Справа № 2-7101/11
12 вересня 2011 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
у складі: головуючого -судді Черновського Г.В.
при секретарі -Біжко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг'до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У лютому 2011 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з вищезазначеним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 70 738,94 грн., а також понесені судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду надійшла заява, в якій представник позивача просив суд розглядати дану цивільну справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позову наполягав.
Відповідач по справі у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у позові відмовити.
Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим у задоволенні позову відмовити з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти:
06 листопада 2008 року між ПАТ «Індустріально-експортний банк'та відповідачем було укладено кредитний договір №222/701312.
Згідно п.1.1 кредитного договору, банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у сумі 17 455,80 доларів США. Строк користування кредитом -з 06.11.2008 року по 05.11.2013 рік.
Згідно п.1.2 кредитного договору, кредит надавався позичальнику на купівлю автомобіля для особистих потреб.
Згідно п.1.4.1 кредитного договору, позичальник сплачує процентну винагороду за користування кредитом, щомісячно, у розмірі 12,9% річних, у валюті кредиту.
Заставна вартість автомобіля становила 119 570,15 грн.
Судом встановлено, що 9 листопада 2009 року кредитор ПАТ «Індустріально-експортний банк'в особі головного спеціаліста управління регіональної мережі збору проблемних кредитів департаменту збору кредитів роздрібного бізнесу ПАТ «Індустріально-експортний банк'по Дніпропетровському регіону Педан С.Г. по акту прийому-передачі прийняв від відповідача, а відповідач передав для подальшої передачі кредитного автомобіля в ТОВ «Автомобільні Аукціони'для реалізації, з метою погашення кредитної заборгованості, автомобіль марки «RENAULT MEGANE», 2008 року випуску, д/н НОМЕР_1 , номер кузова VIN- НОМЕР_2 , колір - чорний, пробіг автомобіля 26 972 км.
Судом встановлено, що перед тим, як передати кредитору по акту прийому-передачі кредитний автомобіль, відповідач отримав висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО-1082 з відповіддю на питання «яка ринкова вартість кредитного автомобіля».
За висновком експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати від 02.11.2009 р., вартість автомобіля становила 114 779,48 грн.
Таким чином, з огляду на вищезазначене, відповідач виконав свої зобов'язання перед банком, погасивши кредит за рахунок заставного автомобіля у повному розмірі.
З матеріалів справи вбачається, що відносини між позивачем та ПАТ «Індустріально-експортний банк» виникли 25 жовтня 2010 року, тобто рівно через рік після того, як за актом прийому-передачі був переданий кредитний автомобіль відповідачем банку.
В позовній заяві позивач також вказував, що на момент укладання договору факторингу, начебто заборгованість відповідача перед новим кредитором ТОВ «АУЗ Факторинг'становила 5 286,83 грн., заборгованість по відсоткам кредиту та тілу кредиту -65 452,11 грн., загальна сума складає 70 738,94 грн. Не вказано, звідки взялась сума заборгованості перед новим кредитором 5 286,83 грн. Позивачем не був наданий розрахунок заборгованості. Додані до позовної заяви копії рахунків (а.с.53-56) не свідчать переконливо про наявність заборгованості, яку просить стягнути позивач.
Судом встановлено, що ніяких відносин з новим кредитором у відповідача не було, не вказано коли почались такі відносини.
Між позивачем та відповідачем договорів про погашення, або примусове стягнення заборгованості за кредитним договором укладено не було.
ПАТ «Індустріально-експортний банк'не повідомляв відповідача про те, що може доручити іншій організації проводити стягнення за кредитом, в кредитному договорі та додатковій угоді між відповідачем та ПАТ «Індустріально-експортний банк'передбачені усі дії, які могли виникнути між ними. Домовленість про те, що ПАТ «Індустріально-експортний банк'може мати стосунки з ТОВ «АУЗ Факторинг'на випадок примусового стягнення за кредитом відсутня.
У відповідності до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг'до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є недоведеним та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦП К України, -
У позові товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг'до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська.
Суддя: