Справа № 2-4946/11
(заочне, в порядку гл.8 розділу ІІІ ЦПК України)
06 вересня 2011 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
у складі: головуючого -судді Черновського Г.В.
при секретарі -Біжко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк'до Лобачова Євгена Вячеславовича про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк'про розірвання кредитного договору, -
Позивач у травні 2010 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 617 243 грн. 43 коп., 1 700 грн., в рахунок відшкодування оплати судового збору та 120 грн., в рахунок відшкодування оплати ІТЗ.
14 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з зустрічним позовом до ПАТ «Дельта Банк'про розірвання кредитного договору, в якому просив суд розірвати кредитний договір укладений між ним та ПАТ «Дельта Банк».
12 листопада 2010 року ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська цивільну справу №2-13725/10 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним було об'єднано в одне провадження з цивільною справою №2-11037/10 за позовом ПАТ «Дельта Банк'до Лобачова Є.В. про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк'про розірвання кредитного договору.
До суду 30 серпня 2011 року надійшла заява ОСОБА_2 , в якій вона просила залишити її позовну заяву без розгляду. 06 вересня 2011 суд задовольнив дане клопотання.
Позивач за основним позовом надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 060 292 грн. 69 коп., 1 700 грн., в рахунок відшкодування оплати судового збору, 120 грн., в рахунок відшкодування оплати ІТЗ.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити повністю, проти задоволення зустрічного позову заперечував.
Відповідач в судове засідання по справі не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. За таких обставин, на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги за основним позовом такими, що підлягають задоволенню, а у зустрічному позові слід відмовити, з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти:
02 серпня 2007 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №464/ФКВ-07, згідно якого позивач надав відповідачу відновлювану кредитну лінію та встановив ліміт кредитування в сумі 300 000 доларів США, з кінцевою датою повернення 01 серпня 2017 року та з процентною ставкою за користування кредитом 13,5 % річних.
Згідно п.2.2 кредитного договору надання кредиту здійснюється за письмовою заявою позичальника шляхом видачі готівкових коштів через касу банку.
Судом встановлено, що ПАТ «Дельта Банк'виконав свої зобов'язання шляхом видачі готівки, що підтверджується заявою на видачу готівки №1 від 03.12.2007 року, №01 від 10.12.2007 року.
Відповідно до п.2.5 кредитного договору повернення кредиту здійснюється у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитування.
Згідно п. 2.6, 2.7 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення, проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 20 число кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту.
Згідно п.5.2 кредитного договору, у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним, комісій та інших платежів, передбачених кредитним договором, відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, за кожний день прострочення від суми простроченої заборгованості.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору прострочив оплату кредиту, відсотків за користування кредитом.
Таким чином, відповідачем порушено умови укладеного кредитного договору, а також ст.526, 1054 ЦК України.
Відповідач згідно п.4.2.5, 6.2 кредитного договору відповідач був зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дати отримання відповідної вимоги достроково повністю погасити заборгованість по кредитному договору, але на даний час зобов'язання щодо повного повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій не виконано.
Загальна сума заборгованості станом на 11 серпня 2011 року становить 3 060 292 грн. 69 коп., в тому числі:
- заборгованість за кредитом -300 000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.08.2011 року становить - 2 391 240,00 грн.;
- заборгованість за відсотками 83 937,96 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.08.2011 року становить -669 052,69 грн.;
Відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій України" завданням судової влади є поряд з забезпеченням захисту гарантованих Конституцією та законами України прав громадян - захист цивільних прав та законних інтересів юридичних осіб.
Під захистом цивільних прав розуміють такі дії державних та інших органів які спрямовані на попередження порушення або відновлення порушених прав чи інтересів громадян і організацій що охороняються законом.
Захист цивільних прав та законних інтересів позивача можливий шляхом примусового виконання обов'язку в натурі та відшкодування збитків завданих позивачу внаслідок невиконання відповідачкою договірних обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.ст. 509, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати строкового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, що інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що отримуючи кредит в іноземній валюті, ОСОБА_1 не пред'являв до ПАТ «Дельта Банк'вимог щодо зміни визначення умов кредитування, порядку та строків сплати кредиту чи недійсності укладення договору. Зазначені умови кредитного договору є суттєвими і оговорені в самому договорі, а його форма та зміст відповідають положенням ст.203 ЦК України. Згідно частини 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину е недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою, - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього кодексу, однак при укладанні та підписанні договору вимоги законодавства було додержано та виконано.
У відповідності до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги ПАТ «Дельта Банк'до Лобачова Є.В., суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк'суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 060 292 грн. 69 коп.
Розглянувши позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк», суд вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки посилання позивача щодо неможливості виконання банком, як кредитором взятих на себе зобов'язань щодо можливого надання в майбутньому наступних траншів позивачу за умови належного виконання останнім своїх зобов'язань щодо отримання кредитних коштів відповідно до кредитного договору спростовуються, оскільки ПАТ «Дельта Банк'має всі необхідні дозволи та ліцензії для надання банківських послуг відповідно вимог ЗУ «про банки та банківську діяльність».
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст.88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк»1 700 грн. в рахунок відшкодування оплати судового збору та 120 грн., в рахунок відшкодування оплати ІТЗ, а всього 1 820 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 527, 530, 543, 553, 1049, 1054 ЦК України; ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, -
Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк'до Лобачова Євгена Вячеславовича про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк'суму заборгованості за кредитним договором №464/ФКВ-087 від 02.08.2007 року у розмірі 3 060 292 грн. 69 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк'судові витрати у розмірі 1 820 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк'про розірвання кредитного договору -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.223 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Г.В.Черновськой