Справа № 2-7000/11
(заочне, в порядку гл.8 розділу ІІІ ЦПК України)
31 серпня 2011 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.
при секретарі -Біжко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення завдатку та відшкодування матеріальної шкоди за попереднім договором, -
У лютому 2011 року позивачка звернулася з вищезазначеним позовом, в якому просила суд:
стягнути з відповідача на її користь 16 000 грн. основної суми заборгованості, 768 грн. - суму інфляційного збільшення заборгованості, 1 212,27 грн. - суму пені та 230,14 грн. - 3% річних;
стягнути з відповідача на її користь витрати по оплаті державного мита у розмірі 200,11 грн., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 50 грн.
стягнути з відповідача на її користь витрати по оплаті нотаріальних дій -1 200 грн.
стягнути з відповідача на її користь витрати по сплаті послуг юриста - 600 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, на задоволенні позову наполягала.
Відповідач в судове засідання по справі не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. За таких обставин, на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти:
24 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено попередній договір, відповідно до якого сторони зобов'язалися терміном до 21 травня 2010 року укласти договір купівлі-продажу квартири, що належить відповідачеві на праві власності, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за 316 000 грн., що на момент укладання попереднього договору, згідно розрахунку курсу - 8,00 грн. за 1 долар США (узгоджена обома сторонами), в еквіваленті становило 39 500 доларів США. (а.с.7)
На виконання умов попереднього договору, позивач попередньо оплатив частку вартості квартири у сумі 16 000 грн., що на момент укладання попереднього договору згідно розрахунку курсу 8,00 грн. за 1 долар США (узгоджена обома сторонами), що в еквіваленті становило 2 000 доларів США, а відповідач прийняв вказану суму грошей в рахунок загальної суми продажу квартири.
Передача грошей була проведена до підписання попереднього договору, про що відповідач підтвердив своїм підписом на зазначеному вище договорі.
Судом встановлено, що даний попередній договір було складено та посвідчено у присутності приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Гойняк Г.В.
Судом встановлено, що договір купівлі-продажу не був укладений, оскільки квартира відповідача перебувала під заставою у банку, в якості забезпечення виконання кредитного договору (який був укладений між банком та відповідачем), та на яку може бути звернено стягнення.
Судом встановлено, що 22 травня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про розірвання попереднього договору, посвідченого 24.04.2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гойняк Г.В. за реєстром №1801. (а.с.8)
Згідно п.2 договору, сторони домовились, що відповідач зобов'язаний протягом одного місяця, тобто до 06 липня 2010 року, повернути позивачу попередньо оплачену частку вартості квартири у сумі 16 000 грн., що є еквівалентом суми 2 000 доларів США, та про що є відповідна відмітка у зазначеному договорі.
Судом встановлено, що відповідач грубо порушує умови договору, а саме ухиляється від повернення грошових коштів за договором.
Незважаючи на усні та письмові вимоги позивача про повернення попередньо оплаченої частки вартості квартири, відповідач 16 000 грн., що є еквівалентом суми 2 000 доларів США не повертає.
21 грудня 2010 року позивачем було направлено на адресу відповідача письмове повідомлення-вимога про усунення порушень замовленим листом з повідомленням та описом (а.с.16), яке залишено без відповіді.
Судом встановлено, що на час розгляду справи позивач випробувала всі можливі заходи аби повернути гроші, які були віддані відповідачеві у вигляді завдатку.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином у відповідності до умов договору, вимог чинного законодавства України. Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч.1 ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з пунктом 3 статті 571 ЦК України, у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
Згідно з ч.2 ст.572 ЦК України, сторона, винна у порушенні зобов'язань повинна відшкодувати іншій стороні збитки у сумі, на яку вони перевищують суму завдатку.
Згідно з приписами статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми за весь час користування чужими грошовими коштами.
Таким чином, на підставі проведених розрахунків ціни позову, сума боргу відповідача, з урахуванням індексу інфляції, становить 16 768 грн. (з них сума заборгованості -16 000 грн., сума інфляційного збільшення -768 грн.).
Відповідно до розрахунків, 3% річних від простроченої суми заборгованості складає 230,14 грн.
Оскільки у договорі сторони не встановили пеню за несвоєчасне виконання взятих на себе обов'язків, тому сума пені за період прострочення, розрахована із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, станом на 28.12.2010р. та становить 1 212,27 грн.
Судом встановлено, та було підтверджено у судовому засіданнями доказами, що позивачем були додатково понесені витрати на нотаріальні дії у загальній сумі 1 200 грн., та витрати понесені, у зв'язку з наданням правової допомоги у сумі 600 грн.
У відповідності до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача за порушення зобов'язань за договором від 22 травня 2010 року 20 010,41грн. (заборгованість -16 000 грн., сума інфляційного збільшення заборгованості - 768,00 грн., 3% річних - 230,14 грн., сума пені - 1 212,27 грн., витрати на нотаріальні дії -1 200 грн., послуги юриста - 600 грн.).
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат та враховуючи результат розгляду справи, у відповідності до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 200,11 грн. в рахунок відшкодування судового збору та 50 грн. в рахунок відшкодування оплати ІТЗ. Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 70 грн. в рахунок відшкодування оплати ІТЗ.
На підставі викладеного, , ст.ст.10, 60, 88, 158, 212-215, 224-226 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення завдатку та відшкодування матеріальної шкоди за попереднім договором -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16 000 грн. основної суми заборгованості, 768 грн. - суму інфляційного збільшення заборгованості, 1 212,27 грн. - суму пені та 230,14 грн. - 3% річних;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 250,11 грн., в рахунок відшкодування судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті нотаріальних дій -1 200 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті послуг юриста - 600 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 70 грн., в рахунок відшкодування оплати ІТЗ.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.223 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: