Справа № 500/846/25
25 квітня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільський області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач 2), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області, відповідач 3), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 14.01.2025 №961170820365;
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 27.01.2025 №961170820365 про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;
зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди:
з 16.08.1978 по 10.12.1979 на посаді економіста державних доходів Тернопільського райфінвідділу,
з 10.12.1979 по 16.12.1980 на посаді інспектора по основній діяльності Зборівського райфінвідділу,
з 25.06.1981 по 01.10.2023 на посадах економіста відділу державних доходів, економіста ІІ категорії відділу державних доходів, економіста І категорії відділу планування доходів бюджету та економічного аналізу, головного ревізора-інспектора відділу планування доходів бюджету та економічного аналізу, заступника завідуючого-начальника відділу доходів, заступника начальника Тернопільського міськфінвідділу, заступника начальника фінансового управління, заступника начальника управління фінансів та бюджету, начальника фінансового управління Тернопільської міської ради
та перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ)
і здійснити нарахування (перерахунок) та виплату такої пенсії, починаючи з 08.01.2025, з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 07.01.2025 №08/8.2 та №09/8.2, виданих фінансовим управлінням Тернопільської міської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію за віком та 08.01.2025 звернулася з заявою про переведення її з пенсії за віком згідно із Законом №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ. До заяви додала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії. Однак ГУ ПФУ у Львівській області рішенням від 14.01.2025 №961170820365 відмовило у перерахунку пенсії, бо станом на 01.05.2016 заявниця не обіймала посади державної служби і не має 20 років необхідного стажу роботи на посадах державної служби; довідки про складові заробітної плати видані фінансовим управлінням Тернопільської міської ради, що являється органом місцевого самоврядування.
20.01.2025 позивач повторно подала таку ж заяву, у відповідь на яку отримала рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 27.01.2025 також про відмову в переведенні з пенсії за віком Законом №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ. Цей відповідач вказав, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 з 25.06.1981 працювала у Тернопільському міськфінвідділі, з 28.02.2003 по 01.10.2003 у фінансовому управління Тернопільської міської ради, 05.03.2003 прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування, з 21.01.2011 ОСОБА_1 працювала на посаді начальника фінансового управління Тернопільської міської ради. Зважаючи на те, що станом на 01.05.2016 посада начальника фінансового управління не віднесена до посад державної служби, тобто на момент набрання чинності Закону України №889-VIII заявниця не обіймала посади державної служби в державному органі, підстав для здійснення перерахунку пенсії (перехід на пенсію згідно Закону України «Про державну службу») відповідно до Закону України №889-VIII немає
Позивач вважає відмови органів Пенсійного фонду України протиправними та вказує на дотримання усіх умов, передбачених Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України “Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII), частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ, а саме: наявність необхідного віку, страхового стажу, стажу служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, понад 20 років, що у сукупності дає право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Вказує, що відповідачі 2 та 3 протиправно не зарахували до стажу державної служби роботу з 16.08.1978 по 10.12.1979 на посаді економіста державних доходів Тернопільського райфінвідділу, з 10.12.1979 по 16.12.1980 на посаді інспектора по основній діяльності Зборівського райфінвідділу, з 25.06.1981 по 01.10.2023 на посадах економіста відділу державних доходів, економіста ІІ категорії відділу державних доходів, економіста І категорії відділу планування доходів бюджету та економічного аналізу, головного ревізора-інспектора відділу планування доходів бюджету та економічного аналізу, заступника завідуючого-начальника відділу доходів, заступника начальника Тернопільського міськфінвідділу, заступника начальника фінансового управління, заступника начальника управління фінансів та бюджету, начальника фінансового управління Тернопільської міської ради, бо така робота вважається державною службою.
Вважає безпідставними доводи відповідачів про неможливість врахування довідок про складові заробітної плати з огляду на те, що такі довідки видані фінансовим управлінням Тернопільської міської ради, що являється органом місцевого самоврядування, оскільки видані довідки складені за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Такі довідки також відповідають вимогам Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622), видані за посадою начальника фінансового управління, період роботи на якій підлягає зарахуванню позивачу до стажу державної служби.
ОСОБА_1 дотримано усіх умов та є всі підстави для переведення її на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, таких як: вік 66 років, страховий стаж 44 років 6 місяців 8 днів, стаж служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців станом на 01.05.2016 - 37 років 1 місяць 8 днів, а станом на 01.10.2023 (звільнення з посади начальника фінансового управління міської ради) - 44 років 6 місяців 8 днів. Також є підстави для здійснення нарахування (перерахунку) та виплати такої пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 07.01.2025 №08/8.2 та №09/8.2, виданих фінансовим управлінням Тернопільської міської ради.
З наведених підстав позивач звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 28.02.2025 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України.
ГУ ПФУ у Львівській області у поданому до суду відзиві проти позову заперечує та зазначає умови для призначення пенсії, передбачені пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII. Позивач станом на 01.05.2016 обіймала посаду в органі місцевого самоврядування, що не відноситься до категорій посад державних службовців, а тому не має права на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу». Також довідки про складові заробітної плати видані органом місцевого самоврядування, а тому не можуть бути враховані при перерахунку пенсії. Цей відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Заперечує з таких самих підстав проти позову і ГУ ПФУ в Тернопільській області, про що зазначило у відзиві на позовну заяву.
ГУ ПФУ в Хмельницькій області у поданому відзиві на позовну заяву вказує, що відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), підлягають зарахуванню до страхового стажу періоди роботи з 16.08.1978 по 19.01.1995, бо позивачка працювала у структурних підрозділах відповідного виконавчого комітету міської/районної ради.
Проте не підлягають зарахуванню до стажу державної служби періоди роботи позивачки, коли вона проходила службу в органах місцевого самоврядування. Відповідно до статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також не може бути зарахований період після 01.05.2016, то такий зараховується лише до загального страхового стажу.
Відповідач 3 вказує, що позивачка станом на 01.05.2016 не мала як 10, так і 20 років стажу державної служби, тому не дотримано вимоги пунктів 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.
Цей відповідач заперечує також врахування довідок про складові заробітної плати з посиланням на постанову правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, якою затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення пенсій державним службовцям. Вважає, що матеріальна допомога при обчисленні пенсії згідно Закону України «Про державну службу» може бути зарахована у розмірі 1/12, відсутні підстави для врахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 премії та надбавки за інтенсивність праці.
Довідки про заробітну плату від 07.01.2025 №08/8-2 та №09/8-2, видані фінансовим управлінням Тернопільської міської ради ОСОБА_1 безпідставно через відсутність 20 річного стажу державної служби.
З 01.01.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1409 від 29.12.2023 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», якою затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби та встановлено, що заробітна плата державного службовця з 01.01.2024 складається з посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця та премії.
Відповідно до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
12.07.2024 постановою Кабінету Міністрів України №823 (далі - Постанова № 823), яка набрала чинності 20.07.2024 та застосовується з 01.01.2024, затверджено зміни, що вносяться до Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб. Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється із врахуванням пунктів 4-1 та 4-2 цього Порядку.
Згідно з пунктом 4-2 Порядку, для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, або які звільнилися до 1 січня 2024 року з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку.
Довідка №08/8.2 від 07.01.2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), видана станом на січень 2025 та довідка №09/8.2 від 07.01.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років сажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби видана за грудень 2024.
Між тим позивачка звільнена з займаної посади ще 01.10.2023, а відтак застосування при розрахунку пенсії державного службовця складових заробітної плати, з яких позивачка не сплачувала страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечитиме нормам частини першої статті 37 Закону № 3723-XII.
При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року, а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
У додаткових поясненнях та відповідях на відзиви представник позивача посилається на ті самі обставини та нормативно-правові акти, що й у позовній заяві.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Позивач 08.01.2025 звернулася до ГУ ПФУ в Тернопільській області з заявою перерахунок пенсії (перехід на інший вид пенсії). До заяви ОСОБА_1 , серед іншого, додала довідки, видані 07.01.2025 фінансовим управлінням Тернопільської міської ради, №08/8.2 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) на січень 2025 року, №09/8.2 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі, за грудень 2024 року.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для розгляду заяви визначено ГУ ПФУ у Львівській області, яке рішенням від 14.01.2025 №961170820365 відмовило позивачу в перерахунку пенсії.
Як вбачається зі змісту цього рішення як підставу відмови у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» ГУ ПФУ у Львівській області зазначило те, що час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби до 04.07.2001, по дату набуття чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Також у рішенні вказано про відмову врахувати довідки про складові заробітної плати, бо видані фінансовим управлінням Тернопільської міської ради, що являється органом місцевого самоврядування (а.с.9).
