Справа № 500/833/25
25 квітня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільський області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 2), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач 3), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 14.01.2025 №961170820377;
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 28.01.2025 №961170820377 про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;
зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи:
з 28.08.1978 по 31.10.1979 на посаді бухгалтера групи розрахунків централізованої бухгалтерії Тернопільського міського відділу народної освіти,
з 24.12.1979 по 31.12.2024 на посадах економіста централізованої бухгалтерії Тернопільського міськвно, економіста І категорії управління освіти, культури і науки міської адміністрації, головного економіста управління освіти, заступника начальника управління освіти з економічних питань виконавчого комітету Тернопільської міської Ради народних депутатів, заступника начальника управління з економічних питань управління освіти і науки Тернопільської міської ради, заступника начальника управління з економічних питань управління освіти Тернопільської міської ради, заступника начальника відділу фінансів та бюджету фінансового управління, начальника відділу фінансів та бюджету фінансового управління Тернопільської міської ради.
та перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV), на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ)
і здійснити нарахування (перерахунок) та виплату такої пенсії, починаючи з 08.01.2025, з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 06.01.2025 №04/8.2 та від 06.01.2025 №03/8.2, виданих фінансовим управлінням Тернопільської міської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію за віком та 08.01.2025 звернулася з заявою про переведення її з пенсії за віком згідно із Законом №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ. До заяви додала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії. Однак ГУ ПФУ у Вінницькій області рішенням від 14.01.2025 №961170820377 відмовило у перерахунку пенсії, бо станом на 01.05.2016 заявниця не обіймала посади державної служби і не має 20 років необхідного стажу роботи на посадах державної служби.
20.01.2025 позивач повторно подала таку ж заяву, у відповідь на яку отримала рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 28.01.2025 також про відмову в переведенні з пенсії за віком Законом №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ. Цей відповідач вказав, що стаж роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, становить 8 років 11 місяців 1 день, з 04.07.2001 по 31.12.2014 позивач працювала у Виконавчому комітеті Тернопільської міської ради на посадах (заступник начальника управління, заступника начальника відділу, начальника відділу), які не відносяться до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ.
Позивач вважає відмови органів Пенсійного фонду України протиправними та вказує на дотримання усіх умов, передбачених Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України “Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII), частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ, а саме: наявність необхідного віку, страхового стажу, стажу служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, понад 20 років, що у сукупності дає право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зазначає, що відповідачі 2 та 3 протиправно не зарахували до стажу державної служби роботу з 28.08.1978 по 31.10.1979 на посаді бухгалтера групи розрахунків централізованої бухгалтерії Тернопільського міського відділу народної освіти, з 24.12.1979 по 31.12.2024 на посадах економіста централізованої бухгалтерії Тернопільського міськвно, економіста І категорії управління освіти, культури і науки міської адміністрації, головного економіста управління освіти, заступника начальника управління освіти з економічних питань виконавчого комітету Тернопільської міської Ради народних депутатів, заступника начальника управління з економічних питань управління освіти і науки Тернопільської міської ради, заступника начальника управління з економічних питань управління освіти Тернопільської міської ради, заступника начальника відділу фінансів та бюджету фінансового управління, начальника відділу фінансів та бюджету фінансового управління Тернопільської міської ради, бо така робота вважається державною службою.
Позивач до своїх заяв додавала довідки від 06.01.2025 про складові заробітної плати для призначенні особі пенсії державного службовця, які складені за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг (9 ранг), надбавка за вислугу років (40%), на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та даних про розмір місячної премії, про інші виплати в частині, що відповідає календарному місяцю за грудень 2024 року. На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Вважає, що дотримано усіх умов та є всі підстави для переведення її на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, а саме: вік 66 років та страховий стаж 46 років 7 місяців 29 днів, стаж служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців станом на 01.05.2016 - 37 років 6 місяців 13 днів, а станом на 31.12.2024 (звільнення з посади начальника відділу фінансів та бюджеті фінансового управління) - 46 років 2 місяці 13 днів. Також є підстави для здійснення нарахування (перерахунку) та виплати такої пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 06.01.2025 №04/8.2 та від 06.01.2025 №03/8.2, виданих фінансовим управлінням Тернопільської міської ради.
З наведених підстав позивач звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 28.02.2025 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України.
ГУ ПФУ в Полтавській області у поданому до суду відзиві проти позову заперечує та зазначає умови для призначення пенсії, передбачені пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII. Позивач не має достатнього стажу державної служби для призначення пенсії за вказаних умов, її трудова діяльність з 04.07.2001 по 31.12.2014 на посадах керівника відділу/управління у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради не належить до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ. Цей відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
ГУ ПФУ у Вінницькій області у поданому відзиві на позовну заяву також не визнає позовних вимог. Зауважує, що з 04.07.2001 набрав чинності Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-ІІІ (далі - Закон № 2493-ІІІ) , згідно з яким керівні працівники і спеціалісти місцевих рад набули статусу посадових осіб органів місцевого самоврядування. Вважає, що посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями, а тому періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування можуть бути зараховані до стажу державної служби по 04.07.2001.
Позивачка станом на день набрання чинності Законом №889-VIII (01.05.2016) не займала посади державної служби, оскільки працювала в органах місцевого самоврядування, має менше ніж 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених у статті 25 Закону №3723-ХІІ, а тому не має права на пенсію за віком за цим Законом з урахуванням перехідних положень Закону №889-VIII. В задоволенні позову просить відмовити повністю.
Заперечує з таких самих підстав проти позову і ГУ ПФУ в Тернопільській області, про що зазначило у відзиві на позовну заяву.
Кожен з відповідачів також зауважував на невідповідності поданих довідок про складові заробітної плати для перерахунку пенсії вимогам Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», з урахуванням внесених змін, зокрема постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 12.07.2024.
У додаткових поясненнях та відповідях на відзиви представник позивача з посиланням, зокрема, на Порядок обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), вказує, що робота ОСОБА_1 в централізованій бухгалтерії Тернопільського міського відділу народної освіти МО УРСР, Тернопільському міськвно, в управлінні освіти, культури і науки Тернопільської міської адміністрації з 28.08.1978 по 05.12.1994 зараховується до стажу державної служби, як робота на посадах у виконавчому комітеті місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управлінні, самостійному відділі, іншому структурному підрозділі.
Згідно з цим Порядком №283 до стажу державної служби також зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Пунктом 4 Порядку обчислення стажу держаної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229), визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Порядок №283 та Порядок №229 передбачають, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування.
Оскільки станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 має більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, то вона має право на переведення на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує з 22.06.2017 пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Позивач 08.01.2025 звернулася до ГУ ПФУ в Тернопільській області з заявою перерахунок пенсії (перехід на інший вид пенсії). До заяви ОСОБА_1 , серед іншого, додала довідки, видані 06.01.2025 фінансовим управлінням Тернопільської міської ради, №04/8.2 про складові заробітної плати для призначенні особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за посадою начальника відділу станом на січень 2025 року, №03/8.2 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі, за грудень 2024 року.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для розгляду заяви визначено ГУ ПФУ у Вінницькій області, яке рішенням від 14.01.2025 №961170820377 відмовило позивачу в перерахунку пенсії.
Як вбачається зі змісту цього рішення як підставу відмови у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» ГУ ПФУ у Вінницькій області зазначило те, що за записами трудової книжки на день набрання чинності Законом №889-VIII (на 01.05.2016) особа має менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених у статті 25 Закону, а також на цю дату не займала посади державної служби (працювала на посаді в органах місцевого самоврядування), тому право на призначення пенсії за віком згідно з нормами статті 37 Закону України «Про державну службу» у ОСОБА_1 відсутнє. Станом на 01.05.2016 заявниця не обіймає посади державної служби, а також не має необхідного стажу роботи на посадах державної служби (а.с.108 зворот).
У цьому рішенні відсутня будь-яка оцінка довідок, виданих 06.01.2025 фінансовим управлінням Тернопільської міської ради, №04/8.2 та №03/8.2 про складові заробітної плати для призначенні особі пенсії державного службовця.
20.01.2025 позивач повторно подала до ГУ ПФУ в Тернопільській області заяву щодо переведення з пенсії за віком, призначеної згідно з Законом №1058-IV, на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу».
Цю заяву розглядало ГУ ПФУ в Полтавській області, рішенням якого від 28.01.2025 №961170820377 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком згідно Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Мотивами відмови у вказаному рішенні є те, що стаж роботи на посадах віднесених до категорії посад державних службовців становить 8 років 11 місяців 1 день. Згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 16.08.1976 ОСОБА_1 з 04.07.2001 (день набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування») по 31.12.2014 працювала у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради на посадах заступника начальника управління, заступника начальника відділу, начальника відділу, які не відносяться до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу».
Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №04/8.2 від 06.01.2025 (додаток 1) №16/8.2 від 09.01.2025 (додаток 3), видані фінансовим управлінням Тернопільської міської ради, не відповідають пунктам 4, 4-2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Порядок №622), формам довідок, затверджених Порядком № 622 та Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затвердженому наказом Міністерства соціальної політики України №750 від 10.05.2017 (а.с.48).
Не погодившись з рішеннями ГУ ПФУ у Вінницькій області від 14.01.2025 та ГУ ПФУ в Полтавській області від 28.01.2025 про відмову в переведенні на пенсію, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Оскаржувані рішення стосуються відсутності права позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VIII, згідно з пунктом 2 розділу ХІ якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктами 10-12 розділу ХІ Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином право на пенсію державного службовця за змістом частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ мали особи, які:
а) досягли певного віку;
б) мають передбачений законодавством страховий стаж;
в) станом на 01.05.2016 мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
За наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ, пунктами 10-12 розділу ХІ Прикінцевих положень Закону №889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18 та висловлена Верховним Судом в постановах від 15.12.2020 у справі № 560/2398/19, від 22.05.2024 у справі № 500/1404/23.
Вказане у сукупності свідчить про те, що набутий до 01.05.2016 стаж роботи на посадах державної служби зараховується до стажу державної служби, величина якого, окрім іншого (страхового стажу, віку особи) має вплив на наявність у особи права на пенсію, що призначається на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII.
Спірним у цій справі є період з 28.08.1978 по 31.10.1979, та з 24.12.1979 по 31.12.2024.
Проте, з огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин, суд зазначає, що період трудової діяльності після 01.05.2016 не підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Суд ще раз зауважує, що до стажу державної служби може бути враховано лише стаж, набутий на посадах державної служби або прирівняних до них посад до 01.05.2016 та обрахований у відповідності до положень Порядку № 283. Стаж, набутий після 01.05.2016 на посадах державної служби зараховується до страхового стажу і відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ слугує підставою для призначення пенсії та обрахунку її розміру у відповідності до Закону №1058-IV.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Конституційного Суду України, що висловлена у рішенні від 23.12.2022 № 3-р/2022. Конституційний Суд України у цій справі зазначив, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ не дає можливості враховувати стаж державної служби, набутий після 01.05.2016, як такий, що відповідає вимогам пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ, та для набуття у зв'язку із цим права на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Такі висновки суду відповідають правовим позиціям Верховного Суду, які викладені у постанові від 22.05.2024 у справі № 500/1404/23.
Згідно з оскаржуваними рішеннями мотивами відмови позивачу у переході на пенсію за віком на підставі Закону №889-VIII є відсутність необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, станом на 01.05.2016.
У пункті 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до частини третьої статті 46 Закону №889-VIII Кабінет Міністрів України постановою від 25.03.2016 №229 затвердив Порядок обчислення стажу державної служби (чинний з 01.05.2016), який визначає механізм обчислення стажу державної служби.
Пункт 6 цього Порядку вказує на те, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.
Пунктом 8 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Статтею 25 Закону №3723-ХІІ (набрав чинності 28.12.1993), на яку є посилання у пунктах 10-12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, визначено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Також установлено класифікацію посад державних службовців з першої по сьому категорію та передбачено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
На виконання постанови Верховної Ради України від 16.12.1993 «Про введення в дію Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.491) постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 було затверджено Порядок обчислення стажу державної служби. Цим Порядком визначено посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
До спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок №283 та додаток до нього, які були чинними до 01.05.2016. Обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Відповідно до пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців (абзац другий); на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком (абзац четвертий).
У додатку до Порядку №283 наведено Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби. Цим Переліком, серед іншого, передбачено виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.
Зазначене означає, що до стажу державної служби зараховувалася робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в управліннях, відділах, які згідно із затвердженою структурою належали до апарату виконкомів.
За приписами пункту 4 Постанови №283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач працювала:
з 28.08.1978 по 31.10.1979 бухгалтер групи розрахунків централізованої бухгалтерії Тернопільського міського відділу народної освіти,
з 24.12.1979 по 02.08.1992 економіст централізованої бухгалтерії Тернопільського міськвно (міського відділу народної освіти),
з 03.08.1992 по 30.10.1994 економіст І категорії управління освіти, культури, науки за контрактом Тернопільської міської адміністрації,
28.04.1994 присвоєно 11 ранг державного службовця,
3 01.11.1994 по 05.12.1994 головний економіст управління освіти виконавчого комітету Тернопільської міської Ради народних депутатів,
з 06.12.1994 по 11.06.2002 заступник начальника управління освіти з економічних питань виконавчого комітету Тернопільської міської ради,
23.02.1996 присвоєно 10 ранг державного службовця,
13.06.2001 присвоєно 9 ранг державного службовця,
15.08.2001 прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування,
01.08.2001 присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування,
з 12.06.2002 по 19.10.2006 заступник начальника управління з економічних питань управління освіти і науки Тернопільської міської ради,
з 20.10.2006 по 28.02.2011 заступник начальника управління з економічних питань управління освіти Тернопільської міської ради,
з 01.03.2011 по 18.05.2015 заступник начальника відділу фінансів та бюджету фінансового управління Тернопільської міської ради,
з 19.05.2015 по 31.12.2024 начальник відділу фінансів та бюджету фінансового управління Тернопільської міської ради.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача посилається на те, що робота на посаді в централізованій бухгалтерії Тернопільського міського відділу народної освіти зараховується до державної служби прирівнюючи таку до роботи на посадах спеціалістів у виконавчому комітеті місцевих Рад депутатів трудящих, Раді народних депутатів, їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.
Суд не погоджується з таким твердженням, бо позивач не надає жодних доказів (положення, рішення тощо) про те, що централізована бухгалтерія Тернопільського міського відділу народної освіти з 28.08.1978 (з часу прийняття ОСОБА_1 на роботу) згідно з затвердженою структурою належала до апарату виконкомів.
Постановою Ради Міністрів УРСР від 17.05.1979 N 255 затверджено типові штати і нормативи чисельності працівників централізованих бухгалтерій при обласних, міських та районних відділах (управліннях) народної освіти, охорони здоров'я і культури та при центральних районних і міських лікарнях згідно з додатками N 1-3. Жодне положення цього Порядку не вказує на те, що централізовані бухгалтерії при міських відділах народної освіти входять в апарат виконавчого комітету місцевих Рад.
Окрім того, на час виникнення спірних правовідносин діяло Положення про централізовані бухгалтерії при виконкомах сільських, селищних та міських (міст районного підпорядкування) Рад депутатів трудящих, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 02.09.1970 № 465, відповідно до якого централізовані бухгалтерії при виконкомах сільських, селищних та міських (міст районного підпорядкування) Рад депутатів трудящих створювалися за рішенням виконкомів відповідних Рад за рахунок загальної чисельності працівників та фондів заробітної плати усіх закладів, що перебували на бюджеті району (міста).
У подальшому постановою Ради Міністрів УРСР від 22.12.1980 № 655 затверджено Положення про централізовані бухгалтерії при виконавчих комітетах сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) Рад народних депутатів,
Згідно з пунктами 1, 2 цього Положення централізовані бухгалтерії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) рад народних депутатів створювалися для ведення бухгалтерського обліку виконання бюджету і кошторисів видатків установ, які перебували на сільських, селищних і міських бюджетах. Централізовані бухгалтерії при виконкомах сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) Рад народних депутатів створювалися як самостійні структурні підрозділи за рішеннями виконкомів районних (міських) Рад народних депутатів за рахунок загальної чисельності працівників апарату управління, фонду заробітної плати цього апарату усіх установ, які перебувають на бюджеті району (міста), для ведення обліку виконання бюджету і кошторисів видатків установ, що перебувають на сільських, селищних і міських бюджетах.
Враховуючи викладене, вказані централізовані бухгалтерії були самостійними бюджетними установами, які обслуговували школи, дитячі садки, бібліотеки, лікарні і за своїм статусом не належали до органів місцевого самоврядування. Централізовані бухгалтерії Порядком №283 обчислення стажу державної служби та додатком до нього не передбачені. Таким чином, періоди роботи у централізованих бухгалтеріях відділів народної освіти при виконкомах сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) Рад народних депутатів не можуть бути зараховані до стажу державної служби.
Одночасно згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 20.07.1991 № 102 у зв'язку з прийняттям Закону УРСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" від 07.12.1990 №533-XII (далі - Закон №533-XII, введений в дію 08.01.1991), постанова Ради Міністрів УРСР від 22.12.1980 № 655 "Про затвердження Положення про централізовані бухгалтерії при виконавчих комітетах сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) Рад народних депутатів" втратила чинність.
Стаття 1 Закону №533-XII визначала, що органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські Ради народних депутатів.
Частиною другою статті 21 Закону №533-XII було передбачено, що Ради утворюють свої виконавчі, розпорядчі та інші органи, самостійно встановлюють структуру, штати, затверджують фонд і умови оплати праці їх працівників відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи викладене, періоди роботи у централізованій бухгалтерії, яка була структурним підрозділом апарату виконкому місцевої Ради народних депутатів та заробітна плата працівникам якої нараховувалась за рахунок фонду заробітної плати органу державної виконавчої влади, можуть бути зараховані до стажу державної служби, але лише з 20.07.1991, тобто з моменту втрати чинності постановою Ради Міністрів УРСР від 22.12.1980 № 655.
Такі ж міркування висловило Національне агентство України з питань державної служби України у листі від 08.07.2013 №3253/12-13 щодо зарахування до стажу держслужби часу роботи у централізованих бухгалтеріях (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v3253859-13#Text). У цьому ж листі вказано, що на виконання доручення Уряду проводилося опрацювання питання щодо зарахування до стажу державної служби періодів роботи у централізованих бухгалтеріях із заінтересованими міністерствами. Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 16.10.2009 № 11909/0/14-09/13 зазначене Міністерство дотримується позиції, що функції та повноваження працівників з питань обліку та звітності, які працювали раніше в бюджетних установах і організаціях, функціями державних органів та органів місцевого самоврядування, та час роботи працівників у централізованих бухгалтеріях при виконкомах сільських, селищних рад не повинен зараховуватись до стажу державної служби (служби в органах місцевого самоврядування). Такої ж позиції дотримується Міністерство фінансів України (лист Мінфіну України від 29.03.2010 № 31-18040-04-9/6616).
Пунктом 3 Порядку №283 передбачалося, що до стажу державної служби включався також час роботи на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 Порядку №283 і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони займали посади державних службовців.
Просуванням по службі вважається безпосередній перехід з посади службовця на посаду державного службовця у період роботи в державних органах, які передбачені в пункті 2 Порядку №283 та додатку до нього.
Отже, час роботи на посадах службовців у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділів може бути зарахований до стажу державної служби, якщо особа при просуванні по службі зайняла посаду державного службовця.
Закон України «Про державну службу» набрав чинності 28.12.1993. Відповідно, із зазначеної дати віднесено посади державних службовців до відповідних категорій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 №239 (чинною до 26.10.2001) затверджено Порядок віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців. Пунктом 1 зазначеного порядку установлено, що посади працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів відносяться до таких категорій: до сьомої категорії - посади радників, консультантів, спеціалістів секретаріатів районних, районних у містах Києві та Севастополі Рад народних депутатів; спеціалістів апаратів виконкомів районних у містах, міських Рад міст районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів та інші прирівняні до них посади.
