№2-5883/11
24 жовтня 2011 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
у складі: головуючого -судді Черновського Г.В.
при секретарі -Вобліковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпроенерго'про відшкодування шкоди, -
У жовтні 2010 року позивач звернулась до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовом, в якому просив суд:
- визнати акт №Г №040556 від 17.09.2010 р. та протокол №658 від 20.09.2010 р. ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпроенерго'незаконними та скасувати їх;
- визнати протиправними дії ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпроенерго'по припиненню електропостачання квартири позивача та незаконного примушення оплати додаткових сум за неспожиту електроенергію та за підключення;
- стягнути з ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпроенерго'на його користь 4 781,06 грн. збитків, 10 218,94 грн. моральної шкоди, заподіяних внаслідок її протиправних дій, а також судові витрати.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позову наполягав.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість, просив у позові відмовити у повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено наступні факти.
Згідно свідоцтву про право власності на житло від 23.04.1993 р. позивачу та його дружині, ОСОБА_2 , належить на праві спільної власності кв. АДРЕСА_1 .
На підставі договору №0220169 від 28.08.2000 р., укладеного між позивачем та відповідачем, позивачем є споживачем послуг ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпроенерго'по постачанню електричної енергії.
У відповідності з ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих побутових потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У відповідності до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальні послуги. Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях тощо.
Таким чином, користувачами електроенергії є всі фізичні особи, що використовують електроенергію для особистих побутових потреб.
Відносини між споживачами електричної енергії та енергопостачальником регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999г. №1357 (далі Правила), про що вказано в п.1 Правил.
Відповідно до п.3 Правил, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з типовим договором про користування електричною енергією.
У разі виникнення питань, можливі шляхи вирішення яких не обумовлені договором, сторони керуються вищевказаними Правилами та законодавством.
Судом встановлено, що під час технічної перевірки стану електричних приладів обліку і електроустановок у позивача за адресою: АДРЕСА_2 , що проводилась 17.09.2010 року, згідно з п.п.21,37 Правил, представниками енергопостачальника було виявлено порушення п.48 Правил: безоблікове користування електричною енергією: зміна технічних характеристик в системі обліку електроенергії шляхом застосування штучного заземлення «нульового'проводу при змінній фазировці електролічильника.
Судом встановлено, що на місці виявлення порушення проведено фотозйомку. На фотокартках чітко видно, що на трубі опалення дійсно міститься умисно змонтований металевий зажим від якого тягнеться дріт, що напряму введений в отвір розетки, така конструкція не дає змоги лічильнику враховувати спожиту електроенергію.
Такі дії є правопорушеннями в електроенергетиці, що прямо передбачено ст.27 ЗУ «Про електроенергетику», п.48 Правил користування електричною енергією для населення.
Згідно п.42 Правил споживач зобов'язується забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред'явлення ними службових посвідчень до квартири або до іншого об'єкту для обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача.
Згідно п.37 Правил, енергопостачальник має право проводити технічну перевірку (перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку).
Згідно п.53 Правил, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.
Керуючись п.53 Правил користування електричною енергією для населення, представниками відповідача був складений акт про порушення №Г №040556 від 17.09.2010.
Судом встановлено, що на підставі акта, було здійснене нарахування розміру завданих збитків у розмірі 4 656,23 грн., відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, (затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 p. №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 р. за №782/12656).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач щодо перевірки стану електричних приладів обліку і електроустановок, складання акту та протоколу діяв згідно з законодавством України, тому вимоги позивача у частині визнання акту №Г №040556 від 17.09.2010 р. та протоколу №658 від 20.09.2010 р. ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпроенерго», згідно якого обсяг недорахованої електроенергії склав 19 114 кВт*г на суму 4 656,23 грн. незаконними та скасування їх є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що згідно п.7.2 Договору, електропостачальна організація має право відключити споживача від мережі тільки після письмового попередження. Така санкція застосовується тільки у випадку несплати за спожиту енергію.
Судом встановлено, що квартиру позивачу відключили від електропостачання, відразу, без усяких попереджень.
Згідно п.3.10 Договору, електропостачальник має право відключити споживача у випадках передбачених «Правилами користування електричною енергією для населення».
Таким випадком згідно п.35 Правил, є самовільне підключення до електричних мереж, розкрадання електричної енергії та інше.
Судом встановлено, що жодне з таких порушень в складеному акті не зазначено та не виявлено.
Згідно норм законів й зазначених Правил, позивач має право на оскарження акту й тому не випадково, цим нормативним актом не надано право відключати повністю електроенергію, а тільки самовільно приєднанні установки, або видання припису про усунення порушень.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача, що стосуються визнання протиправними дії ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпроенерго'по припиненню електропостачання квартири позивача та незаконного примушення оплати сум за підключення у розмірі 124,83 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
У відповідності зі ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно ст.3 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я», здоров'я - стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних дефектів.
Вирішуючи питання про обґрунтованість позову в частині відшкодування моральної шкоди позивачу, суд, з огляду на ступінь, характер ваги моральних переживань позивача, їхню тривалість дійшов висновку про те, що вони є недоведеними та такими що не підлягають задоволенню, оскільки суду не надано будь-яких доказів що об'єктивно свідчили б про істотність заподіяння позивачу моральної шкоди і настання суттєвих негативних наслідків для їх психологічного та фізичного стану.
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе позов задовольнити частково, визнати дії ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпроенерго'по припиненню електропостачання квартири позивача та незаконного примушення оплати сум за підключення у розмірі 124,83 грн. протиправними, у задоволенні решти позову відмовити.
Крім того, суд вважає за необхідне, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпроенерго'про відшкодування шкоди -задовольнити частково.
Визнати дії відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпроенерго'по припиненню електропостачання квартири позивача та незаконного примушення оплати сум за підключення протиправними.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпроенерго'на користь ОСОБА_1 124,83 грн., в рахунок відшкодування оплати за підключення до електричних мереж.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпроенерго'на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн.
У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська.
Суддя