Справа № 2-103/2011
26 вересня 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Черновського Г.В.
при секретарі - Біжко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, -
03.07.2007 року ОСОБА_2 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП (а.с. 101-102).
Позивач у позовній заяві та його представник, з урахуванням уточнень, у судовому засіданні посилались на те, що 27 березня 2007 року ОСОБА_4 керуючи автомобілем «УАЗ-469 Б»(д/н НОМЕР_1 ), скоїв зіткнення, внаслідок якого пошкодив автомобіль «ГАЗ-3102»(д/н НОМЕР_2 ), який належить позивачу, чим завдав останньому моральних страждань та значних механічних ушкоджень автомобілю, добровільно відповідач заподіяну шкоду не відшкодував, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 8 443,31 грн., моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. та судові витрати по справі.
07 жовтня 2007 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП (а.с. 6-8).
Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні посилався на те, що 27 березня 2007 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ГАЗ-3102»(д/н НОМЕР_2 ), виїхавши на зустрічну смугу дороги, скоїв зіткнення, внаслідок якого пошкодив автомобіль «Киа Сефия»(д/н НОМЕР_3 ), який належить позивачу, чим завдав останньому моральних страждань та значних механічних ушкоджень автомобілю, добровільно відповідач заподіяну шкоду не відшкодував, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 19 436,21 грн., моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., 430,96 грн. у рахунок відшкодування витрат за проведене автотоварознавче дослідження та судові витрати по справі.
08.10.2007 року з приводу тієї ж самої ДТП до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП звернувся ОСОБА_3 (а.с. 53-55).
Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні посилався на те, що 27 березня 2007 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ГАЗ-3102»(д/н НОМЕР_2 ), виїхавши на зустрічну смугу дороги, скоїв зіткнення, внаслідок якого пошкодив автомобіль «Деу Сенс»(д/н НОМЕР_4 ), який належить позивачу, чим завдав останньому моральних страждань та значних механічних ушкоджень автомобілю, добровільно відповідач заподіяну шкоду не відшкодував, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 28 349,62 грн., моральної шкоди у розмірі 15 000 грн., 430,96 грн. у рахунок відшкодування витрат за проведене автотоварознавче дослідження та судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 23 січня 2008 року дані позовні заяви були об'єднані в одне провадження (а.с. 163).
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та на їх задоволені наполягав.
Позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні свої позовні вимоги також підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні факт дорожньо-транспортної пригоди за участю належного відповідачу автомобіля визнали, проте проти задоволення позовних вимог заперечували, з тих підстав, що ДТП сталося не з його вини та завдану матеріальну шкоду повинен сплачувати саме ОСОБА_4 до якого він і пред'явив позов, тому просили відмовити у задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнивши при цьому його позов до ОСОБА_4 .
Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість просив відмовити у повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлено, що 27.03.2007 року мала місце дорожньо-транспортна пригода. Близько 19:00 годин зазначеного дня ОСОБА_2 , керуючи автомобілем “ГАЗ-3102», д/н НОМЕР_2 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, біля ринку на ж/м. Перемога-4 у м. Дніпропетровську допустив зіткнення з декількома автомобілями, в тому числі з автомобілями “Киа Сефия», д/н НОМЕР_3 та “Деу Сенс», д/н НОМЕР_4 що на той час стояли без руху. Дані автомобілі належить позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 29, 92-93).
Зазначені фактичні обставини спірної ДТП, а також наявність вини ОСОБА_2 в її скоєнні, встановлені постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.07.2007 року, якою відповідача було визнано винним у вчиненні ДТП за ст. 124 КУпАП, однак провадження закрито у зв'язку зі збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності (а.с. 94), а також постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.04.2007 року, якою було встановлено що дії водія ОСОБА_2 не відповідають вимогам п. 10.4 Правил дорожнього руху України, що і знаходиться в причинному зв'язку з настанням події даної ДТП.
Також встановлено, що розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 внаслідок спірної ДТП, відповідно до висновків автотоварознавчого дослідження склав 19 436,21 грн. та 28 349,62 грн., що підтверджується копіями зазначених висновків (а.с.9-27, 57-90).
Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами Цивільного Кодексу України.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»№ 6 від 27 березня 1992 року зазначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем джерела підвищеної небезпеки.
Оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності, щодо вимог позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стосовно стягнення з відповідача ОСОБА_2 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 27 березня 2007 року, приймаючи до уваги ті обставини, що спірна ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , суд приходить висновку про обґрунтованість позовів в частині стягнення з нього на користь позивача ОСОБА_1 суми у розмірі 19 437, 21 грн. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 28 349,62 грн. у рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди на користь ОСОБА_3 . Також підлягають задоволенню на підставі ст. 22 ЦК України позовні вимоги в частині відшкодування за рахунок відповідача витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі по 430, 96 грн. кожному.
Вирішуючи питання про обґрунтованість позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного.
Не викликає сумнівів, що внаслідок спірної ДТП позивачам як власникам пошкоджених автомобілів, була заподіяна певна моральна шкода, що виразилася у стражданнях та переживаннях, а також життєвих незручностях, пов'язаних з пошкодженням і неможливістю експлуатації транспортного засобу, необхідністю участі за рахунок особистого часу в оформленні ДТП в органах ДАІ, подальшим зверненням до суду у зв'язку з протиправним ухиленням відповідача від відшкодування заподіяної ним шкоди. Разом з тим суду не надані будь-які докази, що об'єктивно свідчили б про істотність заподіяної позивачам моральної шкоди і настання внаслідок спірної ДТП суттєвих негативних наслідків для їх психологічного та фізичного стану. З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги у відповідній частині такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 000, 00 грн. власнику автомобіля ОСОБА_1 та 1 000, 00 грн. власнику автомобіля ОСОБА_3 .
Суд не може прийняти до уваги наполягання позивача ОСОБА_2 на позовних вимогах до ОСОБА_4 , оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об'єктивно не підтверджуються.
За таких обставин суд вважає можливим ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та судових витрат відмовити.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладають на сторону, проти якої ухвалене рішення суду, пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»№ 6 від 27 березня 1992 року ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 226 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27 березня 2007 року -19 436,21 грн. (дев'ятнадцять тисяч чотириста тридцять шість гривень двадцять одна копійка), а також 430,96 грн. (чотириста тридцять гривень дев'яносто шість копійок) -у рахунок повернення витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди -1 000,00 грн. (одну тисячу гривень 00 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27 березня 2007 року -28 349,62 грн. (двадцять вісім тисяч триста сорок дев'ять гривень шістдесят дві копійки ), а також 430,96 грн. (чотириста тридцять гривень дев'яносто шість копійок) -у рахунок повернення витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування моральної шкоди -1 000,00 грн. (одну тисячу гривень 00 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок повернення судового збору -194,37 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -30 грн., а разом - 224,37 грн. (двісті двадцять чотири гривні тридцять сім копійок), а також на користь ОСОБА_3 у рахунок повернення судового збору -283,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -30 грн., а разом - 313,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 8,50 грн..
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровска.
Суддя Г.В. Черновськой