20.01.2025 позивач повторно подала до ГУ ПФУ в Тернопільській області заяву щодо переведення з пенсії за віком, призначеної згідно з Законом №1058-IV на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу».
Цю заяву розглядало ГУ ПФУ в Хмельницькій області, рішенням якого від 27.01.2025 №961170820365 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком згідно Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Мотивами відмови у вказаному рішенні є те, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 з 25.06.1981 працювала у Тернопільському міськфінвідділі, з 28.02.2003 по 01.10.2003 у фінансовому управління Тернопільської міської ради. 05.03.2003 прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування, з 21.01.2011 ОСОБА_1 працювала на посаді начальника фінансового управління Тернопільської міської ради. Зважаючи на те, що станом на 01.05.2016 посада начальника фінансового управління не віднесена до посад державної служби, тобто на момент набрання чинності Закону України №889-VIII заявниця не обіймала посади державної служби в державному органі, підстав для здійснення перерахунку пенсії (перехід на пенсію згідно Закону України «Про державну службу») відповідно до Закону України №889-VIII немає (а.с.8).
Не погодившись з рішеннями ГУ ПФУ у Львівській області від 14.01.2025 та ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 27.01.2025 про відмову в переведенні на пенсію, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Оскаржувані рішення стосуються відсутності права позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VIII, згідно з пунктом 2 розділу ХІ якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктами 10-12 розділу ХІ Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином право на пенсію державного службовця за змістом частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ мали особи, які:
а) досягли певного віку;
б) мають передбачений законодавством страховий стаж;
в) станом на 01.05.2016 мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
За наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ, пунктами 10-12 розділу ХІ Прикінцевих положень Закону №889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18 та висловлена Верховним Судом в постановах від 15.12.2020 у справі № 560/2398/19, від 22.05.2024 у справі № 500/1404/23.
Вказане у сукупності свідчить про те, що набутий до 01.05.2016 стаж роботи на посадах державної служби зараховується до стажу державної служби, величина якого, окрім іншого (страхового стажу, віку особи) має вплив на наявність у особи права на пенсію, що призначається на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII.
Спірним у цій справі є періоди з 16.08.1978 по 16.12.1980, з 25.06.1981 по 01.10.2023.
Проте, з огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин, суд зазначає, що період трудової діяльності після 01.05.2016 не підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Суд ще раз зауважує, що до стажу державної служби може бути враховано лише стаж, набутий на посадах державної служби або прирівняних до них посад до 01.05.2016 та обрахований у відповідності до положень Порядку № 283. Стаж, набутий після 01.05.2016 на посадах державної служби зараховується до страхового стажу і відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ слугує підставою для призначення пенсії та обрахунку її розміру у відповідності до Закону №1058-IV.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Конституційного Суду України, що висловлена у рішенні від 23.12.2022 № 3-р/2022. Конституційний Суд України у цій справі зазначив, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ не дає можливості враховувати стаж державної служби, набутий після 01.05.2016, як такий, що відповідає вимогам пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ, та для набуття у зв'язку із цим права на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Такі висновки суду відповідають правовим позиціям Верховного Суду, які викладені у постанові від 22.05.2024 у справі № 500/1404/23.
Згідно з оскаржуваними рішеннями мотивами відмови позивачу у переході на пенсію за віком на підставі Закону №889-VIII є відсутність необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, станом на 01.05.2016.
У пункті 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до частини третьої статті 46 Закону №889-VIII Кабінет Міністрів України постановою від 25.03.2016 №229 затвердив Порядок обчислення стажу державної служби (чинний з 01.05.2016) (далі - Порядок №229),
Порядок №283, який визначає механізм обчислення стажу державної служби.
Пункт 6 цього Порядку вказує на те, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.
Пунктом 8 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Статтею 25 Закону №3723-ХІІ (набрав чинності 28.12.1993), на яку є посилання у пунктах 10-12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, визначено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Також установлено класифікацію посад державних службовців з першої по сьому категорію та передбачено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
На виконання постанови Верховної Ради України від 16.12.1993 «Про введення в дію Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.491) постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 було затверджено Порядок обчислення стажу державної служби. Цим Порядком визначено посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
До спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283) та додаток до нього, які були чинними до 01.05.2016. Обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Відповідно до пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців (абзац другий); на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком (абзац четвертий).
У додатку до Порядку №283 наведено Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби. Цим Переліком, серед іншого, передбачено виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.
