Справа № 2-9036/2011
19 вересня 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді -Черновського Г.В.
при секретарі - Біжко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора про визначення часток у спільному майні, -
01 серпня 2011 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора про визначення часток у спільному майні (а.с.4-5).
В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що згідно державних актів про право власності від 09 квітня 2008 року земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності йому - ОСОБА_1 , його брату ОСОБА_2 , а також нашому батьку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті останнього відкрилась спадщина, яка складається з частини вказаної вище земельної ділянки, але ця частка не визначена, що є перешкодою для прийняття ними спадщини, тому позивач змушений звернутися до суду та просити суд припинити право спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку, визначити частки кожного із співвласників у вищевказаній ділянці у рівних долях.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.
Відповідач позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував.
Представник третьої особи - Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надали суду заяву з проханням розглядати справу за їх відсутності, покладались на розсуд суду.
Вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши матеріали даної цивільної справи суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією державних актів про право власності на земельну ділянку виданих 09 квітня 2008 року Дніпропетровською міською радою (а.с. 11-13).
Судом також встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджуються письмовими доказами, які є у матеріалах даної цивільної справи (а.с. 9).
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , але їм було відмовлено в цьому у зв'язку з тим, що свідоцтво про право на спадщину може бути видане нотаріусом лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні, даний факт підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій (а.с. 14).
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Ст. 370 ЦК України встановлено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, а у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суд не приймає заперечення представника третьої особи, оскільки вважає, що у випадку відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, особа має право звернутися до суду з захистом своїх майнових прав.
Оцінюючі усі докази, які було досліджено судом у ході судового засідання в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що слід визначити що земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі державних актів про право власності на земельну ділянку виданих 09 квітня 2008 Дніпропетровською міською радою в рівних частках, а саме: 1/3- ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/3 - ОСОБА_1 , 1/3 - ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,212,213,215,224,233 ЦПК України, ст.ст. 368, 392 ЦК України, суд -
Визначити, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі державних актів про право власності на земельну ділянку виданих 09 квітня 2008 року Дніпропетровською міською радою - в рівних частках, а саме: 1/3- ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/3 - ОСОБА_1 , 1/3 - ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровска.
Суддя Г.В. Черновськой