Справа № 2-7571/2011
28 вересня 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі: головуючого судді - Башмакова Є.А.,
при секретарі - Кацюба К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ», третя особа: публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», про відшкодування страхових сум, -
28 березня 2011 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача про відшкодування страхових сум.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що між ним та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ»01.03.2007 року було укладено договір страхування транспортного засобу №KGMDAK00031942 автомобіля Mitsubishi Galant, державний номер НОМЕР_1 , 2006 року виготовлення. Згідно зазначеного договору автомобіль застраховано на повну його вартість, тобто страхова сума дорівнює 184230,00 грн.
10 липня 2008 року в селі Возсіятське Миколаївської області сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено застрахований автомобіль Mitsubishi Galant, державний номер НОМЕР_1 , придбаний позивачем в кредит.
05.12.2008 року позивач отримав суму страхового відшкодування в розмірі 119558,70 грн., але позивач вважає, що ця сума не відповідає дійсному розміру. Оскільки дійсна вартість автомобіля з врахуванням нульового коефіцієнту зносу, який визначено страховим актом складає 184230,00 грн., недоплачена позивачу сума складає 62829,00 грн.
Крім того, позивач зазначив, що йому також має бути сплачено 1393,60 грн. витрат по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди та пеня згідно договору страхування в розмірі 0,01% прострочення платежу за кожний день, починаючи з 20.08.2008 року по 05.12.2008 року, з розрахунку 182387,70 грн. х 0,01%=16,24 розмір пені за один день; х 106 днів прострочення платежу = 1721,00 грн. та пеня з 05.12.2008 року по 06.12.2010 року з розрахунку 62829,00 грн. х 0,01 % = 6,2829 грн. розмір пені за один день 6,28 грн. х 730 днів прострочення платежу = 4584,40 грн.
Таким чином, позивач просив стягнути з позивача недоплачену суму страхового відшкодування -62829,00 грн., 1393,60 грн. - витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, 1721,00 грн. -пеня з 20.08.2008 року по 05.12.2008 рок, 4584,40 грн. - пеня з 05.12.2008 року по 06.12.2010 року, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 58344,84 грн. оскільки внаслідок несвоєчасної сплати страхового відшкодування у позивача виник борг по кредитному договору саме в такому розмірі.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 29173 грн., оскільки внаслідок несвоєчасної сплати страхового відшкодування у позивача виник борг по кредитному договору в розмірі 58344,84 грн., що суттєво вплинуло на добробут сім'ї позивача, тому в якості відшкодування моральної шкоди він просив стягнути 50% від суми боргу по кредитному договору - 29173 грн.
В судове засідання з'явився позивач ОСОБА_1 , підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.
В судове засідання з'явився представник відповідача Чернишов О.В., проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В судове засідання з'явилася представник третьої особи ОСОБА_2 надала суду свої пояснення, в яких просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні судом встановлені наступні факти.
Між позивачем та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах»01.03.2007 року було укладено договір страхування наземного транспорту №KGMDAK00031942 автомобіля Mitsubishi Galant державний номер НОМЕР_1 , 2006 року виготовлення. Згідно зазначеного договору автомобіль застраховано на повну його вартість 184230,00 грн.
10 липня 2008 року в селі Возсіятське Миколаївської області сталася дорожньо-транспортна пригода, про що свідчить копія довідки № 8150729 про дорожньо-транспортну пригоду (наявна в матеріалах справи), в результаті якої пошкоджено застрахований автомобіль Mitsubishi Galant державний номер НОМЕР_1 , застрахований відповідно до вищезазначеного договору страхування.
14.07.2008 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування вх.№516 від 14.07.2008 року.
Згідно зі звітом № 6218, складеним 17.10.2008 року ОСОБА_3 -фізичною особою-підприємцем, суб'єктом оціночної діяльності (сертифікат Фонда Держмайна України № 5471/07 від 12.02.2007 року) про проведення незалежної оцінки вартості ремонта дорожньо-транспортного засобу розмір відшкодування складає 119 558,70 грн.
Відповідно до копії страхового акта від 26.11.2008 року № И-15826 сума страхового відшкодування за умовами страхування складає 119 558,70 грн.
Судом також з'ясовано, що для купівлі вищезазначеного транспортного засобу - Mitsubishi Galant державний номер НОМЕР_1 , позивач взяв кредит в розмірі 140 139, 90 грн. у третьої особи, про що свідчить копія кредитного договору № KGMDAK00860399 від 01.03.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк».
Крім того, між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк'було також укладено договір застави рухомого майна № KGMDAK00860399 від 01.03.2007 року, відповідно до якого предметом застави є транспортний засіб - Mitsubishi Galant, рік випуску 2006, номер кузова (шасі): НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_1 .
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 15.17. вищезазначеного договору страхування, укладеного між позивачем та відповідачем, страховик при одержанні від страхувальника заяви про виплату страхового відшкодування та усіх документів, передбачених у п. 15.2 цього договору, довідки ДАІ про учасників та обставини ДТП і одержання акта автотоварознавчої експертизи повинен прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, яке оформляється страховим актом протягом 30 робочих днів.