Зазначене означає, що до стажу державної служби зараховувалася робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в управліннях, відділах, які згідно із затвердженою структурою належали до апарату виконкомів.
За приписами пункту 4 Постанови №283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач працювала:
з 16.08.1978 по 10.12.1979 на посаді економіста державних доходів Тернопільського райфінвідділу,
з 10.12.1979 по 16.12.1980 на посаді інспектора по основній діяльності Зборівського райфінвідділу,
з 25.06.1981 по 01.10.2023 на посадах економіста відділу державних доходів, економіста ІІ категорії відділу державних доходів, економіста І категорії відділу планування доходів бюджету та економічного аналізу, головного ревізора-інспектора відділу планування доходів бюджету та економічного аналізу, заступника завідуючого-начальника відділу доходів, заступника начальника Тернопільського міськфінвідділу, заступника начальника фінансового управління, заступника начальника управління фінансів та бюджету, начальника фінансового управління Тернопільської міської ради.
Як вбачається відзиву ГУ ПФУ в Хмельницькій області, цей відповідач з посиланням на абзацу четвертий пункту 2 Порядку №283 визнає підстави для зарахування до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 16.08.1978 по 19.01.1995, бо записами трудової книжки підтверджується, що Тернопільський райфінвідділ був структурним підрозділом виконавчого комітету Тернопільської районної ради народних депутатів; Зборівський райфінвідділ був структурним підрозділом виконавчого комітету Зборівської районної ради народних депутатів; Тернопільський міськфінвідділ був структурним підрозділом виконавчого комітету Тернопільської міської ради народних депутатів.
Суд погоджується, що у даному випадку наявні підстави для зарахування цього періоду роботи до страхового стажу державної службу через те, що така робота прирівнюється до роботи на посадах спеціалістів у виконавчому комітеті місцевих Рад депутатів трудящих, Раді народних депутатів, їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.
Записи трудової книжки позивачки після 19.01.1995 вказують на прийняття ОСОБА_1 20.01.1995 присяги державного службовця, 31.05.1994 присвоєння 11 рангу державного службовця. В подальшому 05.03.2003 прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування та присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування, 01.10.2023 звільнена з посади.
Закон України «Про державну службу» набрав чинності 28.12.1993. Відповідно, із зазначеної дати віднесено посади державних службовців до відповідних категорій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 №239 (чинною до 26.10.2001) затверджено Порядок віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців (далі - Порядок №239). Пунктом 1 зазначеного порядку установлено, що посади працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів відносяться до таких категорій: до сьомої категорії - посади радників, консультантів, спеціалістів секретаріатів районних, районних у містах Києві та Севастополі Рад народних депутатів; спеціалістів апаратів виконкомів районних у містах, міських Рад міст районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів та інші прирівняні до них посади.
Таким чином, посади працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів Постановою №239 були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців.
12.06.1997 набрав чинності Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР). Частиною п'ятою розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону №280/97-ВР установлено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України «Про державну службу». Вони прирівнюються до відповідних категорій посад державних службовців, якщо інше не передбачено законодавством України. Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.
04.07.2001 набрав чинності Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-ІІІ. Пунктами 2, 3 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2493-ІІІ передбачено, що дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (№280/97-ВР), цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування. За посадовими особами місцевого самоврядування, посади яких на момент набрання чинності цим Законом було віднесено до відповідних категорій та яким присвоєно ранг згідно з пунктом 5 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зберігається така сама категорія та присвоюється такий самий ранг з додержанням вимог цього Закону. З набранням чинності цим Законом посадовим особам органів місцевого самоврядування присвоюються ранги на рівні тих, які вони мали відповідно до Закону України «Про державну службу».
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 №1435 внесено зміни до пункту 2 Порядку №283, доповнивши новим абзацом, за змістом якого до стажу державної служби включається час роботи: на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (№2493-III), а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування (абзац тринадцятий).
Так посадами в органах місцевого самоврядування є, зокрема, посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (стаття 3 Закону №2493-III).
Згідно зі статтею 14 Закону №2493-III в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема, п'ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост; шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.
Статтею 15 Закону №2493-III встановлено, що при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад. Встановлюються такі ранги посадових осіб місцевого самоврядування: особам, які займають посади, віднесені до п'ятої категорії, може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг; особам, які займають посади, віднесені до шостої категорії, може бути присвоєно 13, 12 і 11 ранг. У трудовій книжці посадової особи місцевого самоврядування робиться запис про присвоєння, зміну чи позбавлення її відповідного рангу.
