 133), в обґрунтування якого послався на те, що спірний договір від 25.01.2008 р. № 753 з позивачкою не укладав, текст його не підписував, грошей від неї не отримував. Він дійсно у відповідний період часу працював в офісі по АДРЕСА_1 , в якому одночасно працювала громадянка ОСОБА_3 , що згідно первісним поясненням позивачки приймала від неї кошти (а.с. 14), втім ця особа співробітником відповідача або його представником ніколи не була, будь-яких повноважень укладати договори від його імені не мала; в той же час вона могла скористатися бланками таких договорів без підпису, але з відбитком печатки відповідача, що зберігалися в офісі. У зв'язку з викладеним просив суд визнати спірний договір від 25.01.2008 р. № 753 недійсним.
У судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала, на їх задоволені наполягала. Проти зустрічного позову заперечувала, посилаючись на його безпідставність.
Представник відповідача позов не визнала, на задоволенні зустрічного позову наполягала з викладених у ньому підстав.
Вислухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 25.01.2008 р. був складений договір купівлі-продажу № 753 між продавцем ПП ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1 , що передбачав передання у власність останньої металопластикових вікон у кількості та асортименті, визначених додатком до договору, за ціну у розмірі 12.610, 00 грн. (а.с. 6, 7).
Як вбачається з висновку проведеної у справі судової почеркознавчої експертизи, зазначений договір підписаний не відповідачем ОСОБА_2 , а іншою особою (а.с. 190-196). Належні та достовірні докази причетності відповідача до цього договору позивачкою надані не були.
Будучи опитаною співробітниками правоохоронних з приводу фактичних обставин спірних правовідносин (в/м № 2781 а.с. 17), громадянка ОСОБА_4 зазначила, що вона є керівником філії підприємства “Ventana», а також не заперечувала, що має відношення до укладання договору з позивачкою та його виконання і зобов'язалася кошти, отримані від неї, повернути. При цьому зазначала, що цей договір укладався нею разом з відповідачем, втім будь-які об'єктивні підстави вважати, що останній дійсно має відношення до його укладання та виконання, або що між ним та ОСОБА_4 наявні будь-які господарські відносини, що передбачають спільне виконання замовлень клієнтів, відсутні.
Показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не можуть бути покладені судом в основу рішення у справі як в цілому сумнівні, оскільки зазначені особи є, відповідно, давнім другом та сином позивачки, а також їх показання щодо багатьох обставин не відповідають матеріалам справи та поясненням самої ОСОБА_1 . Так, обидва свідки пояснили, що спірний договір укладався у їх присутності, в той час як з висновку проведеної у справі судової почеркознавчої експертизи вбачається, що цей договір підписаний не ПП ОСОБА_2 , а іншою особою, що викликає сумніви щонайменше у достовірності ідентифікації свідками особи виконавця, з яким велися переговори та укладався договір. Крім того, позивачка як в усних поясненнях, так і письмовому зверненні до служби у справах захисту прав споживачів (а.с. 14) стверджує, що гроші передавала 25.01.2008 р. громадянці ОСОБА_4 , втім обидва свідки зазначили, що кошти передавалися у день укладання договору особисто ПП ОСОБА_2 та про ОСОБА_4 не згадували взагалі.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Так, згідно ст. ст. 203, 215 ЦК України правочин може бути визнаний судом недійсним з підстав, визначених законом, зокрема якщо він суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 638 ЦК України порядок укладання договору передбачає досягнення його сторонами згоди з усіх істотних умов у формі, що вимагається законом.
Оскільки з фактичних обставин справи вбачається, що договір від імені відповідача був укладений без його відома іншою особою, докази наявності в якої статусу його представника відсутні, будь-якої згоди з позивачкою щодо істотних умов договору у будь-якій формі відповідач не досягав, вищезазначений договір купівлі-продажу від 25.01.2008 р. № 753 не відповідає вимогам ЦК України, що є підставою для задоволення зустрічного позову та визнання його недійсним.
За таких обставин у задоволенні первісного позову належить відмовити, оскільки не вбачається виникнення між сторонами цивільно-правових відносин, з яких випливають заявлені ОСОБА_1 вимоги, а отже її позов є безпідставним.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення, пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 627, 638 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 77, 84, 88, 212-215 ЦПК України, -
У задоволенні первісного позову -відмовити у повному обсязі.
Зустрічний позов -задовольнити.
Договір купівлі-продажу від 25.01.2008 р. № 753, укладений між ОСОБА_1 та Фізичної особою - підприємцем ОСОБА_2 -визнати недійсним.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 45, 50 грн. (сорок п'ять гривень 50 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя А.А. Мазниця