Таким чином, посади працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів Постановою №239 були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців. Безпосередньо посада в централізованій бухгалтерії не була передбачена вказаною постановою. Водночас у вказаній постанові перелічені посади, які відносилися до відповідної категорії посад державних службовців, та зазначено, що до кожної категорії посад належали також й прирівняні до них посади.
12.06.1997 набрав чинності Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР), а Закон №533-XII втратив чинність. Частиною п'ятою розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону №280/97-ВР установлено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України «Про державну службу». Вони прирівнюються до відповідних категорій посад державних службовців, якщо інше не передбачено законодавством України. Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладене, до стажу державної служби та стажу служби в органах місцевого самоврядування може бути зараховано період роботи на посаді економіста централізованої бухгалтерії міського відділу освіти за умови, що посада, яку обіймала особа, згідно із затвердженою структурою належала до апарату виконкому. Вказане має бути підтверджене відповідними архівними документами (які органу Пенсійного фонду не були надані, як і суду). Період роботи після набрання чинності Законом України «Про державну службу» може бути зараховано до стажу державної служби та стажу служби в органах місцевого самоврядування за умови, що особа у цей період набула статусу державного службовця.
У трудовій книжці позивача вказано, що вона з 03.08.1992 переведена на посаду економіста І категорії управління освіти, культури, науки за контрактом, підстава наказ №552 від 03.08.1992 управління освіти, культури, науки Тернопільської міської адміністрації (тобто вже не централізованої бухгалтерії Тернопільського міського відділу народної освіти), 28.04.1994 присвоєно 11 ранг державного службовця.
З огляду на наведене вище правове регулювання спірних питань зарахування страхового стажу, позивачу до стажу держаної служби підлягає зарахуванню період з 03.08.1992, до цього часу (період з 28.08.1978 по 31.10.1979, з 24.12.1979 по 02.08.1992) відсутні підстави для зарахування трудової діяльності в централізованій бухгалтерії відділу народної освіти до стажу державної служби.
Записи трудової книжки ОСОБА_1 після 03.08.1992 вказують на присвоєння їй рангів державного службовця, а далі - прийняття присяги органу місцевого самоврядування та присвоєння 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування, що є додатковим доказом наявності підстав для зарахування цього періоду до стажу державної служби.
04.07.2001 набрав чинності Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-ІІІ. Пунктами 2, 3 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2493-ІІІ передбачено, що дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (№280/97-ВР), цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування. За посадовими особами місцевого самоврядування, посади яких на момент набрання чинності цим Законом було віднесено до відповідних категорій та яким присвоєно ранг згідно з пунктом 5 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зберігається така сама категорія та присвоюється такий самий ранг з додержанням вимог цього Закону. З набранням чинності цим Законом посадовим особам органів місцевого самоврядування присвоюються ранги на рівні тих, які вони мали відповідно до Закону України «Про державну службу».
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 №1435 внесено зміни до пункту 2 Порядку №283, доповнивши новим абзацом, за змістом якого до стажу державної служби включається час роботи: на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (№2493-III), а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування (абзац тринадцятий).
Так посадами в органах місцевого самоврядування є, зокрема, посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (стаття 3 Закону №2493-III).
Згідно зі статтею 14 Закону №2493-III в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема, п'ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост; шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.
Статтею 15 Закону №2493-III встановлено, що при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад. Встановлюються такі ранги посадових осіб місцевого самоврядування: особам, які займають посади, віднесені до п'ятої категорії, може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг; особам, які займають посади, віднесені до шостої категорії, може бути присвоєно 13, 12 і 11 ранг. У трудовій книжці посадової особи місцевого самоврядування робиться запис про присвоєння, зміну чи позбавлення її відповідного рангу.
Статтею 22 Закону №2493-III передбачено, що до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Таким чином, після 04.07.2001 стаж державної служби підлягає збільшенню на тривалість роботи (служби) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону №2493-III, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Наведеним спростовуються мотивація відповідачів у спірних рішеннях про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування може зараховуватися до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, лише до 04.07.2001.
Отже, з урахуванням наведених правових норм період роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону №2493-III, підлягає зарахуванню до стажу державної служби, а саме з 04.07.2001 по 30.04.2016 (включно).