Статтею 22 Закону №2493-III передбачено, що до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Таким чином, після 04.07.2001 стаж державної служби підлягає збільшенню на тривалість роботи (служби) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону №2493-III, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Наведеним спростовуються мотивація відповідачів у спірних рішеннях про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування може зараховуватися до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, лише до 04.07.2001.
Отже, з урахуванням наведених правових норм період роботи позивача з часу прийняття присяги державного службовця (з 20.01.1995) та на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону №2493-III, підлягає зарахуванню до стажу державної служби, а саме з 20.01.1995 по 30.04.2016 (включно).
Приймаючи рішення відповідач 2 та відповідач 3 необґрунтовано дійшли висновку про відсутність підстав для зарахування вказаного періоду до стажу державної служби.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що зарахуванню до стажу державної служби ОСОБА_1 підлягають усі періоди роботи: з 16.08.1978 по 10.12.1979 на посаді економіста державних доходів Тернопільського райфінвідділу, з 10.12.1979 по 16.12.1980 на посаді інспектора по основній діяльності Зборівського райфінвідділу, з 25.06.1981 по 01.10.2023 на посадах економіста відділу державних доходів, економіста ІІ категорії відділу державних доходів, економіста І категорії відділу планування доходів бюджету та економічного аналізу, головного ревізора-інспектора відділу планування доходів бюджету та економічного аналізу, заступника завідуючого-начальника відділу доходів, заступника начальника Тернопільського міськфінвідділу, заступника начальника фінансового управління, заступника начальника управління фінансів та бюджету, начальника фінансового управління Тернопільської міської ради.
ГУ ПФУ у Львівській області та ГУ ПФУ в Хмельницькій області необгрунтовано не зарахували ці періоди до стажу державної служби позивача, які в сукупності становлять понад 20 років, та безпідставно прийшли до висновку, що станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не працювала на посадах, що віднесені до посад державної служби. На цю дату позивач обіймала посаду начальника фінансового управління Тернопільської міської ради, посаду в органі місцевого самоврядування, що відноситься, до посад, робота, на яких дає право на призначення пенсії державного службовця.
Отже, у зв'язку із цим необґрунтованою є відмова відповідача 2 та відповідача 3 у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки, крім наявності спеціального стажу (понад 20 років державної служби станом на 01.05.2016), виконуються й інші умови (щодо віку - позивач досягла віку 66 років та страхового стажу, який у позивача становить більше 48 років) для реалізації права на одержання пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
У спірному випадку у позивача право на переведення з одного виду пенсії на інший виникло з моменту звернення до пенсійного органу із відповідною заявою. Вперше ОСОБА_1 звернулася з заявою 08.01.2025, а тому саме з цієї дати має вирішуватися питання про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Стосовно того, який з відповідачів має вирішувати питання про зарахування стажу державної служби та переведення з одного виду пенсії на інший, то суд вважає, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області є належним відповідачем за цією вимогою, як і вказує позивач, бо він останнім розглядав повторно подану заяву про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Такого висновку суд дійшов ще й зважаючи на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, де зазначено, що відповідачем у справах, в яких оспорюються рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення та перерахунок пенсії, є суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
При цьому у задоволенні позовної вимоги до ГУ ПФУ в Хмельницькій області про зобов'язання здійснити виплату пенсії слід відмовити.
Відповідно до пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 зі змінами) зі змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 16.03.2021 за №339/35961), (далі - Порядок №22-1), після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання і реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, здійснення виплати позивачу пенсії здійснюватиметься за місцем реєстрації і знаходження пенсійної справи позивача, тобто ГУ ПФУ в Тернопільській області.
Щодо позовної вимоги про врахування ГУ ПФУ в Хмельницькій області довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії, то суд зазначає, що у цій справі спір виник щодо права позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у сукупності із пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, оскільки орган Пенсійного фонду України не визнав за позивачем цього права.
ГУ ПФУ у Львівській області в оскаржуваному рішення надавало оцінку лише наявності підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», як і ГУ ПФУ в Хмельницькій області, проте останній відповідач у загальному зауважив на їх видачу фінансовим управлінням Тернопільської міської ради, роботу в якому цей відповідач не відносив до стажу державної служби.
Отже, зміст оскаржуваних рішень свідчить про те, що жоден з відповідачів не надавав оцінку наданим заявницею довідкам про складові заробітної плати державного службовця.
