Справа № 201/227/13-ц
2п/201/20/2013
28 січня 2013 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого - судді Браги А.В.,
при секретарі - Лампікі О.В.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника позивача -Олексюк М.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпропетровську заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення у цивільній справі №412/2540/2012 за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль'в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -
У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль'в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.
27 березня 2012 року заочним рішенням по вищезазначеній справі позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль'в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором було задоволено у повному обсязі (а.с.37-40).
10 січня 2013 року відповідач у справі ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з заявою про перегляд обумовленого вище заочного рішення. В обґрунтування якої послався на порушення його права на захист, оскільки про час та місце розгляду справи він не був повідомлений належним чином та судом при прийнятті рішення не були досліджені обставини, що мають, на думку заявника, істотне значення для його прийняття.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги, викладені у своїй заяві, підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав.
Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль'у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала у повному обсязі, посилаючись на її необґрунтованість.
Вислухавши пояснення заявника ОСОБА_1 , представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», дослідивши матеріали цивільної справи № 412/2540/2012 та поданої заяви, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню за одночасної наявності двох обставин -поважності причини, з якої відповідач не з'явився до суду і не повідомив про причини неявки, а також посилання відповідача на докази, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи № 412/2540/2012 вбачається, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином: про призначення справи на 15 березня 2012 року о 17-00 годин (а.с.24, 26), на 27 березня 2012 року о 17-00 годин (а.с.30, 31, 31а, 31б), але без поважних причин жодного разу не з'явились у судове засідання. 27 березня 2012 року по справі було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги позивача були задоволені.
Частиною 2 ст. 74 ЦПК України встановлено, що судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
У відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
В силу зазначеного судом встановлено, що твердження заявника про його неповідомлення, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується належними доказами його сповіщення, який міститься в матеріалах справи, що вказує, за змістом на ч. 1 ст. 232 ЦПК України, на відсутність підстави для перегляду заочного рішення у цивільній справі №412/2540/2012.
Окрім того, судом встановлено, що заявник у своїй заяві не послався на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, що у відповідності до ч. 1 ст. 232 ЦПК України, є другою обов'язковою обставиною, наявність якої зумовлює скасування заочного рішення.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України вказується, суд у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Таким чином, суд не знайшов достатніх та переконливих підстав та суду не були надані докази, що мають істотне значення для скасування заочного рішення від 27 березня 2012 року по справі № 412/2540/2012 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль'до в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.
В силу зазначеного, заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а заочне рішення від 27 березня 2012 року по справі № 412/2540/2012 підлягає залишенню без змін.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне судові витрати у справі понесені заявником при звернення до суду у сумі 114,70 гривень покласти на останнього.
З урахуванням вищенаведеного, на підставі ст. ст. 74, 76, 88, 210, 231 - 233 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заочного рішення у цивільній справі № 412/2540/2012 за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль'в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -відмовити.
Судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 114,70 гривень, що були сплачені ОСОБА_1 при зверненні до суду з заявою не відшкодовуються.
Ухвала суду окремо від рішення оскарженню не підлягає.
Суддя : А.В. Брага