Справа № 2-7512/11
07 вересня 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого -судді Мазниці А.А.
При секретарі -Ковальській Т.Г.
За участю:
Представника позивача -Чередка К.Є.
Представника відповідача -Пилипчука С.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК» про стягнення суми, -
Позивач у березні 2011 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він є спадкоємцем свого батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за життя уклав з відповідачем низку депозитних договорів. Після його смерті у межах процедури оформлення права на спадщину відповідач надав державному нотаріусу довідку, за якою залишок коштів на рахунках спадкодавця з урахуванням процентів склав 189.221, 74 грн., втім фактично позивач після отримання свідоцтва про право на спадщину отримав лише 175.092, 42 грн. Вбачаючи у цьому порушення свого права, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь недоплачену різницю між нарахованою та фактично виплаченою сумами у розмірі 14.129, 32 грн.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача проти позову заперечував посилаючись на те, що дані, первісно надані банком на вимогу нотаріуса, містили завищені суми, оскільки відповідач, не маючи інформації про смерть ОСОБА_2 , продовжував нараховувати проценти за депозитними вкладами останнього. У подальшому відповідач здійснив перерахунок, виключивши суми, нараховані після смерті вкладника, у зв'язку з чим сума, що підлягала сплаті спадкоємцям, відповідно зменшилася.
Заслухавши пояснення осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 05.05.2010 р. позивачеві ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).
Майно, на яке було видане це свідоцтво, складалося з депозитних грошових внесків спадкодавця до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК'з належними йому відсотками та усіма видами компенсацій, а також залишків коштів на карткових рахунках спадкодавця, на загальну суму 189.221, 74 грн., визначену нотаріусом згідно повідомленню відповідача № 30.1.0.0./2-100302/1921 від 04.03.2010 р.
Звернувшись до відповідача з метою отримання успадкованих коштів, позивач фактично отримав лише 175.092, 42 грн. (а.с. 9-11, 23-25).
Як було визнано у судовому засіданні представниками обох сторін, різниця у розмірі 14.129, 32 грн. утворилася у зв'язку з тим, що відповідач продовжував нараховувати проценти на депозитні внески ОСОБА_2 після смерті останнього, оскільки не був повідомлений про таку обставину, та на запит нотаріуса надав інформацію про повний розмір нарахованих на той час сум. У подальшому відповідачем був здійснений перерахунок шляхом виключення з сум, що належали до виплати спадкоємцям, депозитних процентів за період після смерті вкладника.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Так, згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків померлої фізичної особи до інших осіб. Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час смерті та не припинилися у зв'язку з нею.
Виходячи з наведеного спадкування позивачем після смерті його батька ОСОБА_2 тягне не заміну сторони за депозитними договорами, укладеними між спадкодавцем та відповідачем, та продовження їх виконання з нарахуванням процентів, а перехід до позивача права вимоги до відповідача в тому обсязі, який мав спадкодавець на час смерті, в тому числі в частині процентів, нарахованих до цього часу. За таких обставин вимоги щодо стягнення процентів за наступний період після смерті спадкодавця не грунтуються на законі та задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення, а саме не відшкодовуються позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 88, 208, 209, 212-215 України, -
У задоволенні позову -відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя А.А. Мазниця