Приймаючи рішення відповідач 2 та відповідач 3 необґрунтовано дійшли висновку про відсутність підстав для зарахування вказаного періоду до стажу державної служби.
Також суд зазначає, що за змістом оскаржуваних рішень відповідачі зарахували до стажу державної служби позивача 8 років 11 місяців 1 день, проте не вказали ні в рішеннях, ні у заявах по суті справи жодних відомостей про конкретний період, не надали розрахунку, відтак суд не може достеменно ідентифікувати такий.
Тому вирішуючи спір в частині того, які періоди роботи позивача слід віднести до державної служби, суд вважає, що зарахуванню до стажу державної служби ОСОБА_1 підлягають періоди роботи: з 03.08.1992 по 30.04.2016 включно на посадах економіста І категорії управління освіти, культури і науки Тернопільської міської адміністрації, головного економіста управління освіти, заступника начальника управління освіти з економічних питань виконавчого комітету Тернопільської міської Ради народних депутатів, заступника начальника управління з економічних питань управління освіти і науки Тернопільської міської ради, заступника начальника управління з економічних питань управління освіти Тернопільської міської ради, заступника начальника відділу фінансів та бюджету фінансового управління Тернопільської міської ради, начальника відділу фінансів та бюджету фінансового управління Тернопільської міської ради, окрім вже зарахованих самостійно територіальними органами Пенсійного фонду України.
ГУ ПФУ у Вінницькій області та ГУ ПФУ в Полтавській області необгрунтовано не зарахували ці періоди до стажу державної служби позивача, які в сукупності становлять понад 20 років, та безпідставно прийшли до висновку, що станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не працювала на посадах, що віднесені до посад державної служби. На цю дату позивач обіймала посаду начальника відділу фінансів та бюджету фінансового управління Тернопільської міської ради, посаду в органі місцевого самоврядування, що відноситься, до посад, робота, на яких дає право на призначення пенсії державного службовця.
Отже, у зв'язку із цим необґрунтованою є відмова відповідача 2 та відповідача 3 у переведенні ОСОБА_1 на інший вид пенсії, оскільки, крім наявності спеціального стажу (понад 20 років державної служби станом на 01.05.2016), виконуються й інші умови (щодо віку - позивач досягла віку 65 років та страхового стажу, який у позивача становить більше 46 років) для реалізації права на одержання пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
У спірному випадку у позивача право на переведення з одного виду пенсії на інший виникло з моменту звернення до пенсійного органу із відповідною заявою. Вперше ОСОБА_1 звернулася з заявою 08.01.2025, а тому саме з цієї дати має вирішуватися питання про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Стосовно того, який з відповідачів має вирішувати питання про зарахування стажу державної служби та переведення з одного виду пенсії на інший, то суд вважає, що ГУ ПФУ в Полтавській області є належним відповідачем за цією вимогою, як і вказує позивач, бо він останнім розглядав повторно подану заяву про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Такого висновку суд дійшов ще й зважаючи на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, де зазначено, що відповідачем у справах, в яких оспорюються рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення та перерахунок пенсії, є суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
При цьому у задоволенні позовної вимоги до ГУ ПФУ в Полтавській області про зобов'язання здійснити виплату пенсії слід відмовити.
Відповідно до пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 зі змінами) зі змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 16.03.2021 за №339/35961), (далі - Порядок №22-1), після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання і реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, здійснення виплати позивачу пенсії здійснюватиметься за місцем реєстрації і знаходження пенсійної справи позивача, тобто ГУ ПФУ в Тернопільській області.
Щодо позовної вимоги про врахування ГУ ПФУ в Полтавській області довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії, то суд зазначає, що у цій справі спір виник щодо права позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у сукупності із пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, оскільки територіальні органи Пенсійного фонду України не визнали за позивачем цього права.
