Справа № 2-7615/2011
29 серпня 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді -Черновського Г.В.
при секретарі - Біжко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
30 березня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (а.с.5-6).
Позивачка у позовній заяві та у судовому засіданні посилалася на те, що вони з відповідачем перебувають у шлюбі з 22.11.2003 р., від шлюбу дітей не мають, з березня 2010 року між нею та відповідачем було припинено подружні стосунки та ведення спільного господарства через різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги, з цього часу шлюбно-сімейні стосунки між ними не поновлювались, зберігати шлюб з відповідачем вона не бажає, вважає, що збереження шлюбу не можливе, та просила суд шлюб розірвати.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, на їх задоволені наполягала.
Відповідач у судовому засіданні проти позову не заперечував.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 22 листопада 2003 року, зареєстрованого відділом РАЦС Бабушкінського районного управління юстиції м.Дніпропетровська, актовий запис №1105, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , від шлюбу дітей не мають, що підтверджуються письмовими доказами.
Також у судовому засіданні судом встановлено, що з березня 2010 року між сторонами по даній справі були припинені подружні стосунки та ведення спільного господарства. До цього часу сторони не поновлювали подружні стосунки, зберігати сім'ю вони не бажають та наполягають на розірванні шлюбу, зазначені обставини підтверджуються поясненнями сторін по справі.
Судом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27 травня 2011 року було надано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 три місяці для примирення.
Судом встановлено, що сторони по справі не бажають примирюватися.
Згідно ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючі вищезазначені обставини, та приймаючі до уваги, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами по даній справі припинені з березня 2010 року та до цього часу не поновлювались, позивач наполягає на розірванні шлюбу, зберігати шлюб з відповідачем не бажає й вважає, що це не можливо, а відповідач згоден з розірванням шлюбу, суд приходить до висновку про те, що шлюб сторін по даній справі розпався остаточно, відновлений бути не може, а тому шлюб між сторонами по даній справі підлягає розірванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, ч. 1 ст. 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 22 листопада 2003 року відділом РАЦС Бабушкінського районного управління юстиції м.Дніпропетровська, актовий запис №1105 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська.
Суддя Г.В. Черновськой