З цього приводу суд зазначає, що 20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823, якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».
Відповідно до пункту 3 вказаної Постанови, вона набирає чинності з дня її опублікування (з 20.07.2024) та застосовується з 01.01.2024.
На дату звернення ОСОБА_1 до територіальних органів Пенсійного фонду України діяла та підлягає застосуванню до спірних правовідносин Порядок №622 з урахуванням змін, внесених Постановою №823, якою суттєво змінено порядок видачі довідок про заробітну плату державних службовців.
Виходячи зі змісту оскаржуваних рішень та пояснень учасників справи, суд вважає, що стосовно таких довідок відсутня оцінка в оскаржуваних рішеннях, а тому вимоги позивача у цій частині є передчасними. Крім того, представник позивачки у позовній заяві навела лише загальні положення щодо видачі довідок, проте відсутня мотивація позовної вимоги з застосуванням Постанови №622 з урахуванням змін, внесених Постановою №823.
При цьому, позивач звільнена з державної служби 01.10.2023, а відповідно до пункту 4-2 Порядку №622 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року. Натомість позивач надає довідки про складові заробітної плати за грудень 2024 та січень 2025 року.
Отже, таким довідкам спочатку має надати оцінку територіальний орган Пенсійного фонду України як уповноважений орган, що призначає (перераховує) пенсії, і лише у разі відмови врахувати довідки з зазначенням конкретних мотивів та підстав, суд оцінює правомірність таких дій відповідача.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2023 у справі №560/8328/22, у якій предметом спору були аналогічні правовідносини, зазначив, що вимоги позивача зобов'язати обрахувати пенсію за віком з урахуванням заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
Тож з урахуванням наведеного, вимоги позову про визначення розміру пенсії з урахуванням довідок, виданих 06.01.2025 фінансовим управлінням Тернопільської міської ради про складові заробітної плати для призначення пенсії задоволенню не підлягають (є передчасними). На такі обставини звертав увагу Восьмий апеляційний адміністративний суд за схожих правовідносин у постановах від 26.02.2025 у справі № 140/8861/24, від 21.03.2025 у справі № 140/1684/24, 20.03.2025 у справі № 380/23620/24.
При цьому відповідач 3 при переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно Закону України «Про державну службу» має врахувати, що довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії видані фінансовим управлінням Тернопільської міської ради, робота в якому віднесена до стажу державної служби.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскільки рішеннями ГУ ПФУ у Львівській області та ГУ ПФУ в Хмельницькій області позивачу безпідставно відмовлено у переведенні на інший вид пенсії (за наявності умов для реалізації права на одержання пенсії державного службовця згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ), то позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправними та скасування рішень ГУ ПФУ у Львівській області від 14.01.2025 №961170820365 та ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 27.01.2025 №961170820365 та зобов'язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 08.01.2025 (з часу звернення з первинною заявою) на пенсію державного службовця за віком відповідно Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби періоди його роботи з 16.08.1978 по 30.04.2016 (включно) з урахуванням вже зарахованих періодів роботи до стажу державної служби та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 та відповідача 3 підлягає судовий збір у розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1211,20 грн (50 відсотків від сплаченого), тобто по 605,60 грн з кожного.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.01.2025 №961170820365 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27.01.2025 №961170820365 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи з 16.08.1978 по 10.12.1979 на посаді економіста державних доходів Тернопільського райфінвідділу, з 10.12.1979 по 16.12.1980 на посаді інспектора по основній діяльності Зборівського райфінвідділу, з 25.06.1981 по 01.10.2023 на посадах економіста відділу державних доходів, економіста ІІ категорії відділу державних доходів, економіста І категорії відділу планування доходів бюджету та економічного аналізу, головного ревізора-інспектора відділу планування доходів бюджету та економічного аналізу, заступника завідуючого-начальника відділу доходів, заступника начальника Тернопільського міськфінвідділу, заступника начальника фінансового управління, заступника начальника управління фінансів та бюджету, начальника фінансового управління Тернопільської міської ради (з урахуванням вже зарахованого стажу державної служби), та перевести ОСОБА_1 з 08.01.2025 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області (майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14035769);
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вулиця Митрополити Шептицького, 10, місто Львів, 79016, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 13814885).
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вулиця Чекірди Гната, 10, місто Хмельницький, Хмельницька область, 29000, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 21318350).
Повний текст рішення складено та підписано 25 квітня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.