ГУ ПФУ у Вінницькій області в оскаржуваному рішення надавало оцінку лише наявності підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», як і ГУ ПФУ в Полтавській області, проте останній відповідач у загальному зауважив на видачу довідок про складові заробітної плати державного служовця фінансовим управлінням Тернопільської міської ради (роботу в якому цей відповідач не відносив до стажу державної служби) та невідповідності таких довідок вимогам Порядку №622 (фактично з внесеними змінами) та Порядку №750, не конкретизувавши суть таких невідповідностей та не проаналізувавши, за який період такі довідки видані, які нарахування включенні, чи відображені виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді, під яку категорію державних службовців підпадала позивачка (ті, що провели кваліфікацію посад, чи не провели) та інше.
З цього приводу суд зазначає, що 20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Постанова №823).
Відповідно до пункту 3 вказаної Постанови, вона набирає чинності з дня її опублікування (з 20.07.2024) та застосовується з 01.01.2024.
На дату звернення ОСОБА_1 до територіальних органів Пенсійного фонду України діяла та підлягає застосуванню до спірних правовідносин Постанова №622 з урахуванням змін, внесених Постановою №823, якою суттєво змінено порядок видачі довідок про заробітну плату державних службовців.
Виходячи зі змісту оскаржуваних рішень та пояснень учасників справи, суд вважає, що стосовно таких довідок відсутня оцінка в оскаржуваних рішення, а тому вимоги позивача у цій частині є передчасними. Крім того, представник позивачки у позовній заяві навела лише загальні положення щодо видачі довідок, проте відсутня мотивація позовної вимоги з застосуванням Постанови №622 з урахуванням змін, внесених Постановою №823.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2023 у справі №560/8328/22, у якій предметом спору були аналогічні правовідносини, зазначив, що вимоги позивача зобов'язати обрахувати пенсію за віком з урахуванням заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
Тож з урахуванням наведеного вимоги позову про визначення розміру пенсії з урахуванням довідок, виданих 06.01.2025 фінансовим управлінням Тернопільської міської ради про складові заробітної плати для призначення пенсії задоволенню не підлягають (є передчасними). На такі обставини звертав увагу Восьмий апеляційний адміністративний суд за схожих правовідносин у постановах від 26.02.2025 у справі № 140/8861/24, від 21.03.2025 у справі № 140/1684/24, 20.03.2025 у справі № 380/23620/24.
При цьому відповідач 3 при переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно Закону України «Про державну службу» має врахувати, що довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії видані фінансовим управлінням Тернопільської міської ради, робота в якому віднесена до стажу державної служби.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскільки рішеннями ГУ ПФУ у Вінницькій області та ГУ ПФУ в Полтавській області позивачу безпідставно відмовлено у переведенні на інший вид пенсії (за наявності умов для реалізації права на одержання пенсії державного службовця згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ), то позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправними та скасування рішень ГУ ПФУ у Вінницькій області від 14.01.2025 №961170820377 та ГУ ПФУ в Полтавській області від 28.01.2025 №961170820377 та зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області перевести ОСОБА_1 з 08.01.2025 (з часу звернення з первинною заявою) на пенсію державного службовця за віком відповідно Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби періоди його роботи з 03.08.1992 по 30.04.2016 (включно) з урахуванням вже зарахованих періодів роботи до стажу державної служби та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 та відповідача 3 підлягає судовий збір у розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1211,20 грн (50 відсотків від сплаченого), тобто по 605,60 грн з кожного.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.01.2025 №961170820377 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28.01.2025 №961170820377 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи з 03.08.1992 по 30.04.2016 включно на посадах економіста І категорії управління освіти, культури і науки Тернопільської міської адміністрації, головного економіста управління освіти, заступника начальника управління освіти з економічних питань виконавчого комітету Тернопільської міської Ради народних депутатів, заступника начальника управління з економічних питань управління освіти і науки Тернопільської міської ради, заступника начальника управління з економічних питань управління освіти Тернопільської міської ради, заступника начальника відділу фінансів та бюджету фінансового управління Тернопільської міської ради, начальника відділу фінансів та бюджету фінансового управління Тернопільської міської ради (з урахуванням вже зарахованого стажу державної служби), та перевести ОСОБА_1 з 08.01.2025 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області (майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14035769); Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вулиця Зодчих, 22, місто Вінниця, 21005, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 13322403). Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вулиця Гоголя, 34, місто Полтава, 36600, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 13967927).
Повний текст рішення складено та підписано 25 квітня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.