Звіт № 6218 було складено 17.10.2008 року, страховий акт № И-15826 було складено 26.11.2008 року. Проміжок часу між датами зазначених документів складає 40 днів, з яких робочих днів -28, а в п. 15.17 договору страхування передбачено 30 робочих днів для прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування. Таким чином, суд приходить до висновку, що страхова компанія не порушила строки прийняття рішення про виплату позивачу страховового відшкодування.
Відповідно до п. 15.19 договору страхування у разі прийняття страховиком рішення про дату страхового відшкодування страховик протягом 10 робочих днів з моменту складення страхового акта здійснює виплату страхового відшкодування. Страховий акт було складено 26.11.2008 року, страхове відшкодування було виплачено позивачу 05.12.2008р., про що свідчить копія відповідного платіжного доручення від 05.12.2008 року, наявна в матеріалах справи, тобто, без порушення будь-яких строків, що передбачені договором страхування.
Відповідно до п. 15.4 договору страхування, у разі незгоди страхувальника з висновками експерта, страхувальник може за свій рахунок замовити проведення іншої експертизи.
Позивач в позовній заяві та в судовому засіданні посилався на те, що він незгоден з розміром відшкодування - 119 558,70 грн., який було визначено звітом № 6218, та вважає, що ця сума є недостатньою, натомість він не скористався передбаченим договором правом на проведення іншої експертизи для визначення розміру відшкодування.
В судовому засіданні позивач пояснив, що не скористався своїм правом на проведення іншої експертизи, оскільки він хворів, але ніяких доказів на підтвердження цього факту суду не надав.
Позивач посилався на те, що має місце конструктивне знищення його автомобіля.
Згідно п. 15.14. договору страхування, у разі страхування транспортного засобу на повну вартість та у випадку його конструктивного знищення (коли вартість відновлюваного ремонту перевищує 80% страхової суми) страховик виплачує страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 70% страхової суми за договором з урахуванням попередніх виплат за договором.
Крім того, згідно п. 6 договору страхування, у разі лонгації договору страхування на наступні періоди ліміт відповідальності у разі повного знищення транспортного засобу зменшується за кожен рік лонгації договору на 10 % від страхової суми. Договір, у відповідності до п. 9 було пролонговано на 1 рік у 2008 році (про що свідчить страховий акт). Страхова сума за договором складала 184 230,00 грн. Якщо застосувати вищевказані пункти договору, то виходить наступний розрахунок страхового відшкодування.
184 230,00 X 70% = 128 961,00 грн.
128 961,00 - 18423 (10%) = 110 538,00 грн.
Таким чином, у разі конструктивного знищення автомобліля позивача, сума, яка підлягає відшкодуванню мала становити 110 538,00 грн., що менше ніж фактично сплачені позивачу кошти в розмірі 119 558,70 грн.
Оскільки відповідачем було сплачено страхове відшкодування своєчасно та відповідно до умов договору страхування, позовні вимоги позивача щодо несплаченого розміру страхового відшкодування та стягнення з відповідача пені, нарахованої за прострочення платежу не підлягають задоволенню.
Позовна вимога про відшкодування витрат по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 1393,60 грн. також не підлягає задоволенню, так як в даному разі має бути застосований Закон України «Про страхування», яким відшкодування витрат по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди не передбачено.
Відповідно до п. 15.19 договору страхування, укладеного між позивачем та відповідачем, якщо на момент прийняття рішення про виплату страхового відшкодування у страхувальника є заборгованість за кредитним договором, строки виконання якої вже настали, страхове відшкодування виплачується вигодонабувачеві і спрямовується на погашення заборгованності по кредиту.
Незважаючи на те, що 05.12.2008 року позивач отримав від відповідача суму страхового відшкодування, позивачем не було сплачено борг за кредитним договором, тому позовні вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем на його користь матеріальної шкоди з метою погашення боргу за кредитним договором в розмірі 58344,84 грн. не підлягають задоволенню.
Позивач посилався також на те, що відповідач несвоєчасно виплатив страхове відшкодування, тому у позивача утворилися борги, що принижують його як людину перед кредитором та просив стягнути з відповідача в якості відшкодування моральної шкоди 50% від суми боргу по кредитному договору -29173,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї та близьких родичів.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди'роз'яснено, що позовні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди мають грунтуватися на наступному: в чому полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, обчислюючи розмір моральної шкоди, якими доказами це підтверджується.
Оскільки судом встановлено, що відповідачем було сплачено страхове відшкодування своєчасно, без поорушень умов страхового договору, вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, позивач не надав суду ніяких доказів для підтвердження завданої йому глибини душевних страждань, зокрема, відсутні будь-які медичні документи про проходження лікування, чеки витрат на ліки, висновки лікарів про погіршення стану здоров'я.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 23, 526, 629, 979 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 8, 10, 11, 58, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ», третя особа: публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», про відшкодування страхових сум - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Є.А.Башмаков